Рішення

від 28.01.2015 по справі 910/26621/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015Справа № 910/26621/14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр - СТБ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Скім-Тревел»

про розірвання договору та стягнення коштів 190 200,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Наконечна Л.В. - довіреність №31/12/14НА від 31.12.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Приватне акціонерне товариство «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Скім-Тревел» про розірвання договору та стягнення коштів 190 200,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору, укладеного в спрощений спосіб з позивачем, не надав позивачу послуги по розміщенню представників Позивача (30 осіб) на віллі в м. Сіджес (Іспанія) з 03.12.2011 року до 17.12.2011 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов: 1) розірвавши договір про надання послуг з розміщення співробітників Приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» на віллі у м. Сіджес (Іспанія) протягом періоду з 03 по 17 грудня 2011 року на суму 190 000,00 грн., що був укладений між Приватним акціонерним товариством «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Скім-Тревел»; 2) стягнути з ТОВ «Туристична компанія «Скім-Тревел» на користь ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» 190 200,00 грн. - попередньої оплати за послуги, що надані не були.

Ухвалою від 04.12.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.01.2015 року.

В судове засідання, призначене на 20.01.2015 року представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача 20.01.2015 року в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 28.01.2015 року.

28.01.2015 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 04.12.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.01.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти розстрочення виконання рішення.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 28.01.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Скім-Тревел» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Туристична компанія «Скім-Тревел») виставило Приватному акціонерному товариству «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ») рахунок №0001 на оплату проживання 30-ти осіб на віллі в Іспанії, м. Саджес з 03.12.2011 року до 17.12.2011 рік.

21.11.2011 року позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 190 200,00 грн. за проживання з 03.12.2011 року до 17.12.2011 року згідно рахунку № 0002 від 18.11.2011 року, що підтверджується платіжним дорученням №6779 від 21.11.2011 року на суму 190 200,00 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач не виконав зобов'язання щодо надання послуг з розміщення 30-ти осіб на віллі в м. Саджес (Іспанія), вартість яких була оплачена, у зв'язку з чим позивач змушений був розмістити працівників Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" в іншому готелі, а тому позивач просить суд розірвати Договір про надання послуг та стягнути з відповідача 190 200,00 грн. - попередньої оплати за послуги, що надані не були.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про туризм", законодавство України про туризм складається з Конституції України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них. Майнові відносини в галузі туризму, засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності їх учасників, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про туризм", учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З аналізу наведених норм та вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини, врегульовані норами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За змістом зобов'язання, що випливає із правовідносин сторін, суд вважає, що фактично між сторонами укладений правочин у спрощений спосіб, передбачений ч. 1 ст. 181 ГК України шляхом вчинення фактичних дій, що за своєю правовою природою є договором про надання послуг (далі по тексту - Договір), порядок виконання якого визначений нормами ст.ст. 901-907 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.01.2014 року у справі №910/13652/13, яке залишене без змін Постановою Вищого Господарського Суду України від 05.08.2014 року №910/13652/13, встановлено що відповідно до пояснень позивача, ТОВ «Туристична компанія «Скім-Тревел» не виконало взяті на себе договірні зобов'язання з надання послуг, вказаних у рахунку-фактурі від 18.11.2011 №0001, оскільки по прибутті до Іспанії у м. Сіджес розмістити працівників Медіа-Центру на віллі "Cosa Bona" виявилося неможливим, у зв'язку з чим Медіа Центр був вимушений розмістити своїх співробітників у готелі ННС CоVADONGA у м. Барселоні, місця в якому були заброньовані позивачем через ТОВ "АРТ-ТУР" на той же період часу для проживання 24 осіб (частини працівників позивача), що завдало незручностей у роботі усій знімальній групі телевізійної програми "Холостяк".

Згідно з ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахував відповідачу 190 200,00 грн. за проживання 30-ти осіб на віллі в Іспанії, м. Саджес з 03.12.2011 року до 17.12.2011 рік, а відповідач в порушення умов Договору не надав зазначені послуги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона (аналогічної позиції притримується Верховний суд України у своїй постанові від 18.09.2013 року № 6-75цс13).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що відповідачем істотно порушено умови Договору, а саме не виконано договірного зобов'язання щодо надання послуг, вказаних у рахунку-фактурі від 18.11.2011 №0001 (проживання в Іспанії, м. Сіджес, Вілла на 30 чол. З 03.12-17.12).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, позовні вимоги не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договір про надання послуг з розміщення співробітників Приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» на віллі у м. Сіджес (Іспанія) протягом періоду з 03 по 17 грудня 2011 року на суму 190 000,00 грн., що був укладений між Приватним акціонерним товариством «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Скім-Тревел» - нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з ТОВ «Туристична компанія «Скім-Тревел» на користь ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» 190 200,00 грн. - попередньої оплати за послуги, що надані не були, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно з ч. 1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що Договір про надання послуг з розміщення співробітників Приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» на віллі у м. Сіджес (Іспанія) протягом періоду з 03 по 17 грудня 2011 року на суму 190 000,00 грн. було розірвано судом, в зв'язку з істотним порушення відповідачем умов договору, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 190 200,00 грн. - попередньої оплати за послуги, що надані не були, - є нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір про надання послуг з розміщення співробітників Приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» на віллі у м. Сіджес (Іспанія) протягом періоду з 03 по 17 грудня 2011 року на суму 190 000,00 грн., укладений між Приватним акціонерним товариством «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» (03113, м. Київ, ВУЛИЦЯ ІВАНА ШЕВЦОВА, будинок 1, код ЄДРПОУ 20044726) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Скім-Тревел» (03115, м. Київ, ПРОСП. ПЕРЕМОГИ, будинок 114/2, квартира 95, код ЄДРПОУ 37674647).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Скім-Тревел» (03115, м. Київ, ПРОСП. ПЕРЕМОГИ, будинок 114/2, квартира 95, код ЄДРПОУ 37674647) на користь Приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» (03113, м. Київ, ВУЛИЦЯ ІВАНА ШЕВЦОВА, будинок 1, код ЄДРПОУ 20044726) 190 200 (сто дев'яносто тисяч двісті) грн. 00 коп. - попередньої оплати за послуги, що надані не були, 5 022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 31.01.2015 року.