Постанова

від 22.01.2015 по справі 810/7064/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року 810/7064/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Глазун Т.О., за участю:

представника позивача - Валентинова А.В.,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрокомфорт" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальінстю "Гідрокомфорт" з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним тс скасування податкового повідомлення - рішення від 27.11.2014 № 0002262209/3942, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 136612,50 грн.(за основним платежем 91075,00 грн., за штрафними санкціями 45537,50 грн).

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Жилбудресурс».

На думку відповідача, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Гідрокомфорт» та ТОВ «Жилбудресурс» є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки господарські відносини між ТОВ «Гідрокомфорт» та ТОВ «Жилбудресурс» мали реальний характер - будівельно-монтажні роботи були виконані контрагентом та оплачені позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності. Позивач вважає, що висновки податкового органу є неправомірними, а тому просив оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив суд в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився.

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з наданням додаткових доказів.

Згідно із частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідрокомфорт» є юридичною особою, що зареєстрована Обухівською районною державною адміністрацією Київської області від 20.03.2013, та є платником податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів найманих працівників. Перебуває на обліку ДПІ у Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

11 березня 2014 року між ТОВ «Гідрокомфорт» та ТОВ «Діамант-Центр» було укладено Договір підряду №11/04-2014 (надалі Договір-1), відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався виконати комплекс підрядних робіт під будівництво Багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою: м. Київ, бульвар І.Лепсе, 6, літера Ж (а.с. 81-82 ).

Положеннями підпункту 6.1.8. Договору-1 передбачено, що підрядник має право залучати до виконання робіт інші організації (субпідрядників).

На виконання вимог вищезазначеного договору, між позивачем та ТОВ «Жилбудресурс» було укладено договір субпідряду від 23.04.2014 №23042014 (надалі Договір-2), відповідно до умов якого, субпідрядник (ТОВ «Жилбудресурс») взяв на себе зобов'язання виконати комплекс робіт (влаштувати шпунтоване огородження) на об'єкті будівництва Багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою: м. Київ, бульвар І. Лепсе, 6, літера Ж (а.с. 35-37).

Договірна вартість робіт за Договором-2 була визначена сторонами у розмірі 546448,08 грн.

На підтвердження факту виконання робіт за вказаними договорами позивачем надано податкову накладну від 13.05.2014 №20; Договір підряду від 11.03.2014 №11/04-2014; Договір субпідряду від 23.04.2014 №230414; форму №9 про договірну ціну від 23.04.2014; локальний кошторис на будівельні роботи від 23.04.2014 №2-1-1; Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2014 ТОВ «Гідрокомфорт»; розрахунки про прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи №1-4, №6, №8, №9, №10; підсумкову відомість ресурсів ТОВ «Гідрокомфорт» за квітень 2014 року; виписку по рахунку ТОВ «Гідрокомфорт» №26000397658; платіжне доручення від 13.05.2014 №112; картка рахунку за травень 2014 року №631.

Позивач здійснив оплату за Договором-2 у розмірі 546448,08 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 13.05.2014 №112 (а.с. 94).

За здійсненою господарською операцією, позивачем сформовано податковий кредит на підставі виписаної ТОВ «Жилбудресурс» податкової накладної у розмірі 91074,68 грн.

У листопаді 2014 року на підставі наказу ДПІ в Обухівському районі від 06.10.2014 №598 посадовою особою відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Жилбудресурс» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, за результатами якої складено Акт від 06.11.2014 №3549/10-16-22-09/37909754.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено суму податку на додану вартість у розмірі 91075,00 грн.

Висновки посадової особи податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Гідрокомфорт» та ТОВ «Жилбудресурс» є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди. На думку податкового органу, договір субпідряду між позивачем та контрагентом було укладено за відсутності наміру дійсної поставки виконання будівельно-монтажних робіт, з метою штучного формування податкового кредиту.

При перевірці позивача посадовою особою податкового органу взято до уваги дані Акту ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 20.08.2014 №2537/26-55-22-08/37814427 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Жилбудресурс», відповідно до якого, встановлено встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням, та, як наслідок, відсутність документального підтвердження господарських відносин товариства з контрагентами (у тому числі з позивачем).

Також, встановлено відсутність у товариства основних фондів, технічного персоналу, виробничого обладнання, транспортних засобів для здійснення господарської діяльності.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Жилбудресурс».

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0002262209/3942, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 136612,50 грн. (основне зобов'язання - 91075,00 грн., штрафні санкції - 45537,50 грн.).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до пункту 185.1 статті 185 цьогоКодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Як визначено пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; отримання платником податку товарів/послуг, щопідтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон України від 16.07.1999 №996-XIV), податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що право нарахування податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що виконання робіт ТОВ «Жилбудресурс» та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарська операція належним чином відображена у податковому обліку та податковій звітності позивача; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковою накладною, актом прийняття виконаних робіт, довідкою про вартість виконаних робіт, договірною ціною на виконання будівельних робіт.

Суд звертає увагу, що наданий позивачем акт прийняття виконаних робіт (а.с. 40-41) містить деталізований перелік робіт, які були виконані контрагентом, розрахунок їх вартості та об'єм використаних ним матеріалів.

Зазначений акт повністю відповідає умовам Договору субпідряду від 23.04.2014 №230414, укладеного між позивачем та ТОВ «Жилбудресурс», а відтак, у повній мірі дає можливість встановити реальність господарської операції.

Господарська операція була фактично здійсненою, оскільки спричинила реальну зміну майнового стану платника податку, ТОВ «Гідрокомфорт» понесло реальні витрати на оплату виконаних ТОВ «Жилбудресурс» будівельних робіт. Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується банківською випискою та податковою накладною.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Гідрокомфорт» використало отриманий від контрагента комплекс робіт у власній господарській діяльності. Так, відповідно до Договору підряду від 11.03.2014 №11/04-2014 укладеного між ТОВ «Гідрокомфорт» та ТОВ «Діамант-Центр», позивач був підрядником на роботах з встановлення шпунтованого огородження на об'єкті будівництва Багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. Саме для виконання комплексу робіт відповідно до вказаного Договору, між позивачем та ТОВ «Жилбудресурс» був укладений Договору субпідряду від 23.04.2014 №230414.

Суд звертає увагу, що позивачем надано суду належним чином засвідчені копії усіх вищенаведених первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції щодо виконання контрагентом робіт.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що на час укладання та виконання правочину, контрагент позивача був зареєстрованою юридичною особою та був платником податку на додану вартість.

В Акті перевірки не має жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Гідрокомфорт» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Також, у матеріалах справи відсутні і відповідачем суду не надані будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Гідрокомфорт».

Крім того, суд зазначає, що обов'язок сплачувати податки та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на платника податків не може покладатися відповідальність за порушення, вчинені іншими особами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з урахуванням наданих представником позивача та досліджених судом первинних бухгалтерських документів, а саме: податкових накладних, акту прийняття виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, договірної ціни на будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, банківської виписки, розрахунків №1-4, картки рахунку №631, позивачем підтверджено реальність господарської операції з ТОВ «Жилбудресурс» та правомірно сформовано податковий кредит по вищезазначеним взаємовідносинам.

З огляду на той факт, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення позивачем господарської операції, достовірності і повноти відображення та нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вказаними операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем положень пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України є помилковими.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.11.2014 №0002262209/3942, прийняте безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного Управління Міндоходів у Київській області від 27.11.2014 №0002262209/3942.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гідрокомфорт» (код ЄДРПОУ: 37909754) сплачений судовий збір у розмірі 273 (двісті сімдесят три) гривні 23 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 січня 2015 р.