Вирок

від 02.02.2015 по справі 526/139/15-к

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/139/15-к

Провадження № 1-кп/526/27/2015

Копія:

В И Р О К

іменем України

02 лютого 2015 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч кримінальне провадження № 12014170130000536 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біленченківка Гадяцького району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, -

встановив:

22 серпня 2014 року близько 20 год.00 хв., в АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 відпочивав лежачи на дивані. Поруч з ним позаду, на цьому ж дивані, в лежачому положенні знаходилася його дружина ОСОБА_4 . В цей час між ними виникла сварка та ОСОБА_5 , навідмаш назад, умисно наніс удар ліктем в область лівого ока ОСОБА_4 , спричинивши їй, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 19 від 21.01. 2015 року тілесне ушкодження у вигляді: проникного поранення лівого очного яблука, яке в своєму клінічному перебігу призвело до втрати зору на ліве око з 1,0 до 0, субатрофії лівого очного яблука та його видалення та відповідно до п.24 Інструкції №2 «Про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи» пониження гостроти зору з 1,0 до 0, з енуклеацією очного яблука складає 45% стійкої втсрати загальної працездатності, що відповідно до п.2.1. г), 2.ю1.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби в Україні» відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію розладу здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою загальної працездатності більше ніж на одну третину.

За вказаних обставин ОСОБА_5 , під час умисного нанесення удару ОСОБА_6 , не передбачав спричинення вказаної шкоди потерпілій у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, але повинен був та міг її передбачити.

27 січня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладена угода про примирення у вищезазначеному кримінальному провадженні,внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014170130000536.

Зі змісту угоди про примирення вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

Під час укладення угоди про примирення обвинувачений ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 узгодили міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.128 КК України у виді 150 годин громадських робіт.

Заслухавши думку прокурора, який не заперечував щодо затвердження судом угоди про примирення, думку потерпілої та обвинуваченого, які також не заперечували щодо затвердження судом угоди, крім того, обвинувачений цивільний позов прокурора визнає повністю, суд приходить до висновку, що угода про примирення між потерпілою та обвинуваченим підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 469 КПК України за ініціативою потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим відповідають вимогам закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди сторони угоди, визначена в межах санкції ст.128 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства, угода не порушує законні права, свободи та інтереси сторін, що дає суду підстави для її затвердження.

Згідно ч. 1 ст.475 КПК України вбачається, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався, підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314,374, 474, 475 КПК України , -

засудив:

Затвердити угоду від 27 січня 2015 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 150 (ста п`ятидесяти) годин громадських робіт.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь фінансового управління Гадяцької РДА 917,03 грн. на п/р 31413544700032, код 02315386, МФО 831019, одержувач ГУДКС в Полтавській області.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Головуючий: підпис

Копія: вірно

Суддя Гадяцького районного суду

Полтавської області ОСОБА_1