Рішення

від 15.01.2015 по справі 910/28230/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015Справа № 910/28230/14 За позовом Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Марнат Шиппинг ЛТД»

Про стягнення 4691,72 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін :

від позивача Гресько Д.В. - представник за довіреністю

від відповідача не з'явився

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.01.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 4 105,33 грн. заборгованості за договором № 14-ОД від 07.04.2011, 310,13 грн. пені, 276,26 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/28230/14, розгляд справи було призначено на 15.01.2015.

В судовому засіданні 15.01.2015 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 14-ОД від 07.04.2011 щодо своєчасної оплати наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг. Крім того, за порушення виконання відповідачем своїх зобов?язань за вказаним договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 310,13 грн. пені з посиланням на ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань», а також 276,26 грн. 3% річних з посиланням на припис ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач своїх представників в судове засідання 15.01.2015 не направив, причин неявки представників не повідомив, відзив та витребувані судом документи не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

За таких обставин, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами, що узгоджується і з приписами п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.04.2011 між позивачем - Державним підприємством «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт», з однієї сторони, та відповідачем - ТОВ «Марнат Шиппинг ЛТД», як експедитором, укладено договір на транспортно - експедиційне обслуговування вантажів № 14-ОД від 07.04.2011 (далі - договір - № 14-ОД від 07.04.2011).

Умовами договору № 14-ОД від 07.04.2011 сторони узгодили, що відповідач проводить експедирування експортно - імпортних та транзитних вантажів у відповідності до Закону України «Про транспортно - експедиційну діяльність» (п. 1.1), відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання по наданню послуг, пов'язаних зі здійсненням перевалки, зберігання та внутрішньопортового експедирування (п. 1.2).

Пунктом 3.1 договору № 14-ОД від 07.04.2011 встановлено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування, що здійснює позивач, а також вартість усіх послуг, що надаються позивачем, оплачуються по діючим місцевим тарифам позивача в національній валюті України.

Відповідно до пункту 3.6 договору № 14-ОД від 07.04.2011, інформаційні послуги позивача в період транспортно - експедиційного обслуговування експедитор оплачує згідно з діючими у позивача місцевими тарифами.

Згідно з пунктом 3.7 договору № 14-ОД від 07.04.2011, розрахунки проводяться між позивачем та відповідачем безпосередньо на підставі виставлених рахунків протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунків позивачем.

Також, сторонами договору № 14-ОД від 07.04.2011 було узгоджено Місцеві тарифи на вантажно - розвантажувальні та допоміжні роботи, які не входять в аккордну ставку, і які діють на ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт», а саме:

- інформаційні послуги при експедируванні - 0,047 грн./тонну;

- виготовлення пакету документів на 1 коносаментну партію - 123,08 грн./комплект.

Додатковою угодою № 2 від 25.11.2011 до договору № 14-ОД від 07.04.2011 сторони узгодили, що строк дії договору - з моменту підписання та до 31.12.2012.

Відповідно до рахунків, сформованих позивачем за результатами надання інформаційних послуг при експедируванні за договором № 14-ОД від 07.04.2011 і наданих відповідачу, а саме: № 3996 від 18.12.2012 року на суму 29,69 грн., № 3711 від 21.11.2012 року на суму 141,19 грн., № 3668 від 15.11.2012 року на суму 101,04 грн., №3554 від 03.11.2012 року на суму 21,28 грн., № 3217 від 07.10.2012 року на суму 13,82 грн., № 3221 від 05.10.2012 року на суму: 24,49 грн., № 3219 від 05.10.2012 року на суму 63,67 грн., № 3104 від 27.09.2012 року на суму 155,64 грн., № 2997 від 17.09.2012 року на суму 14,29 грн., № 2671 від 16.08.2012 року на суму 6,47 грн., №2669 від 16.08.2012 року на суму 89,88 грн., № 2023 від 20.06.2012 року на суму 13,91 грн., №2001 від 18.06.2012 року на суму 23,99 грн., № 1999 від 18.06.2012 року на суму 51,76 грн., № 1978 від 14.06.2012 року на суму 192,71 грн., № 1941 від 11.06.2012 року на суму 103,30 грн., № 1904 від 10.06.2012 року на суму 157,64 грн., № 1868 від 04.06.2012 року на суму 191,41 грн., № 1663 від 22.05.2012 року на суму 79,38 грн., № 1630 від 16.05.2012 року на суму: 142,36 грн., № 1355 від 28.04.2012 року на суму 109,85 грн., № 1353 від 28.04.2012 року на суму 14,72 грн., № 1307 від 26.04.2012 року на суму 134,93 грн., № 1294 від 26.04.2012 року на суму 149,26 грн., № 1254 від 19.04.2012 року на суму 102,38 грн., № 1121 від 09.04.2012 року на суму 137,41 грн., № 957 від 02.04.2012 року на суму 58,58 грн., № 955 від 30.03.2012 року на суму 43,10 грн., № 925 від 28.03.2012 року на суму 139,07 грн., № 880 від 24.03.2012 року на суму 152,17 грн., №743 від 14.03.2012 року на суму 111,29 грн., № 653 від 10.03.2012 року на суму 101,09 грн., № 633 від 06.03.2012 року на суму 170,08 грн., № 437 від 19.02.2012 року на суму 100,02 грн., № 336 від 19.02.2012 року на суму 49,31 грн., № 217 від 01.02.2012 року на суму 155,54 грн., № 190 від 31.01.2012 року на суму 53,93 грн., № 146 від 22.01.2012 року на суму 83,06 грн., № 77 від 05.01.2012 року на суму 102,80 грн., № 34 від 03.01.2012 року на суму 152,63 грн., № 38 від 02.01.2012 року на суму 109,07 грн., № 4422 від 23.12.2011 року на суму 48,96 грн., № 174 від 28.01.2012 року на суму 101,65 грн., № 418 від 21.02.2012 року на суму 106,44 грн., позивачем було заявлено відповідачу до оплати вартість наданих послуг загалом на суму 4 105,33 грн.

Претензією від 04.10.2013 № 2034 позивач просив відповідача погасити заборгованість за рахунками, сформованими позивачем за результатами надання інформаційних послуг при експедируванні за договором № 14-ОД від 07.04.2011, і які також були надані позивачем відповідачу разом з вказаною претензією.

Як зазначав позивач у позові, вищенаведені рахунки за надання інформаційних послуг при експедирування загалом на суму 4 105,33 грн. були отримані представником відповідача згідно наявного у справі журналу отримання рахунків, відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим заборгованість відповідача з оплати наданих складає 4 105,33 грн., що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Статтею 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Стаття 931 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 названого кодексу).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем всупереч п. 3.6 договору № 14-ОД від 07.04.2011 не було здійснено у обумовлений строк (протягом 10 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку) оплату у повному обсязі наданих позивачем інформаційних послуг при експедируванні за договором № 14-ОД від 07.04.2011 загалом в сумі 4 105,33 грн. згідно відповідних рахунків. Доказів оплати наданих послуг станом на момент вирішення спору суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 14-ОД від 07.04.2011 щодо своєчасного виконання зобов'язання по оплаті послуг, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справі підтверджується наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 4 105,33 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 105,33 грн. за надані, але не оплачені інформаційні послуги - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення своєчасної оплати наданих послуг, позивач просив суд стягнути з відповідача 310,13 грн. пені з посиланням на статтю 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору № 14-ОД від 07.04.2011 не встановлено відповідальності будь-якої з сторін зобов'язання у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором, вимога позивача про стягнення з відповідача 310,13 грн. пені задоволенню не підлягає.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд, здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку щодо сум, періодів нарахувань, строків прострочення та ставок нарахувань заявленої до стягнення з відповідача суми 3% річних, погоджується з наведеними позивачем у позові розрахунком вказаного показника, у зв?язку з чим задовольняє вимогу позивача в цій частині у повному обсязі, а саме: в розмірі 276,26 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 105,33 грн. основного боргу, 276,26 грн. 3% річних. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з частковим задоволенням позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марнат Шиппинг ЛТД» (код ЄДРПОУ 35383662, місцезнаходження: 03143 м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152-а) на користь Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» (код ЄДРПОУ 01125689; місцезнаходження: 67700 Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська,81) суму заборгованості в розмірі 4105 (чотири тисячі сто п'ять) грн. 33 коп.. 3% річних в розмірі 276 (двісті сімдесят шість) грн. 26 коп., а також 1 706 (одна тисяча сімсот шість) грн. 23 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.01.2015.

Суддя Ю.М.Смирнова