Постанова

від 03.02.2015 по справі 826/18761/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18761/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Есетс Менеджмент» про стягнення заборгованості по страховим внескам, -

В С Т А Н О В И В :

Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Есетс Менеджмент» про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 1 153,99 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Кепітал Есетс Менеджмент» є страхувальником та платником страхових внесків передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», зареєстрований як платник внесків у Святошинській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 17.10.2007 року за № 800040051200.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальність «Кепітал Есетс Менеджмент» подано до Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіт по формі Ф4-ФСС з ТВП, у якому виявлено, що в розділ V звіту «Розшифровка заборгованості за страхувальником» відповідачем у звіті за 9 місяців 2008 року визначена сума заборгованості із сплати внесків у розмірі 1153,99 грн., пов'язана з невиплатою заробітної плати.

Заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 1153,99 грн., що виникла у 2008 році, ТОВ «Кепітал Есетс Менеджмент», не сплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Частиною 1 статті 23 зазначеного Закону визначено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Згідно п. 2 ч. 2 статті 27 Закону (в редакції, що діяла до введення в дію Закону № 2464) страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі. Відповідно ч. 1 статті 23 Закону строком сплати страхових внесків є день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до ч. 2 статті 30 цього Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Із системного тлумачення наведених норм вбачається, що днем виникнення в страхувальника обов'язку зі сплати страхових внесків є день призначений для виплати заробітної плати.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України, згідно постанови від 30 травня 2011 року по справі № 21-54а11 перед судом постало питання правомірності вимоги сформованої управлінням ПФУ щодо сплати страхових внесків в умовах, коли на підприємстві не виплачувалась заробітна плата. Суд, проаналізував норми ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, які передбачають, з одного боку, обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а з іншого боку, обов'язку перераховувати страхові внески одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці.

За наслідками розгляду Верховний Суд України дійшов висновку, що "наведені норми права не дають підстав вважати, що положення абзацу шостого частини шостої статті 20 Закону №1058-IV, відповідно до якого перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку з неодержанням останнім цих коштів".

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно абз. 4 ч. 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що строк сплати спірної суми коштів не настав.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Кепітал Есетс Менеджмент» має сплатити позивачу суму заборгованості по сплаті страхових внесків.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає за необхідне постанову першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 41,160, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Есетс Менеджмент» про стягнення заборгованості по страховим внескам задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Есетс Менеджмент» (код ЄДРПОУ 35488767, адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1), на користь Святошинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53-а, № 25604292577003 в ПАТ «КБ «Надра», м. Київ, Центр МФО 380764 код ЄДРПОУ 26080404) суму заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 1153,99 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят три грн. 99 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.