cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2015 р. Справа № 909/1026/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання",
вул. Шевченка, 3а, м. Тлумач, Івано-Франківської області, 78000,
до відповідача: Тлумацького коледжу Львівського національного аграрного університету,
вул.Винниченка,6, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000,
про стягнення заборгованості в розмірі 374 331,16грн. із них: 256 974,66грн. основного боргу, 29 881,71грн. пені, 57 132,53грн. інфляційних втрат, 30 342,25грн. - 3% річних,
за участю представників сторін:
від позивача: Чаплінський І.М. - представник, (довіреність №13 від 18.08.14);
від відповідача: Комашко В.Р. - головний бухгалтер, (довіреність №2 від 24.12.14),
встановив: Комунальне підприємство "Дирекція теплопостачання" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Тлумацького коледжу Львівського національного аграрного університету про стягнення заборгованості в сумі 349 074,39 грн., з яких: 256 974,67грн.- основного боргу; 25 049,16грн. - пені; 38 630,35грн. - інфляційних втрат та 28 420,22грн. - 3% річних.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві. Крім того, подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог №1 від 06.01.15 (вх.285/15 від 12.01.15) в якій просить суд стягнути з відповідача 374 331,16грн. заборгованості, із них: 256 974,67грн. основного боргу, 29 881,71грн. пені, 57 132,53грн. інфляційних втрат, 30 342,25грн. - 3% річних.
Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України, ціну позову вказує позивач.
Суд вважає за правильне прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог. Судом встановлено, що у разі збільшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір (374 331,16грн.).
В судових засіданнях 13.01.15 та 22.01.15 оголошувались перерви.
Представник відповідача в засіданні суду 29.01.15 проти позову заперечує частково, а саме: позовні вимоги визнає в частині основного боргу в розмірі 256 974,66грн. В попередніх судових засіданнях дану позицію підтримував. Однак, надав суду відзив на позовну заяву №7 від 21.01.15 (вх.№807/15 від 22.01.15) в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.
В засіданні суду 29.01.15 представником позивача подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи ряду документів (вх.№1315/15 від 29.01.15). Судом оглянуто та долучено до матеріалів справи подані документи.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Між Тлумацьким коледжом Львівського національного аграрного університету та Комунальним підприємством "Дирекція теплопостачання" укладено договір №2 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 20.01.11.
Відповідно до розділу 1 вказаного вище договору, "Дирекція теплопостачання" бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а споживач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.
Розділом 6 договору сторони погодили порядок розрахунків.
Розрахунки за теплове енергію, що споживається, проводиться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує "Дирекція теплопостачання" вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. (п.п.6.1,6.2,6.3 договору).
Пунктом 7.2.3 договору сторонами встановлено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.
Між Тлумацьким коледжом Львівського національного аграрного університету та Комунальним підприємством "Дирекція теплопостачання" укладено типовий договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №16 від 23.04.12.
Учасник (позивач) зобов'язується у 2012 році поставити замовнику (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді (послуги з теплопостачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами)), а замовник (відповідач) - прийняти і оплатити її вартість (п.1.1 договору).
Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником (відповідачем) після пред'явлення учасником (позивачем) рахунка на оплату товару або після підписання сторонами акта про надання послуг (приймання - передачі товару); розрахунковий період - календарний місяць.
Між Тлумацьким коледжом Львівського національного аграрного університету та Комунальним підприємством "Дирекція теплопостачання" укладено договір №16 про надання послуг з централізованого опалення від 13.05.13.
Відповідно до п.1 вказаного вище договору, виконавець (позивач) зобов'язався вчасно надавати споживачеві (відповідачу) відповідної якості послуги реального опалення, а споживач (відповідач) - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленим тарифом у строки та на умовах, що передбачені цим договором.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше числа місяця, що наступає за розрахунковим (п.9 договору).
Пунктом 12 договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі встановленому законом 0,5 відсотка.
Представник позивача в засіданні суду зазначив, що "Дирекція теплопостачання" надала, а відповідач прийняв послуги по центральному опаленні (теплова енергія) на загальну суму 549 678,25грн. Даний факт підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які знаходяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви (а.с.17-37). Представник позивача наголосив, що відповідач за період з 2011-2014 років провів частково оплату за надані послуги, а саме: 1 434 788,00грн. та зазначає, що між сторонами проведено звірку взаємних розрахунків за період з 01.01.14-01.09.14 за договором №2 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 20.01.11, з якого вбачається, що борг відповідача становить 256 974,66грн. Акт звіряння підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Позивач звернувся до відповідача з претензією №78 від 13.08.14 з вимогою погасити борг.
Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.
За таких обставин, основний борг відповідача становить 256 974,66грн.
За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 29 881,71грн. пені (за період з березня 2014 року по листопад 2014 року).
Крім того, за порушення грошового зобов'язання позивач, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу 57 132,53грн. інфляційних втрат (за період з лютого 2011 по листопад 2014), 30 342,25грн. - 3% річних (за період з 01 лютого 2011 року по 01 грудня 2014 року).
Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 374 331,16грн. із них: 256 974,66грн. основного боргу, 29 881,71грн. пені, 57 132,53грн. інфляційних втрат, 30 342,25грн. - 3% річних.
Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.
Судом встановлено, що п.1.5. Положення про Тлумацький коледж Львівського національного аграрного університету, яке затверджене наказом №16 від 18.04.08 ректора Львівського національного аграрного університету, передбачено, що коледж є структурним підрозділом університету з окремими правами юридичної особи, відповідно до ст. 30 Закону України «Про вищу освіту», має майно, передане йому університетом в оперативне управління, може за погодженням з університетом від його імені набувати майнових прав і особистих немайнових прав, мати обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що зазначені вище договори підписані від імені Тлумацького коледжу Львівського національного аграрного університету його директором Поліщук Ольгою Григорівною.
Представником позивача надано суду доручення з якого вбачається, що Львівський національний аграрний університет в особі ректора університету Снітинського Володимира Васильовича, який діє на підставі статуту Львівського національного аграрного університету довіреністю уповноважив Поліщук Ольгу Григорівну директора Тлумацького коледжу Львівського національного аграрного університету приймати участь у судовому розгляді господарських спорів з усіма правами сторони в ньому передбаченому діючим законодавством.
Судом встановлено, що Тлумацький коледж Львівського національного аграрного університету надане право представляти в господарському суді інтереси юридичної особи-головного підприємства. При цьому, Тлумацький коледж Львівського національного аграрного університету наділено відповідними повноваженнями що стосуються участі в справі як відповідача.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із аналізу викладених вище правових норм та умов договорів випливає, що наявність обов'язку оплати за послуги виникає у відповідача на підставі оформлених актів приймання-передачі робіт (наданих послуг), копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідачем в строк не оплачено за надані позивачем послуги, що не заперечується відповідачем. Борг відповідача перед позивачем становить 256 974,66грн. Даний факт підтверджується матеріалами справи. Більше того, наявність заборгованості за надані послуги, обумовлені договорами визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.14 - 01.09.14, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Крім того, матеріали справи містять копії актів звірки взаєморозрахунків, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, а саме: від 01.01.11, 17.01.12, 15.01.13, 11.06.13, 07.08.13, які також свідчать про наявність у відповідача боргу.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Господарським судом встановлено факт прострочки відповідачем платежів та здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені за допомогою ІПС "Законодавство". Судом встановлено, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 29 881,71грн. пені (за період з березня 2014 року по листопад 2014 року).
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Причому, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та три проценти річних є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.
Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем та здійснено перевірку поданого розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою ІПС "Законодавство". Позивачем проведено арифметичний розрахунок 3% річних (за період з 01 лютого 2011 року по 01 грудня 2014 року), що становлять 30 342,25грн. та 57 132,53грн. інфляційних втрат (за період з лютого 2011 по листопад 2014) - вірно.
При дослідженні матеріалів справи, оцінивши подані докази, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договорами не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договорів, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідач порушив договірні зобов'язання що стосуються оплати за надані послуги. Позивачем доведено обставини, на які він посилався в позовній заяві.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в розмірі 374 331,16грн. із них: 256 974,66грн. основного боргу, 29 881,71грн. пені, 57 132,53грн. інфляційних втрат, 30 342,25грн. - 3% річних.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.11,202,509,525,526,530,549,599,610,625,628,901,903 Цивільного кодексу, ст.ст.193,218,230 Господарського кодексу, ст.ст.22,33,49,55, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" до Тлумацького коледжу Львівського національного аграрного університету про стягнення заборгованості в розмірі 374 331,16грн. із них: 256 974,66грн. основного боргу, 29 881,71грн. пені, 57 132,53грн. інфляційних втрат, 30 342,25грн. - 3% річних - задоволити.
Стягнути з Тлумацького коледжу Львівського національного аграрного університету, вул.Винниченка,6, м. Тлумач, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 35171171) на користь Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання", вул. Шевченка, 3а, м. Тлумач, Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 23806591) 256 974,66грн. (двісті п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят чотири грн. 66коп.) основного боргу, 29 881,71грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят одну грн. 71коп.) пені, 57 132,53грн. (п'ятдесят сім тисяч сто тридцять дві грн. 53коп.) інфляційних втрат, 30 342,25грн. (тридцять тисяч триста сорок дві грн. 25коп.) - 3% річних, 7 486,62грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят шість грн. 62коп.) судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.02.15.
Суддя Булка В.І.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Помічник судді Гандера М.В. 02.02.15
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2015 |
Оприлюднено | 04.02.2015 |
Номер документу | 42541826 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Булка В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні