Ухвала

від 28.01.2015 по справі 620/901/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22ц/790/981/15 Головуючий 1 інстанції - Бойко Г.В.

Справа № 620/901/14-ц Доповідач - Пилипчук Н.П.

Категорія - земельні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів: КірсановоїЛ.І., Трішкової І.Ю.,

за участю секретаря Костенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3,

на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 09 грудня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до СВК «Заповіт Леніна» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 09 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди земельних ділянок укладених з СВК «Заповіт Леніна».

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Звертає увагу, що згідно умов договорів, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі натуральної та грошової оплати; обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; розмір орендної плати переглядається щорічно у разі - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня від несплаченої суми за кожний день прострочення. Наполягає, що відповідач за останні три роки не доплачував орендну плату, а саме не проводив індексацію її розміру у відповідності до індексів інфляції, збільшення розмірів земельного податку, цін та тарифів, як споживчих, так і прямо пов'язаних із земельною ділянкою, причин такого невиконання власних зобов'язань не пояснював, тому порушив умови договорів оренди у кожному випадку. Крім того, відповідач не виконав проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки, що загрожує стану орендованої земельної ділянки. Просила рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити, розірвати договори оренди землі, укладені між нею та відповідачем, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, не заперечується сторонами, що 29.12.2006 року між позивачем та відповідачем були укладені договори оренди земельних ділянок площею 3,0099 га, (кадастровий номер 6322283000:04:000:0025) та 0,74 га (кадастровий номер 6322283000:01:000:0353), що були зареєстровані відповідно до чинного законодавства Зачепилівським районним відділом центру ДЗК 10 травня 2007 року за номерами 04076940031 та 04076940032 строком на десять років.

Згідно умов договорів оренди від 29.12.2006 року, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі натуральної та грошової оплати; обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; розмір орендної плати переглядається щорічно у разі - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно ч 1. ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання стороною обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умови договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки а також на підставах, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю, або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення відповідачем вимог Закону України "Про оренду землі", які б мали наслідками розірвання договорів оренди.

Так, належними та допустимими доказами підтверджено, що позивач отримував орендну плату в межах строків передбачених умовами договорів оренди, претензій щодо розміру вказаних виплат жодного разу відповідачу не пред*являлося.

Між тим, матеріалами справи підтверджено, що розрахунок орендної плати здійснювався відповідачем у відповідності до Указу Президента України від 19.08.2008р. № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», яким було внесено зміни до ст. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», орендна плата була встановлена у розмірі 3 відсотків від нормативно-грошової оцінки землі.

Крім того, при розрахунку орендної плати відповідачем застосовувалась Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою Кабінету міністрів України від 23.03.1995 р. № 213 із змінами і доповненнями, згідно якої нормативна грошова оцінка землі розраховується із застосуванням коефіцієнту, визначеному із урахуванням індексу інфляції.

Таким чином, розмір орендної плати переглядався щорічно, у тому числі внаслідок інфляції.

Позивач не надав суду обґрунтованого розрахунку, з якого б вбачалось, яку саме заборгованість за договорами, позивач вважає наявною.

Зміни до ст. 22 ЗК України щодо того, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених, та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель - були внесені Законом України від 4.06.2009 р. № 1443-УІ, тобто після підписання сторонами договору оренди землі і погодження ними його умов.

Крім того, відсутність такого проекту землеустрою сама по собі не свідчить про використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Таким чином, доводи позивача не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, - відхилити.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 09 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -