Ухвала

від 15.01.2015 по справі 918/1742/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"15" січня 2015 р. Справа № 918/1742/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Інжпобутсервіс"

до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації

про стягнення заборгованості в сумі 147 302 грн. 00 коп.

Представники:

Від позивача: Сорока Р.Г. (довіреність від 05.09.2014 року);

Від відповідача: не з'явився;

Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Інжпобутсервіс" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 147 302 грн. 00 коп.

15 січня 2015 року представником позивача подано до суду клопотання, відповідно до змісту якого позивач, у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості в сумі 147 302,00 грн., просить суд припинити провадження у справі. В якості доказу оплати заборгованості позивачем надано суду копію банківської виписки за 30 грудня 2014 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання про припинення провадження у справі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Як роз'яснено в пункті 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, провадження у справі слід припинити.

Разом з тим, оскільки спір виник з вини відповідача (заборгованість оплачена відповідачем після направлення позивачем позову до суду) судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Слід зазначити, що позивачем надлишково сплачено судовий збір у розмірі 48,48 грн.

Так, за умовами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За умовами пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У даному випадку, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина 2 статті 7 даного Закону).

Розмір позовних вимог у даному випадку складає всього 147 302,00 грн. При зверненні до суду із даним позовом позивач мав би сплатити судовий збір 2 % від вказаної суми що становить 2 946,04 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 380 від 20 жовтня 2014 року Приватним підприємством "Інжпобутсервіс" сплачено судовий збір у розмірі 2 994,52 грн., таким чином, за підрахунками суду переплачена сума судового збору складає 48,48 грн.

У пункті 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК). За необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України. Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

На підставі викладеного та відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сума переплаченого судового збору у розмірі 48,48 грн., сплаченого позивачем згідно платіжного доручення № 380 від 20 жовтня 2014 року, підлягає поверненню ПП "Інжпобутсервіс".

Керуючись cтаттями 49, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, та статтею 7 Закону України "Про судовий збір" суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (33028, м.Рівне, майдан Просвіти 1, код ЄДРПОУ 36565276) на користь Приватного підприємства "Інжпобутсервіс" (33013, м.Рівне, вул. Кавказька 3, оф. 305, код ЄДРПОУ 32300337) 2 946,04 грн. судового збору.

3. На виконання ухвали видати наказ.

4. Ухвалою суду повернути в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір" Приватному підприємству "Інжпобутсервіс" (33013, м.Рівне, вул. Кавказька 3, оф. 305, код ЄДРПОУ 32300337) судовий збір в сумі 48,48 грн. сплачений згідно платіжного доручення № 380 від 20 жовтня 2014 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Суддя Качур А.М.