Постанова

від 20.01.2015 по справі 802/4321/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 січня 2015 р. Справа № 802/4321/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Вергелеса Андрія Валерійовича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці

до: виробничо-комерційної фірми "ЛЛД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Вінниці з адміністративним позовом до виробничо-комерційної фірми "ЛЛД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості у сумі 1567 грн. 56 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в силу вимог статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" є страхувальником від нещасного випадку і як роботодавець зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду. Відповідно до поданої відповідачем розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2010 року сума несплачених платежів по страхових внесках до Фонду становить 1567 грн. 56 коп. Самостійно вказану суму недоїмки відповідач не сплатив, тому позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, судова кореспонденція відповідачу надсилалась за його місцезнаходженням згідно із даними Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 6), однак конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не значиться".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ торгово-промисловий концерн "Преса" як юридична особа зареєстровано 18 серпня 1995 року (ідентифікаційний код 23061464), що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 756 виданої 18 січня 1999 року (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2010 року, в якій самостійно визначив суму несплачених платежів по страхових внесках до Фонду в розмірі 1567 грн. 56 коп. (а.с.4).

Відповідно до статей 6, 7 Закону № 1105-XIV страхувальниками є роботодавці. Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.

Відповідно до пункту 2 частини другої Закону №1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Як визначено статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV(з наступними змінами і доповненнями, Закон № 1058-IV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (частина 15 статті 106 Закону № 1058-IV).

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30 листопада 2010 року "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (Інструкція № 36).

Підпунктами 4.1, 4.10, 4.12 пункту 4, підпунктом 5.8 пункту 5 Інструкції № 36 визначено, що сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються - для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється чинним законодавством та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

Страхові внески сплачуються - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Згідно із підпунктами 5.1, 5.8 пункту 5 Інструкції № 36 не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Як встановлено судом, на підставі розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2010 року середньооблікова кількість штатних працівників у звітному періоді становила 3 особи; страховий тариф для розрахунку страхового внеску становить для відповідача – 1,06% (а.с. 4).

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів про відсутність у нього заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за 1 квартал 2010 року в розмірі 1567 грн. 56 коп. та не спростував обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та норми законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття постанови про стягнення заборгованості виробничо-комерційної фірми "ЛЛД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за 1 квартал 2010 року в сумі 1567 грн. 56 коп.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з виробничо-комерційної фірми "ЛЛД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці (р/р №37171001001000, банк одержувача: ГУ Держказначейства України у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 25937723) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1567 грн. 56 коп. (одна тисяча п'ятсот шістдесят сім грн. 56 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Вергелес Андрій Валерійович