Рішення

від 26.01.2015 по справі 904/7305/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.01.15р. Справа № 904/7305/14 За позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", м.Кіровоград

до Приватного підприємства "ТСК "Онікс", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 3 396,03 грн.

Головуючий колегії Бєлік В.Г.

Суддя Загинайко Т.В.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

від позивача: Слюсар О.В., довіреність № 1806/01/07-21 від 14.10.2014 року, юрисконсульт;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "ТСК "Онікс" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 3 396,03 грн., який складається з сум: 2 882,59 грн. - основний борг, 242,75 грн. - пеня, 35,79 грн. - 3% річних, 234,90 грн. - збитки від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання умов Договору № 03/01-2 поставки продуктів нафтоперероблення (за талонами, відомістю), укладеного 03.01.2013р. між Обласним комунальним виробничим підприємством "Дніпро-Кіровоград" (покупець) та Приватним підприємством "ТСК "Онікс" (постачальник), позивач, на підставі виставлених відповідачем рахунків, здійснив оплату вартості товару на загальну суму 6 165,00 грн. На одержання оплаченої позивачем певної кількості та певної марки пального на АЗС постачальника, відповідачем передано позивачу талони на отримання товару (паливо рідинне (бензини автомобільні та дизельне пальне) за кодом ДКПП 19.20.2 в асортименті (бензин А-92 в кількості 300 літрів та дизельне пальне в кількості 200 літрів). На підставі виданих відповідачем талонів позивачем частково отримано товар на загальну суму 3 282,41 грн. Проте, з квітня 2014р. відповідач припинив видачу паливно - мастильних матеріалів за купленими позивачем талонами, з підстави перебування підприємства відповідача у складному становищі, пов'язаного з ситуацією, що склалася в країні. В результаті таких дій відповідача, станом на 01.09.2014р. у позивача залишились нереалізованими облікові документи - талони на отримання паливно - мастильних матеріалів у відповідача на загальну суму 2 882,59 грн. Враховуючи, що товар до цього часу не був поставлений відповідачу в повному обсязі позивач просить стягнути з відповідача крім основного боргу, пеню, 3% річних та збитки від інфляції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2014 року призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням голови суду Татарчука В.О. № 863 від 09.12.2014 року для розгляду даної справи у зв'язку зі складністю обставин спору призначено колегію у складі трьох суддів: головуючий суддя - Бєлік В.Г., судді - Загинайко Т.В., Кеся Н.Б.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2014 року справу № 904/7305/14 прийнято для розгляду в колегіальному складі. Призначено до розгляду в засіданні на 24.12.14р. о 12:30год.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомленні судом належним чином за адресами зазначеними в позовній заяві.

23.12.2014р. від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справі документів.

Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у справі представника відповідача до суду не надходило.

Неприбуття у судове засідання представників сторін за викладених обставин не є перешкодою для розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Обласним комунальним виробничим підприємством "Дніпро-Кіровоград" (покупець) та Приватним підприємством "ТСК "Онікс" (постачальник) укладений Договір № 03/01-2 поставки продуктів нафтоперероблення (за талонами, відомістю), укладеного 03.01.2013р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. п.1.1. договору постачальник зобов'язується передати у встановлений строк у власність покупця товар, в асортименті, кількості та якістю, згідно з Специфікацією, що є його невід'ємною частиною (додаток № 1 до договору), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.

Під товаром в цьому договорі розуміється паливо рідинне (бензини автомобільні та дизельне пальне) за кодом ДКПП 19.20.2 в асортименті (бензин А-95, А-92, А-80 (76), ДТ (за талонами або відомістю)), зазначене в Специфікації (додаток № 1) (п.1.2. договору).

Ціна товару, який поставляється по цьому договору, встановлюється окремо для кожної партії і відображається в рахунках-фактурах (п.3.1. договору).

Загальна ціна даного договору складає сума всіх видаткових накладних за якими поставлявся товар протягом терміну дії, але в будь-якому випадку не може перевищувати 1000 000 (одного мільйона) гривень (п.3.2. договору).

Згідно доданих до матеріалів справи копій видаткових накладних: № РН-0450 від 21.03.2014р. на суму 2 418,00 грн.; № РН-0458 від 03.04.2014р. на суму 3 747,00 грн. (а.с.14) вбачається, що загальна ціна поставленого за договором товару (талонів) складає 6 165,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначний відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.4.1. договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника попередньої оплати в розмірі 30% від вартості партії товару, на підставі виставленого рахунку. Подальший розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання товару (талонів) за видатковою накладною.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідачем надано для оплати позивачу рахунки № СФ-0110 від 20.03.2014р. на суму 2 418,00 UAH та № СФ-0121 від 02.04.2014р. на суму 3 747,00 UAH., на підставі яких позивачем здійснена попередня оплата у загальному розмірі 6 165,00 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи платіжні доручення: № 28008 від 21.03.2014р. на суму 2 418,00 UAH, № 28693 від 03.04.2014р. на суму 3 747,00 UAH (а.с.12-13).

Постачальник на підтвердження свого обов'язку, що випливає з цього договору, видає покупцеві талони, або відкриває відомість на АГЗС на всю, або частково кількість ПММ згідно з асортиментом, вказаним у накладній на відпуск ПММ. Загальний облік залишків ПММ покупець веде самостійно (п.1.3. договору).

Матеріалами справи підтверджено, що на одержання оплаченого позивачем певної кількості та певної марки пального на АЗС постачальника, відповідачем передано позивачу талони на отримання товару (паливо рідинне (бензини автомобільні та дизельне пальне) за кодом ДКПП 19.20.2 в асортименті (бензин А-92 в кількості 300 літрів та дизельне пальне в кількості 200 літрів) на загальну суму 6 165,00 грн.

Відповідно до п. 1.4. договору для отримання ПММ від постачальника представник покупця - особа, у якої наявний відповідний талон, - звертається до будь-якої автозаправної станції, що належить до мережі постачальника.

Відповідно до п. 5.2. договору видача товару покупцю здійснюється на АГЗС (автозаправних станціях) постачальника за переліком, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 2). Видача товару здійснюється по факту пред'явлення покупцем або уповноваженими ним особами (далі - користувачі талонів) пластикової картки багаторазового використання (номіналом 10л. Та 20л.), виданої постачальником, на відпуск бензину автомобільного (далі пор тексту договору - талон).

Талон - є документом встановленого зразка та форми, та посвідчує право покупця та/або уповноваженого ним користувача талону на одержання певної кількості та певної марки пального АГЗС відповідного регіону, зазначених в цьому договорі. Талон має наступні обов'язкові реквізити: товарний знак; марка та кількість пального; серія та штрих - код; межі дії (місто, область, Україна).

На підставі виданих відповідачем талонів позивачем частково отримано товар на загальну суму 3 282,41 грн.

Проте, з квітня 2014р. відповідач припинив видачу паливно-мастильних матеріалів за купленими позивачем талонами, а саме: не відпустив позивачу 20 літрів бензину А - 92 по видатковій накладній № РН-0450 від 21.03.2014р. на суму 241,92 грн.; 100 літрів бензину А - 92 на суму 1 288,99 грн. та 110 літрів дизельного пального на суму 13 51,68 по видатковій накладній № РН-0458 від 03.04.2014р.

Факт припинення відпуску паливно - мастильних матеріалів на адресу позивача підтверджується копією листа вих. № 23/04-2014-1 від 23.04.2014р. (а.с.19), в якому відповідач в якості підстави припинення видачі позивачу паливно - мастильних матеріалів за купленими талонами зазначає перебування підприємства відповідача у складному становищі, пов'язаного з ситуацією, що склалася в країні, зобов'язується перед позивачем найближчим часом виконати умови договору.

В результаті таких дій відповідача, станом на час розгляду справи у позивача залишились нереалізованими облікові документи - талони на отримання паливно - мастильних матеріалів у відповідача на загальну суму 2 882,59 грн., оригінали, яких оглянуті в судовому засіданні.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на момент розгляду справи, докази виконання відповідачем договірного зобов'язання в установлений договором термін в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.

Враховуючи, що факт неотримання позивачем паливно-мастильних матеріалів за отриманими талонами на загальну суму 2 882,59 грн., підтверджено матеріалами справи, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту, позовні вимоги позивача, в цій частині, підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.2. договору у у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів постачальник за вимогою покупця сплачує йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки від вартості непоставленого в строк товару.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань за період з 22.03.2014р. по 31.08.2014р. позивачем нарахована пеня у розмірі 242,36 грн.

Суд вважає вимогу позивача про стягнення пені необґрунтованою, з огляду на таке.

За приписами частин 2 і 3 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Отже, встановлені законом правові наслідки щодо вимог про повернення попередньої оплати не передбачають такого виду відповідальності як стягнення пені.

Вимагаючи повернення коштів попередньої оплати покупець тим самим відмовився від поставки та прийняття товару, тобто, виконання договору постачальником, що виключає обов'язок останнього нести відповідальність за порушення строків поставки у вигляді пені.

За приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Однак, у даному договорі сторони не передбачили розмір стягуваних процентів відповідно вимог статті 536 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що позивач просить стягнути на його користь суму перерахованої ним попередньої оплати, яка не вважається грошовим зобов'язанням, нарахування на цю суму пені є безпідставне, а тому заявлена вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

У зв'язку з простроченням повернення грошових коштів позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача за період з 22.03.2014р. по 31.08.2014р. 3% річних у розмірі 35,79 грн.

Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідачем за спірним договором було порушено зобов'язання щодо своєчасної поставки товару. Правова природа цього зобов'язання майнова, тоді як положення статті 625 ЦК України передбачають обов'язок сплати боржником 3% річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відтак, вимога про стягнення 3% річних є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 22.03.2014р. по 31.07.2014р. інфляційні у розмірі 234,90 грн. (розрахунок (а.с.21)).

Суд, перевіривши розмір нарахованих позивачем сум інфляційних, а також період за який їх було нараховано, визнав розрахунок позивача не вірним. Приймаючи до уваги, що розмір сум інфляційних за розрахунком суду перевищує суму визначену в розрахунку позивача, суд погоджується з розміром сум інфляційних, визначеним позивачем.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 3 117,49 грн. , який складається з сум: 2 882,59 грн. - основний борг, 234,90 грн. - збитки від інфляції.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ТСК "Онікс" (51921, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, б.18А, кв. 43, код ЄДРПОУ 38432539) на користь Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 19 а, код ЄДРПОУ 03346822) 2 882,59 грн. - основного боргу, 234,90 грн. - збитків від інфляції, 1 677,15 грн. - судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене

31.01.2015р.

Головуючий колегії Суддя Суддя В.Г. Бєлік Т.В. Загинайко Н.Б. Кеся