Ухвала

від 21.01.2015 по справі 804/13154/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2015 рокусправа № 804/13154/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 804/13154/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Кентаур» до про Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Кентаур» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суд з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0005022203 від 21 серпня 2014 року; та визнати протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії ( а.с. 2 - 11).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/13154/14. (а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що він виконав всі вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із контрагентами, до податкової перевірки надавались усі первинні документи, дані бухгалтерського обліку. Не зважаючи на це відповідачем, в порушення діючого законодавства, були відкориговані в АІС "Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" задекларованих ТОВ "РА "Кентаур" податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 804/13154/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Кучма К.С.) (а.с.149-152)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податковим законодавством не передбачено право податкового органу при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого, крім цього самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни показників самим позивачем шляхом подання декларації порушує права та інтереси позивача.

Відповідач - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 804/13154/14 та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що дії податкового органу щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є законними та здійсненими у відповідності до чинного законодавства України.

20 січня 2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№ 2365/15 надійшли письмові заперечення позивача, в яких він зазначає, що відповідачем не наведено підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції, таким чином він просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в період з 29 липня 2014 року по 30 липня 2014 року співробітниками податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності «Рекламна агенція «Кентаур» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Логік - Сервіс», ТОВ «ТД ХЕППІ ТРЕЙД.» та ТОВ «ДЕНЕКС» за період січень 2014 року, результати якої оформлено актом перевірки №2755/22-03/37007408 від 05 серпня 2014 року.(а.с. 22-49

Висновками вказаного акту встановлено наступні порушення :

1. ТОВ "РА "Кентаур" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "РА "Кентаур" операцій за січень 2014 року - по ланцюгу:

ТОВ "Логік Сервіс" на суму ПДВ 54 703,1 грн. у січні 2014 року у зв'язку з непідтвердженням фактичного придбання товару,

ПП "Домус" на суму ПДВ 11 570,0 грн. у січні 2014 року у зв'язку з непідтвердженням факту отримання товару від ТОВ "Логік Сервіс" та як наслідок передачі матеріалів та послуг з виготовлення рекламної продукції відповідно,

Підприємство "Запорізький Фонд Спілки рекламістів України" на суму ПДВ 3 412,50 грн. у грудні 2013 року, 16 927,49 грн. у січні 2014 року у зв'язку з не підтвердженням факту отримання товару від ТОВ "Логік Сервіс" та як наслідок передачі матеріалів та послуг з виготовленням рекламної продукції відповідно,

ФОП ОСОБА_2 на суму ПДВ 17 676,83 грн. у січні 2014 року у зв'язку непідтвердженням факту отримання товару від ТОВ "Логік Сервіс" та як наслідок передачі матеріалів та послуг,

ТОВ "ТД "ХЕППІ ТРЕЙД" на суму ПДВ 24 940,0 грн. у січні 2014 року у зв'язку непідтвердження фактичного отримання послуг,

-ТОВ "РА "Кентаур" - ТОВ "Тетра Пак" на суму ПДВ 276 168,66 грн.

2.Нереальність здійснення господарських відносин ТОВ "РА "Кентаур", а саме вставлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "РА "Кентаур" операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ "ДЕНЕКС" за період січень 2013 року - 3 917,56 грн.;

3.Порушення п. 198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198., п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 917,56 грн. в т.ч. по періодам: січень 2014 року - 3 917,56 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, 21.08.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0005022203, ТОВ "РА "Кентаур", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 3 918 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 979,5 грн., а всього на суму 4 897,50 грн.

Позивачем були подані заперечення на акт перевірки, які за наслідками їх розгляду були залишені Відповідачем без змін. (а.с. 50-68).

Визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення форми "Р"№ 0005022203 від 21.08.2014 року є предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "РА "Кентаур", суд першої інстанції виходив з того, що надані первинні документи в повній мірі підтвердили факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також в ході розгляду даної адміністративної справи суд встановив протиправність в діях відповідача відносно самостійного коригування в АІС суми податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих на підставі відповідних податкових накладних.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "РА "Кентаур" (код ЄДРПОУ 37007408) як суб'єкт господарювання зареєстроване 26 лютого 2010 року Дніпропетровським міським управлінням юстиції та перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100273727 від 10 березня 2010 року.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Виходячи із приписів вищевказаних правових норм колегією суддів і оцінювались встановлені у справі обставини та наявні докази.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «РА «Кентаур» (Замовник) та ТОВ «Денекс» (Виконавець) було укладено договір ремонтно-обробні роботи від 20.12.2013р. за №58, відповідно до якого Виконавець зобов'язується провести будівельно-оздоблюваліні роботи Замовнику, а останній зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. (а.с.81-83).

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано суду копію Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДК-0130/05 та копію рахунку фактур від 30.01.2014 року №ДК-0130/07 (а.с.86,87).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків, крім того податковим законодавством не передбачено право податкового органу при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого.

Таким чином з огляду на встановлені обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чиним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність винесення контролюючим органом податкового повідомлення - рішення від 21.08.2014 року №0005022203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 3 918 грн. та за штрафними санкціями 979,5 грн., всього на суму 4897,5 грн.

Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі акту перевірки № 2755/22-03/37007408 від 05.08.2014 року, без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, здійснено корегування податкового кредиту з ПДВ позивача в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2014 року.

Разом з тим, судом встановлено, що за результатами аналізу декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2014 року, що фактично підприємством відображена інформація по взаємовідносинах з контрагентами у звітному періоді. В свою чергу зі змісту наданого контролюючим органом витягу з відповідної інформаційної системи встановлено факт зміни даних внесених на підставі поданої позивачем декларації з ПДВ за січень 2014 року.

В той же час, відповідачем на підставі акту перевірки № 2755/22-03/37007408 від 05.08.2014 року, без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, здійснено корегування податкового кредиту з ПДВ позивача в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2014 року, що підтверджується витягами з бази даних, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки останній, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Наведене, також, виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем протиправно було здійснено коригування в АІС "Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих на підставі відповідних податкових накладних.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазаначити, що Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 14 жовтня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 804/13154/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 26 січня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна