Рішення

від 26.01.2015 по справі 910/27310/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015Справа № 910/27310/14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра"

до публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 18 788,65 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Демяник С.М. - представник за довіреністю № 2-114д від 26.12.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра" до публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 18 788,65 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у червні 2012 року між ним та УБМР "Укргазспецбудмонтаж" досягнуто згоду про те, що на замовлення УБМР "Укргазспецбудмонтаж" позивач поставить метисні вироби.

Управління будівельно-монтажних робіт "Укргазспецбудмонтаж" є філією ПАТ "Укргазвидобування" (яка є правонаступником Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") згідно з положеннм про філію від 28.12.2012 року (без права представництва інтересів юридичної особи в суді).

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, та передав УБМР "Укргазспецбудмонтаж" товару на загальну суму 14 844,51 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ РН-0002712 від 18.05.2012 року на суму 1 236,12 грн., отримано представником за довіреністю № 426 від 18.05.2012 року;

№ РН-0003261 від 07.06.2012 року на суму 1 012,18 грн., отримано представником за довіреністю № 498 від 07.06.2012 року;

№ РН-0003545 від 15.06.2012 року на суму 8 280,00 грн., отримано представником за довіреністю № 498 від 07.06.2012 року;

№ РН-0003565 від 18.06.2012 року на суму 3 228,41 грн., отримано представником за довіреністю № 538 від 18.06.2012 року;

№ РН-0003757 від 22.06.2012 року на суму 1 087,80 грн., отримано представником за довіреністю № 538 від 18.06.2012 року.

Оскільки в супроводжувальних документах не вказаний строк оплати, позивач вважає розумним строк оплати протягом 5 банківських днів з дати отримання товару.

25.06.2014 року позивач надіслав УБМР "Укргазспецбудмонтаж" та ПАТ "Укргазвидобування" лист за вих. № 69 з пропозицією оплатити товар, однак лист був залишений без відповіді та заборгованість не оплачена.

У зв'язку з чим позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 844,51 грн., 3% річних у розмірі 1 039,52 грн. та індексу інфляції в розмірі 2 904,62 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.12.2014 року.

У судовому засіданні 23.12.2014 року оголошено перерву до 26.01.2015 року.

В судове засідання 26.01.2015 року представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, але 26.01.2015 надійшла телеграма, відповідно до якої просив суд розглянути справу без участі представника.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

У червні 2012 року між ним та УБМР "Укргазспецбудмонтаж" досягнуто згоду про те, що на замовлення УБМР "Укргазспецбудмонтаж" позивач поставить метисні вироби. Листом від 17.05.2012 року за вих. 10-01-1818 УБМР "Укргазспецбудмонтаж" надіслав лист позивачеві про здійснення поставок кріпильних матеріалів на суму до 15 000,00 грн.

Управління будівельно-монтажних робіт "Укргазспецбудмонтаж" є філією ПАТ "Укргазвидобування" (яка є правонаступником Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") згідно з положеннм про філію від 28.12.2012 року (без права представництва інтересів юридичної особи в суді).

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, та передав УБМР "Укргазспецбудмонтаж" товару на загальну суму 14 844,51 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ РН-0002712 від 18.05.2012 року на суму 1 236,12 грн., отримано представником за довіреністю № 426 від 18.05.2012 року;

№ РН-0003261 від 07.06.2012 року на суму 1 012,18 грн., отримано представником за довіреністю № 498 від 07.06.2012 року;

№ РН-0003545 від 15.06.2012 року на суму 8 280,00 грн., отримано представником за довіреністю № 498 від 07.06.2012 року;

№ РН-0003565 від 18.06.2012 року на суму 3 228,41 грн., отримано представником за довіреністю № 538 від 18.06.2012 року;

№ РН-0003757 від 22.06.2012 року на суму 1 087,80 грн., отримано представником за довіреністю № 538 від 18.06.2012 року.

Саме номер і дата листа УБМР "Укргазспецбудмонтаж" були вказані у видаткових накладних та у довіреностях на отримання цінностей, які вказані вище.

Враховуючи те, що позивач виготовив та передав, а УБМР "Укргазспецбудмонтаж" отримав товар на підставі вищезазначених видаткових накладних, то суд вважає, що сторони уклали договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Щодо умов оплати, позивач пояснив, що оскільки в супроводжувальних документах не вказаний строк оплати, позивач вважає розумним строк оплати протягом 5 банківських днів з дати отримання товару.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки товару, що відповідачем не заперечується.

25.06.2014 року позивач надіслав УБМР "Укргазспецбудмонтаж" та ПАТ "Укргазвидобування" лист за вих. № 69 з пропозицією оплатити товар, однак лист був залишений без відповіді та заборгованість не оплачена. Вказаний лист отриманий обома підприємствами 01.07.2014 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення потового відправлення, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 14 844,51 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, позивач нарахував відповідачеві 3% річних у розмірі 1 039,52 грн. за період з 01.08.2012 року по 30.11.2014 року та індексу інфляції в розмірі 2 904,62 грн. за період з січня 2013 року по жовтень 2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 039,52 грн. та індексу інфляції в розмірі 2 904,62 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код: 30019775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра" (36034, Полтавська область, м. Полтава, вул. Великотирнівська, буд. 35/2, кв.36, ідентифікаційний код: 32995812) суму основного боргу в розмірі 14 844 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 51 коп. 3% річних у розмірі 1 039 (одна тисяча тридцять дев'ять) грн. 52 коп., індексу інфляції в розмірі 2 904 (дві тисячі дев'ятсот чотири) грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.02.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий