Рішення

від 14.01.2015 по справі 910/26304/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2015Справа № 910/26304/14

За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»

до Приватного підприємства "ІРИС"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Шевченко І.О. (за довіреністю від 30.07.2014)

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 14 січня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

26 листопада 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява № 10708/51 від 21.11.2014 року Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» (Позивач) до Приватного підприємства "ІРИС" (Відповідач) про стягнення штрафу та пені в розмірі 296 640,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної поставки продукції за договором поставки № 11-16-1-13-1345 від 04.06.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2014р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі №910/26304/14. Розгляд справи призначено на 14.01.2015р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2013 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі - Покупець) та Приватним підприємством «ІРИС» (далі - Постачальник) (разом - сторони) укладено договір поставки № 11-16-1-13-1345 (копія договору в справі, далі по тексту - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого, Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити панелі виробництва ТОВ «Корпорація Електропівденмонтаж», Україна, ТОВ НВП «ЕКРА», Росія, (далі - Продукція) для ВП «Запорізька АЕС», ДП НАЕК «Енергоатом», а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити Продукцію.

Позивач стверджує, що через неналежне виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної поставки продукції за договором поставки № 11-16-1-13-1345 від 04.06.2013р., з останнього підлягає стягненню штраф та пеня в розмірі 296 640,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 04.06.2013 року між сторонами укладено договір поставки № 11-16-1-13-1345, відповідно до п. 1.1 якого, Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити панелі виробництва ТОВ «Корпорація Електропівденмонтаж», Україна, ТОВ НВП «ЕКРА», Росія, для ВП «Запорізька АЕС», ДП НАЕК «Енергоатом», а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити Продукцію.

Згідно з п. 3.1 Договору, сума Договору складає 17 005 200,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 2 834 200,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, Покупець сплачує вартість Продукції за цінами, зазначеними в Специфікації, в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника.

Оплата Продукції, відповідно до п. 4.2 Договору, здійснюється Покупцем наступним чином: в межах суми 4 601 294,25 грн. з ПДВ - протягом 30 робочих днів після підписання Сторонами актів приймання-передачі партії Продукції; остаточний розрахунок - у 2014 році, але не раніше 15.01.14 на підставі підписаних Сторонами актів приймання-передачі партії Продукції.

13.02.2014 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Приватним підприємством «Ірис» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 11-16-1-13-1345 від 04.06.2013 року, відповідно до п. 1 якої, сторони дійшли згоди встановити термін поставки продукції згідно з п. 1, 11- 20 Специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору): лютий 2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що датою поставки вважається дата видаткової накладної на Продукцію, що підтверджує надходження Продукції на склад Вантажоодержувача (Покупця).

Судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної № РН-0000003 від 02 квітня 2014 року, Постачальником було поставлено продукцію вартістю 2 880 000,00 грн. (копія накладної в справі).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно з ч. 2 статті 549 Цивільного кодексу України вказано, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду України викладених в Інформаційному листі від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язано з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови від 06.12.2010 № 42/563; від 20.12.2010 № 06/113-38).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за порушення строку поставки Продукції за Договором Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки Продукції понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Суд зазначає, що день фактичної поставки продукції не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, оскільки така штрафна санкція нараховуються за весь день (24 години) прострочення, а здійснення поставки продукції в даний день виключає правомірність нарахування пені за 24 години цього дня.

Оскільки сторонами було погоджено поставити продукцію протягом лютого 2014 року, Постачальником було прострочено виконання свого обов'язку з поставки Продукції з 01.03.2014р. по 01.04.2014р. (32 дні), а п. 7.2. Договору передбачено нарахування штрафу за прострочення поставки Продукції понад 30 днів, у зв'язку з цим вимога Покупця про стягнення з Постачальника штрафу у розмірі 201 600,00 грн. з розрахунку 2 880 000,00 (вартість несвоєчасно поставленої продукції) * 7%, є обґрунтованою.

Враховуючи встановлений судом період, з якого Відповідач прострочив виконання свого зобов'язання - з 01.03.2014р. по 01.04.2014р., передбачений сторонами розмір пені - 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача підлягають частковому задоволенню в розмірі 92 160,00 грн., з розрахунку 2 880 000,00 грн. (вартість Продукції) * 0,1% * 32 (кількість днів прострочення).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення з Відповідача 92 160,00 грн. - пені та 201 600,00 грн. - штрафу.

Судові витрати Позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 5 887,71 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ІРИС" (ідентифікаційний код 31485888, адреса: 02002, м. Київ, вулиця Марини Раскової, будинок 21, кімната 817), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (ідентифікаційний код 24584661, адреса: 01032, м. Київ, вулиця Назарівська, будинок 3) в особі Відокремленого підрозділу "АТОМКОМПЛЕКТ" (ідентифікаційний код 26251923, адреса: 01032, м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 108, літ. А), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 201 600,00 грн. (двісті одна тисяча шістсот гривень) - штрафу, 92 160,00 грн. (дев'яносто дві тисячі сто шістдесят гривень) - пені та 5 887,71 грн. (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 71 копійка) - судових витрат. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію даного рішення направити Відповідачу по справі № 910/26304/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.01.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало