Ухвала

від 13.01.2015 по справі 872/16161/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"13" січня 2015 р. справа № 804/8373/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2013 р. у справі № 804/8373/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамін-Дніпро»

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У липні 2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби:

- від 17.01.2013 р. №0000171541, яким підприємству збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 442 132,50 грн. (у т.ч. основного платежу 353 706 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 88 426,50 грн.),

- від 02.04.2013 р. №0000371510, яким підприємству збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 75 093,75 грн. (у т.ч. основного платежу 60 075 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 15 018,75 грн.).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2013 року змінено відповідача Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби на правонаступника - Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2013 р. позов задоволено. Постанова мотивована тим, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами справи, і тому підлягають скасуванню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в

апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків обставинам справи. Зокрема відповідач зазначив, що позивач неправомірно включив до валових витрат суми за угодою поставки від 01.08.2009 року №01/08-09 та додаткової угоди від 01.08.2010 року між позивачем та ТОВ «Тексімпорт», що призвело до заниження позивачем податку на прибуток. На думку відповідача, вказані правочини є фіктивними, вчиненими без мети настання правових наслідків. В обґрунтування зазначених доводів відвіподач посилається на вирок Самарського районного суду по справі №1-70/2010 року від 01.02.2010 року, в якому судом встановлено, що ТОВ «Тексімпорт» було створено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з метою використання реквізитів та поточних банківських рахунків для здійснення та прикриття незаконної діяльності.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

Представники позивача та відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 21.12.2012 року по 27.12.2012 року на підставі наказу №956 від 21.12.12р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Керамін-Дніпро» код ЄДРПОУ 34918813» відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Керамін-Дніпро» з питань взаємовідносин з ТОВ «Тексімпорт» за період з 01.08.2009 року по 01.10.2010 року.

За результатом перевірки відповідачем складеного акт від 04.01.2013 року №07/151/34918813.

Відповідно до акта угода поставки сантехнічних виробів між ТОВ «Керамін-Дніпро» та ТОВ «Тексімпорт» від 01.08.2009 року №01/08-09 та додаткова угода від 01.08.2010 року є фіктивними, вчиненими без мети настання правових наслідків, тому позивач неправомірно включив вартість сантехнічних виробів, які фактично не поставлялись контрагенту, до валових витрат. Отримані позивачем суми від ТОВ «Тексімпорт» є безповоротною фінансовою допомогою, тому ці суми зараховані до валового доходу позивачем неправомірно.

На думку відповідача, вказані порушення призвели до заниження позивачем податку на прибуток, тому на підставі акта відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000171541 від 17.01.2013 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 442 132,50 грн. (у т.ч. основного платежу 353 706 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 88 426,50 грн.),

- №0000371510 від 02.04.2013 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 75 093,75 грн. (у т.ч. основного платежу 60 075 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 15 018,75 грн.).

За результатом адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1. ст.5 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п. 5.1. ст.5 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п. 4.1. ст.4 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.п.4.1.1 п. 4.1. ст.4 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

01.08.2009 року між ТОВ «Керамін-Дніпро» та ТОВ «Тексімпорт» було укладено договір поставки товару №01/08-09, відповідно до якого постачальник (ТОВ «Керамін-Дніпро») зобов'язується поставити, а покупець (ТОВ «Тексімпорт») зобов'язується оплатити та прийняти товар. Предметом вказаного договору з боку ТОВ «Керамін-Дніпро» є поставка сантехнічних виробів в асортименті. Асортимент відвантаженого товару зазначений у видаткових накладних. На підставі п.2.1 угоди поставка товару здійснюється щомісячно на підставі заявки покупця. Транспортування товару ТОВ «Керамін-Дніпро» не здійснювало відповідно до п.2.8 угоди (умовами поставки є вивіз товару зі складу продавця). Вивіз товару був здійснений самовивозом транспортними засобами покупця та на підставі довіреностей, переданий на адресу ТОВ «Тексімпорт».

Виконання договору від 01.08.2009 року №01/08-09 підтверджується первинними документами, що надавалися позивачем під час перевірки та були досліджені судом: додаткова угода до договору поставки №01/08-09 від 01 серпня 2010 року; видаткові накладні на відвантаження товару ТОВ «Тексімпорт»; довіреності на отримання товару ТОВ «Тексімпорт»; банківські виписки на оплату за відвантажений товар; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; договір поставки №Д-3 від 18 грудня 2008 року ТОВ «Керамін-Дніпро» - ВАТ Керамін» (м.Мінськ, Республіка Білорусь); додаткова угода №1 до договору поставки №Д-3 від 24.02.2009 року; додаткова угода №2 до договору поставки №Д-3 від 31.07.2009 року; копії ВМД з відміткою банку про сплату за отриманий товар; рахунки-фактури на поставку товару; оборотно-сальдова відомість по рахунку 632; договір суборенди №СА111 від 01.01.2009 року (оренда складу ТОВ «Компанія «Дніпрокераміка»); договір №62 про надання платних послуг на зберігання ТМЦ від 03.08.2009 року ДП «Комбінат «Салют»; додаткова угода №1 до договору №62 про надання платних послуг на зберігання ТМЦ від 01.01.2010 року; договір №ПРДН-1/09-632888/НЮ про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 02.02.2009 року.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до вимог чинного законодавства України.

Акт перевірки не містить обставин про встановлення будь-яких недоліків цих первинних бухгалтерських документів та обставин, які б свідчили про факт відмови позивача від надання перевіряючим відповідних документів.

На момент здійснення господарських операцій «Тексімпорт» (код СДРПОУ 35987165) було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до даних Єдиного державного реєстру ТОВ «Тексімпорт» перебував за юридичною адресою: 49044. Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, вулиця Шевченка, будинок 10, офіс 26/1, керівником є ОСОБА_6. Також ТОВ «Тексімпорт» у періоді, який перевірявся, було включено в реєстр платників податку на додану вартість (свідоцтво №100149528 від 07.11.2008 року).

Частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки, викладені в акті перевірки від 04.01.2013 року №7/151/34918813, ґрунтуються на вироку Самарського районного суду від 01.02.2010 року №1-70/2010, який набрав законної сили 17.02.2010 року.

Так, згідно даного вироку ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відкрито ряд суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб (в тому числі ТОВ «Тексімпорт») з метою використання реквізитів та поточних банківських рахунків даних суб'єктів господарської діяльності для здійснення та прикриття незаконної діяльності. Вказаним вироком визнано вину підсудних ОСОБА_7 по ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 по ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по ч.1 ст.366 КК України.

При цьому податковим органом не прийнято до уваги, що відповідно до зазначеного вироку керівник ТОВ «Тексімпорт» - ОСОБА_6 не був обвинуваченим. Обставин, що свідчать про не вчинення ТОВ «Тексімпорт» дій спрямованих на реальне виконання угоди поставки від 01.08.2009 року №01/08-09 та додаткової угоди від 01.08.2010 року судом встановлено не було.

Відповідно до п.п. 3.2.2. розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 р. N 1003, чинного на час здійснення перевірки, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Зі змісту акту від 04.01.2013 року вбачається, що відповідач не дотримався зазначених вище вимог та прийшов до необґрунтованого висновку про отримання позивачем від ТОВ «Тексімпорт» безповоротної фінансової допомоги, а не плати за поставлені товари.

З огляду на діюче податкове законодавство про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

В даному випадку здійснення позивачем поставки товару в повному обсязі та реальність зазначених операцій документально підтверджено, та не спростовано відповідачем.

Наявність ознак фіктивності правочину є лише підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідача.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2013 р. у справі № 804/8373/13-а залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун