Постанова

від 28.01.2015 по справі 810/156/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року 810/156/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Муравляніка О.С.,

представника відповідача - Кіпчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакувальний комбінат» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

20 січня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакувальний комбінат» (ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат», товариство) із позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправним та скасування наказу №23 від 13 січня 2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Зазначали, що позивачем на запити податкового органу було надано відповідь та копії витребуваних документів без порушення строків їх подання, однак відповідачем, не дивлячись на це, прийнято оскаржуваний наказ, при чому на підставі норми закону, яка дає право на проведення відповідної перевірки лише за умови ненадання письмових пояснень із документальним підтвердженням.

Посилаючись на порушення Інспекцією положень Податкового кодексу України, просили визнати протиправним та скасувати оскаржуваний наказ.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмових запереченнях проти задоволення позову заперечувала, просили відмовити у його задоволенні. Стверджувала правомірність дій податкового органу під час винесення оскаржуваного наказу, зокрема, звертала увагу на ненадання позивачем усіх документів, витребуваних в нього на підставі запитів податкового органу, що послугувало підставо видання наказу і проведення відповідної перевірки. Також вказала, що, враховуючи допуск посадових осіб ДПІ до проведення перевірки, рішенням суб'єкта владних повноважень з яким пов'язується виникнення правових наслідків щодо платника податків у такому разі буде податкове повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи із такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» є юридичною особою, зареєстроване 21 лютого 2002 року, тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Судом встановлено, що 25 листопада 2014 року, у зв'язку із отриманням податкової інформації щодо невідповідності реалізованих товарів, робіт, послуг - придбаним, існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, на адресу ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» направлено лист ДПІ №3292/10/10-16-22-01 про надання інформації та її документального підтвердження (засвідчених підписом платника податків або його посадовою особою та скріплених печаткою (за наявності) копій первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по взаємовідносинах із ТОВ «ПНЕВМОГІДРОТЕХНОЛОДЖІЗ» (код ЄДРПОУ - 35426496) і ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» (код ЄДРПОУ - 38025262) за весь період взаємовідносин, а також із ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1) за період з 1 липня 2014 року по 31 липня 2014 рік та включення результатів таких операцій до податкового обліку із відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) відповідно виписаних/отриманих податкових накладних. Зокрема, у позивача витребовувалися наступні документи: договори; податкові накладні; видаткові накладні; висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, реєстрації підтверджуючих документів, відповідних фахівців та необхідної виробничої бази, матеріалів, комплектуючих тощо; акти виконаних робіт; платіжні доручення; оборотно-сальдові відомості по рахунках: 311, 361, 631; відомості щодо формування витрат; товарно-транспортні накладні; договори, укладені із перевізниками товару; журнали реєстрації доручень; документи, що підтверджують подальшу реалізацію придбаних товарно-матеріальних цінностей (у разі якщо, вони придбавались з метою подальшої їх реалізації); письмові пояснення, якщо такі товарно-матеріальні цінності придбавались з метою подальшого їх використання у власній господарській діяльності; а також документи стосовно керівництва підприємства позивача, відомостей про статутний капітал, основні фонди, виробничі потужності, дозвільні документи тощо (а.с.14-15).

17 грудня 2014 року позивачем із супровідними листами №85/02, №86/02 і №87/02 подано до податкового органу наступні документи:

- за операціями із ТОВ «ПНЕВМОГІДРОТЕХНОЛОДЖІЗ»: видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт; договори, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.19);

- за операціями із ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс»: договір, видаткові та податкові накладні, реєстраційні документи контрагента (а.с.18);

- за операціями із ФОП ОСОБА_3: акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні та податкові накладні (а.с.20-26).

Стосовно операцій позивача із ФОП ОСОБА_3 представник позивача у судовому засіданні пояснив, що документи по співпраці з таким контрагентом уже витребовувалися раніше податковим органом і були надані на попередній запит, зокрема, примірники договорів, у зв'язку із чим у цьому випадку такі документи (договори) не подавалися до Інспекції.

Крім того, 4 грудня 2014 року, у зв'язку із отриманням податкової інформації щодо невідповідності реалізованих товарів, робіт, послуг - придбаним, існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, на адресупозивача направлено лист ДПІ №410/10/10-16-22-01 щодо надання інформації та її документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по взаємовідносинах із ТОВ «Діпл Авто» (код ЄДРПОУ - 33011632) та включення результатів таких операцій до податкового обліку із відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) відповідно виписаних/отриманих податкових накладних. Так, просили надати: договори; податкові накладні; видаткові накладні; висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, реєстрації підтверджуючих документів, відповідних фахівців та необхідної виробничої бази, матеріалів, комплектуючих тощо; акти виконаних робіт; платіжні доручення; оборотно-сальдові відомості по рахунках: 311, 361, 631; відомості щодо формування витрат; товарно-транспортні накладні; договори, укладені із перевізниками товару; журнал реєстрації доручень; документи, що підтверджують подальшу реалізацію придбаних товарно-матеріальних цінностей (у разі якщо, вони придбавались з метою подальшої їх реалізації); письмові пояснення, якщо такі товарно-матеріальні цінності придбавались з метою подальшого їх використання у власній господарській діяльності (а.с.16-17).

На виконання зазначеного запиту позивачем 17 грудня 2014 року подано до ДПІ договори, укладені із ТОВ «Діпл Авто», акти здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні, реєстраційні документи (а.с.27).

Судом з'ясовано, що приводом для направлення податковим органом названих вище запитів стало отримання ДПІ довідок про результати зустрічної звірки стосовно контрагентів позивача ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» і ТОВ «Діпл Авто», акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а також податкової інформації щодо ТОВ «ПНЕВМОГІДРОТЕХНОЛОДЖІЗ», зібраної ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (а.с.43-46).

При цьому, як встановлено судом, позивачем подано до ДПІ не всі запитувані документи.

13 січня 2015 року начальником управління податкового аудиту ДПІ в Обухівському районі складено службову записку №8/10-16-22-02 на ім'я начальника такої Інспекції, де відображено відомості про надходження податкової інформації стосовно можливого порушення платником податків - позивачем податкового законодавства, а також вказано на факт надання на запити податкового органу товариством «Трипільський пакувальний комбінат» документів не в повному обсязі, у зв'язку із чим висловлено прохання про надання дозволу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідного товариства (а.с.53).

13 січня 2015 року відповідачем прийнято наказ №23 щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Автобанфоркліфт-Сервіс» за період з 1 липня 2014 року по 31 липня 2014 року; ТОВ «Діпл Авто» за період з 1 липня 2014 року по 31 липня 2014 року; ФОП ОСОБА_3 за період з 1 липня 2014 року по 31 липня 2014 року; ТОВ «ПНЕВМОГІДРОТЕХНОЛОДЖІЗ» за період з 1 серпня 2013 року по 31 березня 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача вказав, що позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» на підставі такого наказу фактично проведена, посадові особи Інспекції допущені до її проведення та на час розгляду справи перевірка завершена.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із наступного.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За нормами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

За змістом підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У цій справі судом встановлено, що податковий орган отримав податкову інформацію про можливі порушення податкового законодавства з боку позивача, а позивач не надав до ДПІ усіх витребуваних документів на письмові запити.

Таким чином, у зв'язку із тим, що вимоги запиту податкового органу виконано не повністю, то це, відповідно, давало право Інспекції на прийняття оскаржуваного наказу з метою проведення перевірки.

Крім того, як з'ясовано судом, посадових осіб ДПІ на підставі оскаржуваного наказу №23 від 13 січня 2014 року позивачем було допущено до проведення перевірки, а відповідний наказ на час розгляду справи та прийняття рішення у ній вичерпав свою дію (діяв з 14 січня 2015 року по 19 січня 2015 року) і не може бути застосованим у подальшому.

Суд зазначає, що вимоги про скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення його юридичної сили. Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків. Таким чином, вимога про скасування акта індивідуальної дії, що вичерпав свою дію не може призвести до захисту прав позивача.

До того ж, Верховний Суд України у постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій, зазначив, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки; якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, із викладеної позиції випливає, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги особи можуть бути задоволені за умови, якщо такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладання на нього певних обов'язків.

Отже, позов, який містить вимоги про скасування акта індивідуальної дії, що вичерпав свою дію, задоволенню не підлягає як такий, що не може призвести до захисту прав позивача.

За наведених вище обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а, відповідно, і необхідність відмовити у його задоволенні.

За правилами частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 лютого 2015 р.