Рішення

від 29.01.2015 по справі 915/2038/14

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 915/2038/14

За позовом: Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону

54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 18-а

в інтересах держави (органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах) в особі:

Позивач 1: Державний концерн «Укроборонпром»

04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 36

Позивач 2: Державне підприємство «Суднобудівний завод ім. 61

Комунара»

54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська,38

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська транспортна компанія»

57550, Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Очаківська, 120

Про: стягнення заборгованості в сумі 339924,75 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від 1-позивача: Волколуп М.М., за довіреністю;

Від 2-позивача: Гусєв М.М., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

Прокурор: Андрєєв А.П.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі: Державного концерну «Укроборонпром» та Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» 09.12.14 р. звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 339924,75 грн., з яких: 306616,76 грн. - сума основного боргу, 41,14 грн. - 3 % річних, 297,79 грн. - пені та 32969,06 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 61/413 про надання послуг від 12.02.2011 р., додаткових угод № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 до цього договору, рахунків - фактур для оплати, актів здачі - прийому наданих послуг (з жовтня 2012 р. по червень 2013 р. на загальну суму 154793,22 грн.; з 29.07.13 р. по 28.02.14 р. на загальну суму 88673,13 грн.; з 31.03.14 р. по 29.08.14 р. на загальну суму 67143,44 грн.); претензії № 36/1146 від 01.11.2013 р., претензії № 36/1369 від 25.12.2013 р.; заяви про припинення зобов'язань заліком від 25.06.13 р. № 36/669, листа № 36/329 від 26.03.14 р. про повторне направлення відповідачу актів та рахунків; норм ст. ст. 629, 526, 509, 626, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору належним чином взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг не виконав.

Водночас, 23.01.2015 р. до суду від військової прокуратури надійшла заява (№ 7-2/146/вих.-15 від 22.01.15 р.) про зміну розміру позовних вимог по справі, в якій заступник військового прокурора просить суд стягнути з відповідача 364250,32 грн., з яких: борг 299723,80 грн. - сума основного боргу (за період з жовтня 2012 р. по серпень 2014 р.); 31759,91 грн. - інфляційні втрати; 28561,09 грн. - пеня; 4205,52 грн. - 3% річних.

Заява мотивована тим, що при розрахунку основного боргу, а відтак і інфляційних втрат, пені та 3% річних були допущені арифметичні помилки.

Вказана заява, вчасно скерована відповідачу, позивачами підтримана в повному обсязі та відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом до розгляду.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті позову не надав, жодного разу в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні судової ухвали.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

29.01.15 р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, суд -

встановив:

12 лютого 2011 року між Державним підприємством «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» (далі - володілець) та ТОВ «Морська транспортна компанія» (далі - підприємство) був укладений договір № 61/413 «про надання послуг» згідно з предметом якого володілець надає підприємству послуги, які зазначені у додатку № 1 до договору за цінами, які узгоджені сторонами, а підприємство сплачує їх вартість. Послуги по стоянці суден біля у причальній стіні та на акваторії надаються по кожному судну окремо, виходячи з основних габаритних розмірів судна та обумовлюються додатковими угодами до даного договору.

Умовами договору сторони передбачили наступне: даний договір вступає в дію з моменту підписання та діє до 31 грудня 2011 року. Після закінчення дії договору він може бути пролонгований по письмовій згоді сторін. При цьому, сторони не менш ніж за 10 днів до закінчення строку його дії, у письмовій формі повідомляють один одного про свої наміри. По наданим послугам володілець оформлює акт наданих послуг, який передає на підписання підприємству не пізніше 3 (третього) робочого дня місяця, наступного за розрахунковим. Підприємство зобов'язується оформити акти наданих послуг, повернув один примірник володільцю протягом 3 робочих днів після їх отримання від останнього. В іншому випадку послуги вважаються наданими належним чином та в повному обсязі (п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.5 договору).

Розділом 3 договору учасники домовились, що підприємство здійснює передплату в розмірі 50% від вартості вказаних в заявках послуг на підставі рахунків, які виставляються володільцем. Остаточний перерахунок вартості фактично спожитих підприємством послуг здійснюється володільцем на підставі акту наданих послуг до кінця поточного місяця з виставленням рахунку на оплату. Перерахування грошових коштів здійснюється на поточний рахунок володільця протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку (п. 3.3 договору).

Протягом дії даного договору учасники неодноразово до нього укладали додаткові угоди. Так:

- 05.04.2011 р. додатковою угодою було узгоджено надання послуг по стоянці судна «Димитрий Кантемир» у причальній стіні та на акваторії, згідно основних габаритних розмірів судна. Підприємство сплачує вартість послуг по розцінкам, узгодженим сторонами наступним чином: 80% передплата при заході судна, інша частина по закінченню стоянки;

- 01.06.2011 р. додатковою угодою № 2, додаток № 1 (вартість послуг) до договору № 61/413 від 12.02.11 р. було викладено в новій редакції;

- 01.07.2011 р. додатковою угодою № 3 узгоджено, що володілець надає підприємству послуги по стоянці плавзасобу «Пассат» у причальної стіни та на акваторії заводу. Також, викладено додаток № 1 до договору № 61/413 від 12.02.11 р. в новій редакції;

- 15.09.11 р. додатковою угодою № 4 сторони визначили: володілець надає підприємству послуги Ново-Одеської прохідної та виклали додаток № 1 до договору № 61/413 від 12.02.11 р. в новій редакції;

- 30.12.11 р. додатковою угодою № 5 сторонами викладено п. 2.1 договору № 61/413 від 12.02.11 р. в наступній редакції: «даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2012 року»;

- 04.03.12 р. додатковою угодою № 6 сторони виклали додаток № 1 до договору № 61/413 від 12.02.11 р. в новій редакції;

- 29.12.12 р. додатковою угодою № 7 викладено п. 2.1 договору в наступній редакції: «даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2013 р.».

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали даної справи свідчать, що на виконання умов договору №61/413 від 12.02.2011 р. ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» надав ТОВ «Морська транспортна компанія» послуги в період з 31.10.12 р. по 29.08.14 р. на загальну суму 310609,79 грн ., що підтверджується оформленими наступним актами здачі-приймання наданих послуг:

підписаними обома сторонами:

- № 10 від 31.10.12 р. на 13904,00 грн.;

- № 26 від 29.11.12 р. (в листопаді 2012 р.) на 11262,30 грн. (10947,30+315,00);

- № 11 від 30.11.12 р. на 13376,00 грн.;

- № 27 від 26.12.12 р. на 11529,21 грн. (11312,21+217,00);

- № 11 від 31.12.12 р. на 13288,00 грн.;

- № 11 від 31.01.13 р. на 12848,00 грн.;

- № 28 від 31.01.13 р. на 11529,21 грн. (11312,21+217,00);

- № 29 від 28.02.13 р. на 10217,48 грн.;

- № 02 від 28.02.13 р. на 12320,00 грн.;

- № 30 від 30.04.13 р. на 11312,21 грн.;

- № 31 від 30.04.13 р. на 10947,30 грн.;

- № 32 від 30.05.13 р. на 11312,21 грн.;

- № 33 від 27.06.13 р. на 10947,30 грн.;

підписані лише - позивачем , але повторно направлені відповідачу на підпис:

- № 34 від 29.07.13 р. на 11312,21 грн.;

- № 35 від 30.08.13 р. на 11312,21 грн.;

- № 36 від 30.09.13 р. на 10947,30 грн.;

- № 37 від 30.10.13 р. на 11312,21 грн.;

- № 38 від 29.11.13 р. на 10947,30 грн.;

- № 39 від 27.12.13 р. на 11312,21 грн.;

- № 40 від 31.01.14 р. на 11312,21 грн.;

- № 42 від 31.03.14 р. на 11312,21 грн.;

- № 41 від 28.02.14 р. на 10217,48 грн.;

- № 43 від 30.04.14 р. на 10947,30 грн.;

- № 44 від 31.05.14 р. на 11312,21 грн.;

- № 45 від 27.06.14 р. на 10947,30 грн.;

- № 46 від 25.07.14 р. на 11312,21 грн.;

- № 47 від 29.08.14 р. на 11312,21 грн.

Судом перевірено та встановлено, що всі вищенаведені акти нумерацією від 34 по 47 були скеровані відповідачу на підпис (лист вих. № 36/329 від 26.03.2013 р.; лист вих. № 36/889 від 04.09.14 р.; лист вих. № 36/806 від 06.08.14 р.; лист вих. № 36/701 від 07.07.14 р.; лист № 36/601 від 11.06.14 р.; лист № 36/494 від 16.05.14 р.), але повернуті та підписані останнім не були, у зв'язку з чим за умовами пункту 2.5 договору № 61/413 від 12.02.11 р. послуги зазначені в наведених актах вважаються наданими належним чином та в повному обсязі.

Позивачем також до кожного акту були оформлені рахунки-фактури:

№ 610000484 від 31.10.2012 р. - 13904,00 грн.;

№ 610000563 від 30.11.2012 р. - 11262,30 грн.;

№ 610000568 від 30.11.2012 р. - 13376,00 грн.

№ 610000613 від 31.12.2012 р. - 11529,21 грн.

№ 610000597 від 30.12.2012 р. - 13288,00 грн.;

№ 610000029 від 31.01.2013 р. - 12848,00 грн.;

№610000046 від 31.01.2013 р. - 11529.21 грн.;

№610000096 від 28.02.2013 р. - 10217,47 грн.;

№610000103 від 28.02.2013 р. - 12320,00 грн.;

№610000146 від 03.04.2013 р. - 11312,21 грн.;

№610000177 від 26.04.2013 р. - 10947,30 грн.;

№610000227 від 30.05.2013 р. - 11312,21 грн.;

№610000284 від 27.06.2013 р. - 10947,30 грн.;

№61-0000353 від 29.07.13 р. на суму 11312,21 грн. (отримано 13.08.13 р.);

№ 61-0000392 від 31.08.13 р. на суму 11312, 21 грн. (відправлено 07.10.13р.);

№ 61-0000444 від 30.09.13 р. на суму 10947, 30 грн. (відправлено 07.10.13р.);

№ 61-0000528 від 30.10.13 р. на суму 11312, 21 грн. (отримано 20.11.13 р.);

№ 61-0000553 від 29.11.13 р. на суму 10947, 30 грн. (відправлено 05.12.13р.);

№ 61-0000591 від 27.12.13 р. на суму 11312, 21 грн. (отримано 25.12.13 р.);

№ 61-0000022 від 31.01.14 р. на суму 11312, 21 грн. (отримано 21.02.14 р.);

№ 61-0000091 від 28.02.14 р. на суму 10217, 48 грн. (отримано 15.03.14 р.);

№61-0000146 від 31.03.14 р. на суму 11312, 21 грн. (відправлено 12.05.14 р.);

№ 61-0000180 від 30.04.14 р. на суму 10947, 30 грн. (відправлено 12.05.14 р.);

№61-0000245 від 31.05.14 р. на суму 11312, 21 грн. (відправлено 12.06.14 р.);

№ 61-0000286 від 27.06.14 р. на суму 10947, 30 грн. (відправлено 07.07.14 р.);

№ 61-0000371 від 25.07.14 р. на суму 11312, 21 грн. (відправлено 06.08.14 р.);

№ 61-0000436 від 29.08.14 р. на суму 11312, 21 грн. (відправлено 04.09.14 р.)

які, згідно поштових квитанцій, направлені відповідачу для перерахування грошових коштів за надані послуги відповідно до умов п. 3.3 договору.

З матеріалів справи вбачається неодноразове звернення позивача до відповідача з претензіями (№ 36/1146 від 01.11.2013 р., № 36/1369 від 25.12.13 р.) перерахувати суму основного боргу на рахунок ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара». Але, докази належного реагування, або відповіді на вказані претензії в матеріалах справи з боку відповідача відсутні.

З письмових пояснень прокурора, позивачів та з наданих суду доказів вбачається, що на підставі заяви ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» вих. № 36/669 від 25.06.2013 р. «про припинення зобов'язання зарахуванням» сума боргу відповідача перед державним підприємством саме за рахунком № 61-0000484 від 31.10.12 р. була зменшена на 10885,92 грн . шляхом проведення заліку згідно ст. 601 ЦК України.

Зазначені факти та обставини підтверджені ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара», водночас не спростовані відповідачем в судових засіданнях.

За правилами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б свідчили про належне виконання взятих на себе зобов'язань перед 2-позивачем по оплаті отриманих послуг згідно договору № 61/413 від 12.02.2012 р.

Отже, виходячи з викладеного заборгованість відповідача перед 2-позивачем за договором № 61/413 від 12.02.12 р. на час звернення до суду дійсно складає в розмірі 299723,87 грн. (310609,79-10885,92).

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.5 договору № 61/413 у разі несвоєчасної оплати за надані послуги підприємство сплачує володільцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Виходячи з вищенаведених норм та обставин, за перевіркою суду, 2-позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення 3 % річних розмірі 4205,52 грн. та пеню в сумі 28561,09 грн. за період з 04.04.2014 р. по 14.10.2014 р.; крім цього з відповідача підлягає стягненню сума нарахованих інфляційних втрат в розмірі 31759,91 грн. за період з квітня по вересень 2014 р.

Таким чином, дослідивши надані учасниками документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволенню їх в повному обсязі.

Отже, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська транспортна компанія» (57550, Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Очаківська, 120, код ЄДРПОУ 35328114) на користь Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська,38, код ЄДРПОУ 03349507) - 299723,80 грн. заборгованості, пені - 28561,09 грн., 3% річних - 4205,52 грн. та 31759,91 грн. - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська транспортна компанія» (57550, Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Очаківська, 120, код ЄДРПОУ 35328114) на користь державного бюджету України - 7285,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 03 лютого 2015 року.

Суддя О.Г.Смородінова