Рішення

від 02.02.2015 по справі 924/42/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2015 р. Справа № 924/42/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до Приватного підприємства "С. Медіа-Центр" м. Хмельницький

про стягнення 33460грн. 85коп., з яких 28000грн. 63коп. - боргу, 4043грн. 39коп. - інфляційних втрат, 588грн. 55коп. - 3%річних, 828грн. 28коп. - пені

Представники сторін:

від позивача Бартащук К.В. - за довіреністю від 04.01.2015р. №19/02

від відповідача не з'явився

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив.

Ухвала суду від 16.01.2015р. направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та внесену до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України - м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 74, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернута до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на наведене суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач своїми процесуальними правами не скористався, наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору

Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "С. Медіа-Центр" 28000грн. 63коп. заборгованості по оплаті за спожиту у період з 01.07.2013р. по 01.12.2014р. теплову енергію, 4065грн. 66коп. інфляційних втрат, 588грн. 55коп. 3%річних, 828грн. 28коп. пені, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати одержаної теплової енергії.

Ухвалою суду від 16.01.2015р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 02.02.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2015р., відповідно до ст.22 ГПК України, подав заяву про зменшення позовних вимог в частині заявлених до стягнення інфляційних втрат, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 4043грн. 39коп. інфляційних втрат.

Подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.

З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог предмет позову становлять вимоги про стягнення з відповідача 28000грн. 63коп. основного боргу, 4043грн. 39коп. інфляційних втрат, 588грн. 55коп. 3% річних, 828грн. 28коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідач умов договору на постачання теплової енергії від 31.07.2007р. щодо оплати отриманих послуг. Долучив до матеріалів справи довідку про розмір заборгованості на час розгляду справи та виписку-розрахунок по рахунку відповідача.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

31.07.2007р. між позивачем (енергопостачальна компанія) та Приватним підприємством "С. Медіа-Центр" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 1645/52, відповідно до п. 1.1 якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача тощо (п. 2.1 договору).

Підпунктом 3.2.2 договору встановлений обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Натомість відповідно до п. п. 4.2.1 та п. п. 4.2.2 договору енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором та повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом (п.5.1 договору). При відсутності приладів обліку або виході його з ладу кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією розрахунковим способом (п. 5.5 договору).

У розділі 6 договору сторони передбачили наступний порядок розрахунків. Так, розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: - попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; - остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін. Доказів про припинення договору суду не подано.

В додатку № 1 до договору сторони погодили розмір загальної площі опалення, що становить 140,3 м 2 , а також тариф в розмірі 4,43грн. Додаток № 1 підписаний представниками сторін та скріплений їхніми печатками.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1053 від 13.10.2011р. затверджено тариф на послуги з централізованого опалення та підігріву води по МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" у розмірі 13,34грн. за опалення 1кв.м. загальної площі в місяць при річній нормі 0,189Гкал.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №29 від 23.01.2014р. затверджено тариф на послуги з централізованого опалення та підігріву води по МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" у розмірі 12,59грн. за опалення 1кв.м. загальної площі в місяць при річній нормі 0,189Гкал.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №218 від 10.04.2014р. затверджено тариф на послуги з централізованого опалення та підігріву води по МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" у розмірі 15,22грн. за опалення 1кв.м. загальної площі в місяць при річній нормі 0,189Гкал.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №532 від 16.05.2014р. затверджено для МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" для потреб інших споживачів тариф на теплову енергію у розмірі 934,44грн./Гкал (без ПДВ) за складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 911,34грн./Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енгергії - 22,05грн./гКал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії - 1,05грн./гКал (без ПДВ).

Позивачем відповідачу за період з липень 2013р. - листопад 2014р. (включно) було надано послуги з теплопостачання на загальну суму 28000грн. 63коп. та виставлено рахунки № 52: від 01.07.2013р. на суму 1871грн. 60коп., від 01.08.2013р. на суму 1871грн. 60коп., від 02.09.2013р. на суму 1871грн. 60коп., від 01.10.2013р. на суму 1871грн. 60коп., від 04.11.2013р. на суму 1871грн. 60коп., від 03.12.2013р. - на суму 1871грн. 60коп., від 15.01.2014р. на суму 1766грн. 38коп., від 04.02.2014р. на суму 1766грн. 38коп., від 06.03.2014р. на суму 1766грн. 38коп., від 11.04.2014р. на суму 1562грн. 91коп., від 06.05.2014р. на суму 1426грн. 91коп., від 03.06.2014р. на суму 1871грн. 60коп., від 02.07.2014р. на суму 1766грн. 38коп., від 01.08.2014р. на суму 1766грн. 38коп., від 02.09.2014р. на суму 1766грн. 38коп., від 10.10.2014р. на суму 1311грн. 33коп.

Відповідач надані послуги не оплатив, утворивши борг в сумі 28000грн. 63коп.

У зв'язку із несплатою відповідачем послуг з теплопостачання, позивач звернувся до суду із позовом (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 02.02.2015р.) про стягнення з відповідача 28000грн. 63коп. заборгованості по оплаті за спожиту у період з 01.07.2013р. по 01.12.2014р. теплову енергію, 4065грн. 66коп. інфляційних втрат, 588грн. 55коп. 3%річних, 828грн. 28коп. пені.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії №1645/52 від 31.07.2007р.

Відповідно ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст. 275 ГК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу послуги з теплопостачання, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, утворивши заборгованість по оплаті за спожиту у період з 01.07.2013р. по 01.12.2014р. теплову енергію в сумі 28000грн. 63коп.

Факт прострочення виконання зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості в сумі 28000грн. 63коп., а також не спростовано факту отримання послуг на зазначену суму.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 28000грн. 63коп. за спожиту у період з 01.07.2013р. по 01.12.2014р. теплову енергію є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 828грн. 28коп. пені, 4043грн. 39коп. інфляційних втрат та 588грн. 55коп. 3% річних судом враховується таке.

Згідно зі ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи строки оплати наданих послуг, визначені умовами договору, зважаючи на періоди нарахування визначені позивачем, межі нарахування пені, визначені ч.6 ст.232 ГК України та перевіривши правильність розрахунків заявлених до стягнення сум, суд вважає їх арифметично вірними, з огляду на що, позовні вимоги про стягнення 828грн. 28коп. пені, 4043грн. 39коп. інфляційних втрат та 588грн. 55коп. 3% річних є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до Приватного підприємства "С. Медіа-Центр" м. Хмельницький про стягнення 33460грн. 85коп. задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства "С. Медіа-Центр" (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 74, код 30788396) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 28000грн. 63коп. (двадцять вісім тисяч гривень 63коп.) основного боргу, 4043грн. 39коп. (чотири тисячі сорок три гривні 39коп.) інфляційних втрат, 588грн. 55коп. (п'ятсот вісімдесят вісім гривень 55коп.) 3% річних, 828грн. 28коп. (вісімсот двадцять вісім гривень 28коп.) пені, 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.02.2015р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна,5);

3 - відповідачу рекомендованим з повідомленням (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 74).