Рішення

від 29.01.2015 по справі 922/5677/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2015 р.Справа № 922/5677/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Пустовалова І.С.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паллетком", м. Харків про стягнення 28693,45 грн. за участю представників сторін:

позивача - Горкольцев Д.Є.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паллетком" (надалі - відповідач0, в якому просило суд суму основного боргу в розмірі 26 744,79 грн., пеню в розмірі 4 716,79 грн.. а також судовий збір в сумі 1 827 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за Договором купівлі - продажу від 28.10.2013 року № 184-ST13/2013 в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за придбаний товар.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.01.2015 року до 29.01.205 року до 12:00 години.

29.01.2015 року представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 26744, 40 грн. основної заборгованості та 1949,05 грн. нарахованої пені. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та станом на 05.01.2015 року, місцезнаходження відповідача - 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено фактичними даними, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" (надалі - Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛЛЕТКОМ" (надалі - Відповідач) є контрагентами за Договором купівлі-продажу №184-ST13/2013 від 28.10.2013 р. (надалі - Договір)

Відповідно до умов Договору Позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність Відповідача лом піддонів (надалі - товар), а Відповідач приймає та оплачує товар.

Згідно п. 4.2 Договору Відповідач зобов'язується оплатити товар впродовж 5 (п'яті) банківських днів з дати отримання товару. На підтвердження передання товару сторони підписують Акт прийому-передачі товару з зазначенням дати передачі, кількості та виду товару, що передається. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Позивача.

У відповідності з умов Договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 26 744,40 грн. на підставі наступних підписаних сторонами документів:

- Акт № ПП/1013/12540/311013 здачі-прийняття вторсировини від 31.10.2013 р. на суму 14566,80 грн.;

- Акт № ПП/1013/12540/281113 здачі-прийняття вторсировини від 28.11.2013 р. на суму 12177,60 грн.

Однак всупереч умовам Договору сума вартості товару Відповідачем не була сплачена.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення зазначених вище вимог закону Відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого Позивачем товару належним чином не виконав.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У п. 3.3 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату лому піддонів або прострочена строків вивозу лому піддонів Відповідач сплачує Позивачу за вимогою останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення від вартості несплаченого Товару.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов'язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені у розмірі 1949,05 грн. за 182 дні прострочення у період з 03.12.2013 року по 02.06.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паллетком" (61145, м. Харків, вул. Космічна 21, код ЄДРПОУ 34630683, ІПН 346306820300, р/р 26000962506380, в ПАТ ПУМБ м. Харків, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" (код ЄДРПОУ 32049199, 02140, м. Київ, просп. Григоренка, 43, р/р 2600615032 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) суму основної грошової заборгованості в розмірі 26744,40 грн., суму пені 1949,05 грн. та суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 1827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31 січня 2015 року.

Суддя С.Ч. Жельне