Ухвала

від 29.01.2015 по справі 821/1078/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року м. Київ К/800/37567/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за

касаційною скаргою Чернігівської митниці Міндоходів

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року

у справі № 821/1078/13-а

за позовом Товариства з обмеженою "Термекс-Логістік"

до Чернігівської митниці Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термекс-Логістік" (далі - ТОВ "Термекс-Логістік") звернулося з позовом до Чернігівської митниці Міндоходів, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 липня 2012 року № 32 та № 33.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей про підприємство, що здійснює виробництво товару, що унеможливлює підтвердження того, що такий товар відповідає критерію достатньої обробки/переробки та визначення поширення режиму вільної торгівлі на такий товар.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини. Чернігівською митницею Міндоходів в період з 21 червня 2012 року по 27 червня 2012 року проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Термекс-Логістік" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, за результатами якої складено акт від 27 червня 2012 року № Н/0009/2/102000000/0034554812.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ "Термекс-Логістік" на митну територію України ввезено товар за ВМД № 102110000/2012/020529 в режимі імпорту за кодом 8516 10 19 00 УКТЗЕД "пристрої електричні водогрійні акумулювальні для водопостачання гарячої води під тиском".

Позивачем задекларована партія товару "пристрої електричні водогрійні акумулювальні для водопостачання гарячої води під тиском" 443 штуки, вагою брутто/нетто 9913/8813 кг, ввезено згідно з зовнішньоекономічним контрактом від 01 листопада 2010 року № UKR/ТО 002 з ООО "Тепловое оборудование", рахунок-фактура № ТО/000000081 від 01 лютого 2012 року.

Згідно з інформацією, зазначеної у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 01 лютого 2012 року № RUUA 2154000516 (бланк № 1541397), він виданий на товар "Электрические водонагреватели", вагою брутто/нетто 9913,100/8813,300 кг (443 штуки), рахунок фактура № ТО/000000081 від 01 лютого 2012 року.

На підставі вказаного сертифікату митне оформлення товару за ВМД № 102110000/2012/020529 від 07 лютого 2012 року здійснено зі звільненням від сплати ввізного мита відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Російської Федерації від 24 червня 1993 року.

В графі 9 "Критерій походження" сертифіката форми СТ-1 зазначено критерій достатньої обробки/переробки "Д8516".

Чернігівська митниця звернулася з листом до Ленінградської обласної торгово-промислової палати щодо надання документів, необхідних для перевірки критерію достатньої обробки/переробки, на який отримала наступні документи: копію акту експертизи, довідку про походження сировини та матеріалів, що використовуються у виробництві водонагрівачів електричних, довідку про технологічний процес виробництва товару, довідку про частку імпортних матеріалів у собівартості готової продукції.

З наданих Ленінградською обласною торгово-промисловою палатою документів вбачається, що виробником водонагрівачів GTN30V, GTN50V, GTN80V, GTN100V, ER80V є ООО "Тепловое оборудование", що не відповідає відомостям про виробника даних товарів, задекларованим до митного оформлення. Згідно з відомостями графи 31 ВМД від 07 лютого 2012 року № 102110000/2012/020529, виробником водонагрівачів електричних GTN30V, GTN50V, GTN80V, GTN100V є ООО "Эдиссон Ко" (Ленінградська область, м.Тосно), а виробником водонагрівача електричного ЕR80V є ООО "Тепловое оборудование" (Ленінградська область, м.Тосно).

Відповідач зазначав, що невідповідність відомостей про підприємство, що здійснює виробництво товару, унеможливлює підтвердження того, що такий товар відповідає критерію достатньої обробки/переробки.

Щодо підтвердження критерію походження "Д8516" для водонагрівача електричного ЕR80V, то Ленінградською обласною торгово-промисловою палатою не надано документів, необхідних для підтвердження правила адвалорної частки.

На підставі вказаних висновків Чернігівська митниця прийшла до висновку про порушення позивачем ст.ст. 4, 8 Закону України "Про Єдиний митний тариф", п.п. 2.1, 2.4, 5.1 Правил визначення країни походження товарів, ст.282 Митного кодексу України, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України.

Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 липня 2012 року № 32, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ввізного мита на 37734,10 грн., з яких за основним платежем на 16770,71 грн., за штрафними санкціями на 20963,39 грн., та № 33, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7546,84 грн., з яких за основним платежем на 3354,15 грн., за штрафними санкціями на 4192,69 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ "Термекс-Логістік" дотримані вимоги п.2.4 Правил визначення країни походження товару для визначення критерію достатньої обробки/переробки товару та надано всі документи, необхідні для ввезення на митну територію України товару зі звільненням від сплати ввізного мита.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів та зазначає наступне.

За змістом ст. 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення Митного кодексу України застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

За правилами ч. 3 ст. 43 МК України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково, якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Режим вільної торгівлі між Україною та Російською Федерацією встановлено Угодою про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, ратифікована відповідним Законом України від 06 жовтня 1999 року.

У відповідності до п. 1 ст. 3 зазначеної угоди договірні Сторони не застосовують мито, податки і збори, які мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і/або вивіз товарів, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території інших Договірних Сторін.

Країна походження товару визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів. Вказані Правила затверджені рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30 листопада 2000 року.

Згодом, як вірно встановлено судами, вказані Правила втратили чинність, зокрема для Російської Федерації та України та Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності незалежних Держав від 20 листопада 2009 року прийняті нові Правила визначення країни походження товарів, які ратифіковані Україною 06 липня 2011 року (далі - Правила).

Відповідно до п.5.1 Правил товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цим Правилам.

Для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару (п .6.1 Правил).

Згідно з п. 6.6 Правил у разі надання сертифіката, що містить у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінні від відомостей, що містяться в митній декларації, питання про можливість надання режиму вільної торгівлі вирішується митним органом країни ввезення після надання імпортером (вантажоодержувачем) висновку про походження товару або акта експертизи, який виданий уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави - учасниці Угоди та який однозначно свідчить про те, що товар піддавався достатній обробці (переробці) в державі - учасниці Угоди.

Зі змісту наведених норм вбачається, що саме сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму. При цьому акти експертизи та/або висновки про походження товару позивач не зобов'язаний надавати, оскільки вказані документи обов'язково надаються лише у разі пред'явлення сертифікатів, що містять у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінний від відомостей, що містяться в митній декларації.

Як встановлено судами, ТОВ "Термекс-Логістік" згідно з ВМД № 102110000/2012/020539 від 07 лютого 2012 року задекларовано партію товару, ввезеного відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 01 листопада 2010 року № UKR/ТО 002 з ООО "Тепловое оборудование".

З метою отримання преференційного режиму для підтвердження країни походження товару позивачем до Чернігівської митниці Міндоходів подано сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 01 лютого 2012 року № RUUA 2154000516 (бланк № 1541397), виданий Ленінградською обласною торгово-промисловою палатою.

При цьому, у графі 33 митної декларації № 102110000/2012/020529 від 07 лютого 2012 року зазначений той же код товару, який відповідає графі 9 сертифікату за формою СТ-1 від 01 лютого 2012 року за № RUUA 2154000516 (бланк № 1541397), а саме: "Д8516", тобто, відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, були ідентичні відомостям, що містяться в митній декларації.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки основні умови, за якими критерії достатньої обробки /переробки вважаються виконаними, не змінились, то наданий ТОВ "Термекс-Логістік" під час митного оформлення, сертифікат про походження товарів форми СТ-1 від 01 лютого 2012 року № RUUA 2154000516 (бланк № 1541397) оформлений у відповідності до вимог Правил та містить вичерпну та достовірну інформацію щодо країни походження товару. Зокрема, у графі 13 сертифікату зазначена країна походження товару - Російська Федерація, а у графі 9 вказаний критерій походження "Д8516", тобто, товар підданий достатній обробці (переробці).

З приводу посилань митного органу на недотримання в даному випадку критерію достатньої переробки/обробки товару суди обгрунтовано спростували такі доводи.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що товар користується режимом вільної торгівлі, якщо він відповідає критеріям походження, встановленим цими Правилами, а також: вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав учасниць Угоди й резидентом іншої держави-учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці та ввозиться на митну територію іншої держави-учасниці Угоди; вивозиться (ввозиться) фізичною особою резидентом держави-учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди на митну територію іншої держави-учасниці Угоди; не залишає території держав - учасниць Угоди.

Відповідно до змісту п. 6.3 Правил під час вивезення товарів з держав-учасниць Угоди Сертифікат про проходження товару форми СТ-1 як і акт експертизи для оформлення вказаного сертифікату, видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства.

Таким чином, визначення країни походження товару, зокрема, відповідно до критерію достатньої обробки/переробки товару, вказаного у п. 2.4 Правил, здійснюється органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства. За умови виконання такого критерію видається Сертифікат про проходження товару форми СТ-1 з зазначенням критерію походження у графі 9 сертифікату, який однозначно свідчить про країну походження товару.

Саме Сертифікат про проходження товару форми СТ-1, за відсутності розбіжностей в наданих документах про країну походження товару, підтверджує країну походження товару для цілей надання режиму вільної торгівлі відповідно до п. 6.1 Правил.

За таких обставин, для надання товару режиму вільної торгівлі, єдиним документом, що свідчить про країну походження товару є Сертифікат про походження товару, виданий уповноваженим органом держави вивезення відповідно до її національного законодавства.

Отже, ТОВ "Термекс-Логістік" дотримані вимоги п. 2.4 Правил визначення країни походження товару для визначення критерію достатньої обробки/переробки товару.

Щодо доводів митного органу про невідповідність відомостей, зазначених у вантажно-митній декларації, відомостям сертифікату стосовно виробника товару, слід зазначити таке, суди обгрунтовано не взяли до уваги такий довід з огляду на те, що визначальним критерієм є розбіжності у відомостях саме про країну походження товару, а не підприємства відповідно до ч. 8, 9 ст. 43 МК України.

Крім того, судами встановлено, що позивачем надано сертифікати відповідності від 11 листопада 2011 року серія ВВ № 609870 та від 25 червня 2011 року серія ВВ № 640332 з додатками, згідно з якими виробником водонагрівачів електричних побутових накопичувального типу торгівельної марки Garanterm GTN30V, GTN50V, GTN80V, GTN100V, є ТОВ "Єдисон Ко", Ленінградська область, м.Тосно, Московське шосе, 44, Російська Федерація, та ЕR80V - ТОВ "Тепловое оборудование", Ленінградська область, м.Тосно, Московське шосе, 44, Російська Федерація.

Тобто, додатковими документами, визначеними ч. 9 ст.43 МК України, також підтверджено країну походження товару - Російська Федерація, яка є учасницею Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Чернігівської митниці Міндоходів відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді