Рішення

від 22.01.2015 по справі 921/1368/14-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2015 р.Справа № 921/1368/14-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Класік" (вул.Шахтарська, 55, м. Нововолинськ, Волинська область, 45400)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про cтягнення 26622,48 грн. боргу, 7095,99 грн. втрат від інфляції, 2473,78 грн. 3% річних.

За участю представників сторін:

Позивача - Курило В.І.;

Відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Класік" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25 грудня 2014 року та клопотання від 22 січня 2015 року) стягнення 26622,48 грн. боргу, 7095,99 грн. втрат від інфляції, 2473,78 грн. 3% річних.

Розгляд справи, призначений вперше на 25 грудня 2014 року було відкладено на 22 січня 2015 року.

Уповноважений представник відповідача, участь якого не визнавалась обов'язковою, в судове засідання без зазначення причин, жодного разу не з'явився. Витребувані документи, у т.ч. відзив на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому ст. ст. 64, 87 ГПК України, пунктом 2.6.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013 року, за адресою вказаною в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Направлена ухвала про порушення провадження у справі, повернулась без вручення по закінченню строку зберігання.

Ухвала про відкладення від 25 грудня 2014 року, відправлена за штрихкодовим ідентифікатором: 4602505495955, на адресу суду станом на 22 січня 2015 року не повернулась.

Відповідно до п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку, належним доказом повідомлення адресата про час і місце розгляду справи судом може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як вбачається з витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень http://services.ukrposhta.ua/, відправлення за номером 4602505495955 не вручене адресату.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідач про зміну свого місця знаходження органи державної реєстрації не повідомляв.

При даних обставинах, зважаючи на неявку відповідача без зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, неподання пояснень щодо предмету спору, недотримання приписів ст.22ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В розпочатому судовому засіданні, представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

4 січня 2010 року між ТОВ "Класік" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі - продажу.

За змістом договору, продавець (позивач) брав на себе зобов'язання передати покупцю товарно-матеріальні цінності, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити їх вартість.

При цьому, 50% вартості товару покупець повинен був перерахувати на умовах передплати, сплату інших 50% передбачалось здійснити по факту продажу (п.5.2 договору).

Як уточнив представник позивача, за подальшою домовленістю сторін, остаточний розрахунок підприємець зобов'язувався провести одночасно із отриманням товарно - матеріальних цінностей.

На підставі договору, по видатковій накладній № PH0000063 від 07 травня 2010 року ОСОБА_3 отримав від ТОВ "Класік" партію товарів на загальну суму 31067,28 грн.

На вказану суму продавцем було видано покупцю податкові накладні №125 від 30 квітня 2010 року, №128 від 07 травня 2010року (копії наявні у матеріалах справи), котрі є податковими документами і одночасно відображаються у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, складаються на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.п.201.6, 201.7 Податкового кодексу України).

У визначені договором строки підприємець розрахунок не провів.

В подальшому, по актах прийому - передачі майна від 20 січня 2014 року та від 01 березня 2014 року, відповідач повернув частину отриманого товару на суму (2784 + 1660, 80) 4444,80 грн.

Решту зобов'язання по сплаті грошових коштів у сумі (31 067,28-4444,80) 26 622, 48 грн. покупець не виконав.

Направлену на адресу відповідача претензію №43 від 29 вересня 2014 року з вимогою сплатити заборгованість, відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Не виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порядку ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений договором - у термін визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч.2 п.1 ст. 693 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4ст. 538 ЦК України).

В разі, коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Нормами ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, повний розрахунок по оплаті вартості отриманого товару відповідач не здійснив, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 26622,48 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення розрахунку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

Надісланий на його адресу Акт звірки розрахунків боржник не повернув.

За таких обставин, вимога про примусове стягнення заборгованості в сумі 26622,48 грн. підлягає задоволенню як обґрунтована і неоспорена відповідачем.

Згідно з ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на суму боргу, розрахунок позивача, період нарахування, інші обставини справи, вимоги про стягнення 7 095, 99грн. втрат від інфляції, 2 475, 95 грн. 3% річних слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1,2,12,4-3,33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Класік" (45400, вул. Шахтарська, 55, м. Нововолинськ, Волинська область, код 31674162) 26622 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять дві) грн. 48 коп. боргу, 7095 (сім тисяч дев'яносто п'ять) грн. 99 коп. втрат від інфляції, 2473 (дві тисячі чотириста сімдесят три) грн. 78 коп. 3% річних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. сплаченого судового збору.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 27 січня 2015 року.

Суддя І.П. Шумський