Рішення

від 27.01.2015 по справі 915/1965/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року Справа № 915/1965/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кривулько І.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Клюс С.В., довіреність від 12.01.2015р. №120115

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «ЖИТЛОПРОМБУД-8» (юридична адреса: 54022, м. Миколаїв, вул. Толстого, 2, корпус «Б»; поштова адреса: 54034, м. Миколаїв, вул. Скороходова, 211; код ЄДРПОУ 05409952)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нордстар-С» (юридична адреса: 54015, м. Миколаїв, вул. Спортивна, 13, к. 4; адреса, вказана позивачем: 54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 13, кв. 27; код ЄДРПОУ 38313032)

про: стягнення 123719,40 грн., -

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Будівельна компанія «ЖИТЛОПРОМБУД-8» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нордстар-С» 123719,40 грн., з яких: 100000 грн. боргу, 20300 грн. інфляційних витрат та 3419,40 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги №30/12 від 09.09.2013р. в частині повернення наданої поворотної фінансової допомоги у встановлений договором строк.

11.12.2014р. за вх.№22948/14 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень, які повернулись до суду з відповідними відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання». При цьому відповідні ухвали суду направлялись відповідачу за його юридичною адресою - адресою його реєстрації.

Водночас слід враховувати, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. При цьому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Така ж правова позиція викладена і у п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача в порядку ст. 75 ГПК України - за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

09.09.2013р. між Приватним акціонерним товариством «Будівельна компанія «ЖИТЛОПРОМБУД-8» (Позикодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нордстар-С» (Позичальник, відповідач) укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №30/12, відповідно до умов якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.2.1 договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 100000 (сто тисяч) гривень 00 коп. у т.ч. ПДВ.

Згідно з п.2.3 договору поворотна фінансова допомога надається Позикодавцем частинами або цілком. Термін надання не повинен перевищувати одного календарного дня з дати надання Позичальником Позикодавцю усної або письмової /на розсуд Позичальника/ заявки на одержання чергового траншу. Перерахування грошових коштів здійснюється Позикодавцем на поточний рахунок Позичальника.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 09 (дев'ятого) жовтня 2013 року. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок Позикодавця в установі банку.

У відповідності до п.8.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за договором. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу поворотну фінансову допомогу на загальну суму 100000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.09.2013р. №248.

Листом від 21.08.2014р. №606 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 100000 грн., на яку відповідач надав відповідь листом від 21.09.2014р. №69, в якому гарантував сплату боргу у розмірі 100000 грн. частинами протягом чотирьох місяців.

Неповернення відповідачем наданої поворотної фінансової допомоги у встановлений договором строк стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Господарським судом встановлений факт надання позивачем відповідачу передбаченої договором №30/12 від 09.09.2013р. поворотної фінансової допомоги на загальну суму 100000 грн. та факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в частині повернення наданої поворотної фінансової допомоги у встановлений договором строк, внаслідок чого на даний час у відповідача наявний борг перед позивачем у розмірі 100000 грн.

Іншого відповідачем не доведено.

Жодних доказів погашення наявного боргу відповідач до суду не надав. Так само відповідачем не надано і відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень проти надання йому поворотної фінансової допомоги тощо.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «БК «ЖИТЛОПРОМБУД-8» про стягнення з відповідача 100000 грн. боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд не може в повному обсязі прийняти до уваги надані позивачем до суду в позовній заяві та письмових поясненнях за вх.№22948/14 від 11.12.2014р. розрахунки інфляційних витрат та 3% річних, оскільки вони виконані з арифметичними помилками.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Така ж правова позиція викладена і у п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями).

Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, виконано розрахунки розмірів індексу інфляції та 3% річних, відповідно до яких розмір інфляційних витрат склав 20285,34 грн., розмір 3% річних - 3189,04 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає правомірними та підставними позовні вимоги ПрАТ «БК «ЖИТЛОПРОМБУД-8» в частині стягнення з відповідача 20285,34 грн. інфляційних витрат та 3189,04 грн. 3% річних.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ «БК «ЖИТЛОПРОМБУД-8» підлягають частковому задоволенню.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «ЖИТЛОПРОМБУД-8» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нордстар-С» (юридична адреса: 54015, м. Миколаїв, вул. Спортивна, 13, к. 4; адреса, вказана позивачем: 54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 13, кв. 27; код ЄДРПОУ 38313032) на користь Приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «ЖИТЛОПРОМБУД-8» (юридична адреса: 54022, м. Миколаїв, вул. Толстого, 2, корпус «Б»; поштова адреса: 54034, м. Миколаїв, вул. Скороходова, 211; код ЄДРПОУ 05409952) 100000 (сто тисяч) грн. боргу, 20285 (двадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 34 коп. інфляційних витрат, 3189 (три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 04 коп. 3% річних та 2469 (дві тисячі чотириста шістдесят дев'ять) грн. 44 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 02 лютого 2015 року.

Суддя Ю.С. Бездоля