Рішення

від 28.01.2015 по справі 908/6049/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/161/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015 Справа № 908/6049/14

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма Лінкор», м. Єнакієве

до відповідача : Публічного акціонерного товариства «Великоанадольский вогнетривкий комбінат», смт. Володимирівка, Волноваський р-н, Донецька обл.

про стягнення 10 150 грн. 02 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився; ;

від відповідача - не з'явився;

До господарського суду Запорізької області 23.12.2014 звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма Лінкор», м. Єнакієве з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Великоанадольский вогнетривкий комбінат», смт. Володимирівка, Волноваський р-н, Донецька обл. про стягнення 10 150 грн. 02 коп.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., витягом з реєстру автоматичного розподілу справи між суддями від 23.12.2014 р., справу 908/6049/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою суду від 24.12.2014 р. справа була прийнята до провадження. Справі присвоєно номер провадження № 10/161/14 та призначено судове засідання на 28.01.2015 р.

28.01.2015 р. представники сторін не з'явились у судове засідання, ніяких клопотань не надали.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін

Розглянувши матеріали справ суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма Лінкор» - Позивачем та Публічним акціонерним товариством «Великоанадольский вогнетривкий комбінат» - Відповідачем 08 квітня 2013 року був укладений договір на надання транспортних послуг автомобільним транспортом № П04/13 (далі-Договір). Відповідно до п.1.2. Договору Замовник замовляє, а Виконавець здійснює організацію та перевезення вантажу.

Користуючись наданим правом передбаченим п. 3.8. «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р. № 363, Заявка на перевезення вантажів за погодженням між Сторонами передавалась за допомогою телефонного зв'язку.

Із викладеного в позовній заяві слідує, що на виконання умов Договору Позивач надав транспортні послуги шляхом організації та перевезення вантажу Відповідачу автомобільним транспортом на загальну суму 15 000,00 грн. Факт перевезення вантажу підтверджується перевізними документами -товарно-транспортними накладними (далі ТТН) з зазначенням державних номерів автомобілів які були залучені до перевезень:

Автомобілем Вольво державний номер АН 5739 НР, ТТН № 2134 від 24.04.2014 р.

про перевезення 17,420 тн вантажу;

Автомобілем Вольво державний номер АН 5739 НР, ТТН № 2135 від 25.04.2014 р.

про перевезення 17,420 тн вантажу;

Автомобілем Вольво державний номер АН 5739 НР, ТТН № 2136 від 28.04.2014 р.

про перевезення 19,000 тн вантажу,;

Автомобілем Вольво державний номер АН 5739 НР, ТТН № 2137 від 29.04.2014 р.

про перевезення 18,800 тн вантажу.

Факт виконаних робіт по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по Договору № П04МЗ від 08.04.2013 р. підтверджуються підписаними актами здачі-прийняття робіт уповноваженим представником Відповідача, а саме:

Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000213 від 22.04.2014 р. на суму 3 750,00 грн.;

Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000217 від 25.04.2014 р. на суму 3 750,00 грн.;

Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000220 від 28.04.2014 р. на суму 3 750,00 грн.;

Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000222 від 29.04.2014 р. на суму 3 750,00 грн.;

Позивач виконав зобов'язання по Договору на надання транспортних послуг автомобільним транспортом № П04/13 від 08.04.2013 р. перед Відповідачем щодо надання транспортних послуг , шляхом перевезення вантажу, що підтверджується товарно-транспортними накладними та актами здачі приймання робіт.

Згідно до п. 2.4. Договору визначено обов'язок Замовника про оплату Виконавцю вартості перевезення відповідно до рахунків, актів виконаних робіт за ставками, зазначеними в додаткових угодах до Договору, що є невід'ємною частиною Договору. У відповідності до п.4.3. оплата рахунків - фактур здійснюється до початку здійснення перевезення зазначених у заявці. Договором передбачено, що заявка на перевезення вантажу подається Замовником не менше ніж за три дні і передає її на виконання Перевізнику ( зразок заявки наведений у додатку до Договору). Користуючись наданим правом передбаченим п. 3.8. «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р. № 363, Заявка на перевезення вантажів за погодженням між Позивачем та Відповідачем передавалась за допомогою телефоного зв'язку. Остаточний розрахунок провізної плати здійснюється на підставі підписаних актів виконаних робіт, протягом трьох банківських днів з моменту підписання таких актів, якщо не передбачені інші умови.

Відповідач, в супереч зобов'язань по Договору по оплаті за виконані роботи по перевезенню вантажів в сумі 15000,00 грн. в строки визначені Договором не виконав. Заборгованість станом на 30.04.2014 р. в сумі 15000,00 грн. підтвердив, про що свідчить акт звірки розрахунків від 30.04.2014 р.

Як стверджує позивач, 25.06.2014 р. на адресу Відповідача направлено лист з вимогою оплати заборгованості в сум 15 000,00 грн. Відповідач оплату заборгованості здійснив частково в сумі 6000, 00 грн. платіжним дорученнями № 2262 від 02.07.2014 р., №2552 від 29.07.2014 р. Однак, на день розгляду справи, в порушення умов Договору, Відповідачем не сплачено на користь Позивача належну суму в розмірі 9000,00 грн. за фактом перевезення вантажів за наступними актами здачі - приймання робіт: Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000217 від 25.04.2014 р. на суму 1500,00 грн.; Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000220 від 28.04.2014 р. на суму 3 750,00 грн.; Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000222 від 29.04.2014 р. на суму 3 750,00 грн.;.

Станом на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором на надання транспортних послуг автомобільним транспортом № П04/13 від 08.04.2013 р. становить 9 000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень 00 копійок).

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк/термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін (ч. 1 ст. 526 та ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, в тому числі, є його невиконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки (ст. 610 та п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

У порушення зазначених норм закону та умов договору № П04/13 від 08.04.2013 р. відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Публічного акціонерного товариства «Великоанадольский вогнетривкий комбінат», смт. Володимирівка в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором на надання транспортних послуг автомобільним транспортом № П04/13 від 08.04.2013 р. не бажає добровільно сплачувати борг.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором на надання транспортних послуг автомобільним транспортом № П04/13 від 08.04.2013 р. становить 9000 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1 015, 90 грн. та 3% річних у сумі 134,12 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування пені та 3% річних встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Факт порушення відповідачем умов договору № П04/13 від 08.04.2013 р., а також факт заборгованості за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача ніяких заяв та клопотань не надходило. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма Лінкор», м. Єнакієве до Публічного акціонерного товариства «Великоанадольский вогнетривкий комбінат», смт. Володимирівка.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма Лінкор», м. Єнакієве до Публічного акціонерного товариства «Великоанадольский вогнетривкий комбінат», смт. Володимирівка задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Великоанадольский вогнетривкий комбінат», Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Заводська, буд. 1, Ідентифікаційний код: 00191721 п/р 26006300003406 у АТ «Златобанк», м. Київ, МФО 380612) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма Лінкор», 86496, Донецькаобласть, м. Єнакіеве, м. Юнокомунарівськ, вул. Рахманінова, буд. 23, кв. 16, Ідентифікаційний код 36887069 п/р 26004286244500 у АТ «УКРСИББАНК» м. Київ, МФО 380805) суму заборгованості у розмірі 10 150 (десять тисяч сто п'ятдесят) грн. 02 коп., з яких основна заборгованість - 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп., пеня - 1 015 (одна тисяча п'ятнадцять) грн. 90 коп., 3 % річних - 134 (сто тридцять чотири) грн. 12 коп. та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 29.01.2015 р.