Ухвала

від 27.01.2015 по справі 820/4098/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2015 року м. Київ К/800/49980/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Комос» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, що переглядається за касаційною скаргою Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Головне управління Держсанепідслужби у Харківській області (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комос» (далі - відповідач), в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт. Надання послуг відповідачем за місцем провадження господарської діяльності у м. Харкові, по вул. Плеханівській, 6.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за наслідками проведеної перевірки виявлено незабезпечення відповідачем виконання пункту 2 Розпорядження про усунення порушень санітарного законодавства від 29 листопада 2013 року № 831, у частині забезпечення дотримання нормативної санітарно-захисної зони, згідно пункту 5.6. «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173.

На думку позивача, зазначені порушення створюють реальну загрозу здоров'ю людей, а також загрозу виникнення і розповсюдження хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю «Комос» шляхом зупинення господарської діяльності за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 6, в частині металообробної промисловості з чавунним, сталевим ( у кількості до 10000т/рік) та кольоровим (у кількості 100 т/рік) литтям.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду допущено до негайного виконання.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу № 981 від 26 листопада 2013 року та направлення № 3612 від 27 листопада 2013 року позивачем проведено позапланову перевірку відповідача на предмет дотримання вимог санітарного законодавства на промислових підприємствах., за результатами якої складено акт дотримання вимог санітарного законодавства на промислових підприємствах, яким встановлено порушення відповідачем пунктів 5.5, 5.6 "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" у частині забезпечення дотримання нормативної санітарно-захисної зони, а саме: при встановленій нормативній санітарно-захисній зоні 100 метрів (підприємства металургійної промисловості з чавунним, сталевим (у кількості до 10000 т/рік) та кольоровим (у кількості до 100 т/рік) литтям), фактична санітарно-захисна зона становить 12 метрів до готелю, до найближчої житлової забудови 35-40 метрів.

У зв'язку з виявленням в акті перевірки порушень відповідачем статті 19 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", позивачем винесено розпорядження від 29 листопада 2013 року № 831 про усунення порушень санітарного законодавства,

Позивачем в період з 21 лютого 2014 року по 24 лютого 2014 року на підставі наказу № 138 від 19 лютого 2014 року та направлення № 638 від 19 лютого 2014 року проведено позапланову перевірку відповідача, за результатами якої складено акт дотримання вимог санітарного законодавства на промислових підприємствах.

Перевіркою встановлено, що відповідачем не забезпечено виконання пункту 2 Розпорядження про усунення порушень санітарного законодавства від 29 листопада 2013 року № 831, у частині забезпечення дотримання нормативної санітарно-захисної зони, згідно пункту 5.6 "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що діяльність відповідача в частині механічного оброблення металевих виробів не підпадає під визначений у додатку № 4 Правил перелік підприємств, для яких встановлена санітарно-захисна зона 100 м., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зупинення господарської діяльності ТОВ "Комос" за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 6, в частині металообробної промисловості з чавунним, сталевим (у кількості до 10000 т/рік) та кольоровим (у кількості до 100 т/рік) литтям.

Вищий адміністративний суд України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні регулює Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ (далі - Закон № 4004-ХІІ).

Згідно із статтею 33 Закону № 4004-ХІІ, основними напрямами діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є: здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Відповідно до статті 39 цього Закону, державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Основними завданнями цієї діяльності є:

- нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;

- нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;

- нагляд за дотриманням санітарного законодавства;

- проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, що затверджується Кабінетом Міністрів України, вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.

Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до статті 42 Закону № 4004-ХІІ, головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства, як обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.

Згідно до статті 19 Закону № 4004-ХІІ, атмосферне повітря в населених пунктах, на територіях підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, повітря у виробничих та інших приміщеннях тривалого чи тимчасового перебування людей повинно відповідати санітарним нормам.

Підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні своєї діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів щодо запобігання та усунення причин забруднення атмосферного повітря, фізичного впливу на атмосферу в населених пунктах, рекреаційних зонах, а також повітря у жилих та виробничих приміщеннях, у навчальних, лікувально-профілактичних та інших закладах, інших місцях тривалого чи тимчасового перебування людей.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон України № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України № 877-V, виключно законами встановлюються:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України № 877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення включають Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (далі - Правила), затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 року № 173.

Правила є обов'язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами - громадянами інших держав.

При вирішенні питань планування та забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил та інших інструктивно-методичних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров'я України, що використовуються для вказаних цілей.

Державний контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснюється органами, установами та закладами державного санітарного нагляду України відповідно до діючого Положення про державний санітарний нагляд.

Вимоги до розташування та організації виробничої території визначені розділом 5 зазначених Правил.

Відповідно до пункту 5.1 Правил, до складу виробничої території входять: промислова, комунально-складська, науково-виробнича зони, споруди зовнішнього транспорту та міської вулично-дорожньої мережі. Розміщення вказаних зон визначається містобудівними і санітарно-гігієнічними нормами відповідно до санітарної класифікації підприємств, профілізації населеного пункту, особливостей місцевих умов і т. ін.

Згідно із пунктом 5.4 Правил, промислові, сільськогосподарські та інші об'єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Пунктом 5.5 зазначених Правил встановлено, що розміри санітарно-захисних зон для промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за "Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий" ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об'єктів.

У тих випадках, коли розрахунками не підтверджується розмір нормативної санітарно-захисної зони або неможлива її організація в конкретних умовах, необхідно приймати рішення про зміну технології виробництва, що передбачає зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, його перепрофілювання або закриття.

Згідно із пунктом 5.6 Правил, основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об'єктів, що наведена у додатку № 4.

У додатку № 4 Правил, встановлено, що для підприємств металообробної промисловості з чавунним, сталевим (у кількості до 10000 т/рік) та кольоровим (у кількості до 100 т/рік) литтям встановлена санітарно-захисна зона 100 м.

Суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про те, що позивач у акті перевірки обґрунтовано дійшов висновку про порушення відповідачем дотримання нормативної санітарно-захисної зони 100 м., а саме при здійсненні господарської діяльності в частині металообробної промисловості з чавунним, сталевим (у кількості до 10000 т/рік) та кольоровим (у кількості до 100 т/рік) литтям.

Стосовно позовних вимог в частині повного зупинення господарської діяльнос слід зазначити наступне.

Судами попередніх інстанцій втсаановлено, що підприємство займається і іншими видами діяльності за вищезазначеною адресою, зокрема, механічним оброблення металевих виробів.

Цей факт підтверджується також статутом відповідача та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якої видами діяльності відповідача за КВЕД-2010 є зокрема: "25.62 Механічне оброблення металевих виробів".

Класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД), затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457, установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об'єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи.

Так, клас "25.62 Механічне оброблення металевих виробів" КВЕД-2010 включає:

- свердління, точіння, фрезерування, еродування, вирівнювання, притирання, протягування, рихтування, різання, шліфування, заточування, полірування, скручування та стикування тощо частин готових металевих виробів;

- нанесення написів на металах лазерним променем.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Тому висновки суду про часткове задоволення цього позову є правильними, а доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначених висновків не спростовують та не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді :