Ухвала

від 28.01.2015 по справі 6-43195св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва, за касаційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 03 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року Кременчуцька міська рада звернулась до суду з вказаним позовом та просила зобов'язати відповідачів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5310436500:08:003:0446, площею 1648 кв.м по АДРЕСА_1, шляхом знесення за їх рахунок самочинно збудованого нерухомого майна двоповерхового блоку міні-магазинів; зобов'язати відповідачів привести зазначену земельну ділянку в попередній, придатний для використання стан та повернути її у розпорядження Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 17 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 15 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено часткового. Зобов'язано ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий номер 5310436500:08:003:0446, площею 1648 кв.м по АДРЕСА_1 шляхом знесення ним або за його рахунок збудованого нерухомого майна - двоповерхового блоку міні-магазинів, розташованих на ній. Зобов'язано ОСОБА_3 повернути Кременчуцькій міській раді Полтавської області вказану самовільно зайняту земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 15 жовтня 2013 року скасовано та направлено справу на новий розгляд.

Під час нового судового розгляду представник відповідача заявив клопотання, в якому просив закрити провадження по справі з підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 18 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 03 листопада 2014 року, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

У касаційній скарзі Кременчуцька міська рада Полтавської області, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що фактично спір виник між юридичною особою Кременчуцькою міською радою Полтавської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з приводу звільнення земельної ділянки та повернення її в розпорядження позивача, тобто з приводу земельних правовідносин, які виникли між юридичною особою та суб'єктом підприємницької діяльності.

З цими висновками суду погодитись не можна, оскільки такі не ґрунтуються на матеріалах справи та нормах процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд за своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Суди, закриваючи провадження у справі, посилаючись на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19 березня 2014 року, виходили з того, що підставою для скасування рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17 липня 2013 року та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 15 жовтня 2013 року та повернення справи на новий розгляд є те, що спір виник між юридичною особою (Кременчуцькою міською радою) та фізичною особою підприємцем - ОСОБА_3

При цьому суди не звернули уваги, що Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ направив справу на новий розгляд та як на одну із підстав скасування судових рішень послався на необхідність перевірити вищезазначені обставини.

Суди ж, посилаючись на ст. 1, ч. 3 ст. 12 ГК України та на рішення виконкому Кременчуцької міської ради від 20 лютого 2004 року та від 24 січня 2006 року, згідно яких відповідачу, як фізичній особі-підприємцю, а не громадянину, було виділено земельну ділянку для будівництва, дійшли висновку, що спір виник між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, тому має розглядатися у порядку господарського судочинства.

Проте, як вбачається з матеріалів справи свідоцтво про право власності на двоповерховий блок міні-магазинів по АДРЕСА_1 від 05 травня 2006 року видане ОСОБА_3 як фізичній особі (а. с. 21-22).

У подальшому ОСОБА_3 здійснив самочинну прибудову до вказаного об'єкта нерухомого майна, яку у КП «Кременчуцьке БТІ» зареєструвати відмовилися.

Тобто, спір між сторонами виник з приводу усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, на якій відповідачем самочинно збудоване нерухоме майно, тобто суб'єктний склад і характер спірних правовідносин вказує та те, що спір має розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», спір фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових та інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У порушення зазначених норм процесуального права суди на наведені обставини уваги не звернули, не надали їм оцінку в сукупності з іншими доказами та помилково закрили провадження у даній справі.

Таким чином судова колегія приходить до висновку, що судові рішення ухвали постановлені з порушенням норм процесуального права підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 03 листопада 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

В.А. Черненко