Постанова

від 06.07.2006 по справі 5/222/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/222/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              06.07.06                                                                             №   5/222/06-АП

суддя     Проскуряков К.В.

За позовом          ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, м. Запоріжжя, 69001

До  відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю “Вєси”, 69001, м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 42, кв. 27

про стягнення 339,92 грн.

Суддя  Проскуряков К.В.

Секретар Горохов І.С.

Представники:

Від позивача -        Школьнікова Ю.А., предст. довір., № 39215/10-014 від 17.11.2005р.

Від відповідача -   не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

16.06.2006р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача податкової заборгованості з комунального податку у сумі 169,92 грн. та податку на додану вартість 170 грн. а всього на суму 339,92 грн.  

16.06.2006р. ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 06.07.2006р. У судовому засіданні від 06.07.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, які обґрунтовує посилаючись на п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. п. 17.1.1 п. 17 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону країни “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки та збори”, п. 2.6 ст. 2 Положення “Про комунальний податок”, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 05.06.2002р. № 126, та просить стягнути суму податкової заборгованості на користь Державного бюджету України.      

Відповідач у судове засідання не з`явився, заперечення на позовну заяву не надав про причини неявки суду не повідомив.

Справа розглядається на підставі ст. 128 КАС України на підставі наявних у ній матеріалів.      

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд, -

Встановив:

Згідно із розпорядженням виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради від 26.10.1995р. № 101-р Товариство з обмеженою відповідальністю “Вєси” зареєстровано, як юридична особа.

Станом на 24.05.2006р. відповідач має податковий борг у сумі 339,92 грн., який виник з наступного.

Працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 15.09.2005р. була проведена перевірка відповідача з питання своєчасності надання податкової звітності за період з 20.07.2005р. по 15.05.2005р.

За наслідками перевірки складено акт № 625/15-1/238505 від 15.09.2005р., яким встановлено, що в порушення вимог п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки та збори” № 56-93 від 20.05.1993р., п. 2.6 ст. 2 Положення “Про комунальний податок”, затверджене рішенням Запорізької міської ради від 05.06.2002р. № 126, із змінами та доповненнями від 09.06.2004р. згідно рішення Запорізької міської ради Народних депутатів № 7 “Про внесення змін до положень про місцеві податки та збори” а саме: податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2005 року; розрахунок комунального податку за червень 2005 року надані до ДПІ 12.08.2005 року (вхідні номери № 18964/10) з порушенням строків надання встановленого законодавством.

Згідно із п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Після проведення перевірки ДПІ було складено від 15.09.2005р. який свідчить про відмову від підпису акта перевірки керівником підприємства Нефьодовим С.А.

На підставі акту перевірки були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0007781510/0 від 19.09.2005р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 170 грн. –штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення-рішення № 0007791510/0 від 19.09.2005р. про визначення суми податкового зобов'язання з комунального податку –у сумі 170 грн. – штрафні (фінансові)  санкції. Податкові повідомлення-рішення надіслані поштою та вручені особисто Нефьодову С.А., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 476218.

Згідно облікової картки платника за ним обліковувалась переплата з комунального податку у сумі 0,08 грн.,  атому сума боргу складає 169,92 грн.

З метою погашення податкового боргу позивачем приймались заходи, передбачені ст. ст. 6, 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., а саме, були направлені перша № 1/1122 від 05.10.2005р. та друга № 2/1236 від 14.11.2005р. податкові вимоги. Перша податкова вимога була вручена особисто під розпис директору підприємства, а друга повернута поштою у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, про що складено акт повернення податкової вимоги № 521 від 15.12.2005р.

16.01.2006р. керівником ДПІ на підставі п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийнято рішення № 9 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

На день вирішення спору в суді сума податкової заборгованості не сплачена.

Прийняті ДПІ податкові повідомлення-рішення відповідачем в апеляційному та судовому порядку не оскаржувались.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вважаю, що позов підлягає задоволенню. з наступних підстав.

Декрет Кабінету міністрів України “Про місцеві податки і збори” № 56-93 від 20.05.1993р. визначає види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на  зміцнення бюджетів місцевого самоврядування, зокрема ст. 1 Декрету визначено, комунальний податок належить до місцевих податків і зборів.

Згідно із ст. 15 Декрету Кабінету міністрів України “Про місцеві податки і збори” № 56-93 від 20.05.1993р., комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ,    організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір    не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з   розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Актом перевірки встановлено порушення відповідачем ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки та збори” № 56-93 від 20.05.1993р., п. 2.6 ст. 2 Положення “Про комунальний податок”, затверджене рішенням Запорізької міської ради від 05.06.2002р. № 126, а саме: розрахунок суми комунального податку за жовтень 2005р. надані до ДПІ 16.12.2004р. (вх. № 28239/10) з порушенням терміну встановленого законодавством.

Згідно із п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді

постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до  складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997р., сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума підлягає сплаті (перерахуванню)  до  бюджету  у  строки,  встановлені  законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251 передбачено обов'язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

За встановлені порушення законодавства на підставі п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до відповідача застосовані штрафні санкції.

Згідно із п. 4.1.4 ст. 4 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у  тому  числі  при  сплаті  місячних авансових внесків),  - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі  при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року,  крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту,  - протягом 60 календарних  днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку  з  громадян),  -  до  1  квітня  року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується   наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки,  визначені цим пунктом  для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий  період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей  оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний  (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань   окремого податку, збору (обов'язкового  платежу).

Податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2005 року та розрахунок комунального податку за червень 2005 року, було подано до ДПІ з порушенням строків надання встановленого законодавством.

Згідно із п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону України, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Прийняті податкове повідомлення-рішення № 0007781510/0 від 19.09.2005р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 170 грн. –штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення-рішення № 0007791510/0 від 19.09.2005р. про визначення суми податкового зобов'язання з комунального податку –у сумі 170 грн. –штрафні (фінансові)  санкції. Податкові повідомлення-рішення надіслані поштою, та отримані директором підприємства Нефьодовим С.А. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 476218.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Вказане податкове повідомлення-рішення не було оскаржено відповідачем ні в адміністративному ні у судовому порядку.

Статтею 6 Закону України 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу позивачем приймались заходи, передбачені ст. ст. 6, 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., а саме, були направлені перша № 1/1122 від 05.10.2005р. та друга № 2/1236 від 14.11.2005р. податкові вимоги.  Перша податкова вимога була вручена особисто під розпис директору підприємства, а друга повернута поштою у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, про що складено акт повернення податкової вимоги № 521 від 15.12.2005р.

П. п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України 2181 передбачено, що перша податкова вимога надсилається - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

друга податкова вимога надсилається - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми  податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Надіслані відповідачу вимоги ним не виконані, заборгованість перед бюджетом не погашена.

16.01.2006р. начальником ДПІ у Орджоінкідзевському районі м. Запоріжжя на підставі п. п. 7.2.1 ст. 7.2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийнято рішення № 9 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення активів відповідача.

Статтею 3 Закону України “Про порядок погашення платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено підстави для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду, зокрема п. 3.1.1 зазначено, що активи платника податків  можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України 2181, активами платника податків є кошти,  матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

На день вирішення спору в суді податкова заборгованість підприємством не сплачена.

Враховуючи вище викладене, суд  вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Документально відповідачем не підтверджені будь-які судові витрати понесені ним під час вирішення спору, а тому відсутні підстави для компенсації витрат відповідача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вєси” (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 42, кв. 27, код ЄДРПОУ 23850574) в доход Державного бюджету України

-          (р/р 33213828600007, код платежу 16010200, отримувач місцевий бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 26014130, банк –УДК у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг з комунального податку у сумі 169 (сто шістдесят дев`ять) грн. 92 коп.;

-          (р/р 31111029600007, код платежу 14010100, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 26014130, банк УДК у Запорізькій області, МФО 81015) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 170 (сто сімдесят) грн., всього на загальну суму податкового боргу у розмірі 339,92 грн. Видати виконавчий документ.  

Суддя                                                                                         К.В. Проскуряков

Відповідно до ст. 186 КАС України Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 167 КАС України   10.07.2006р.