Ухвала

від 20.01.2015 по справі 13/356/07-ап, сн/808/5/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2015 рокусправа № 13/356/07-АП провадження № СН/808/5/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року

за позовом Публічного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛюЗа» (далі ТОВ «ЛюЗа»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест» (далі ПАТ «Фарлеп-Ін вест»), звернувся до суду з позовом до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі), правонаступником якого є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі), в якому просив суд скасувати прийняті відповідачем 19.04.2007 року податкові повідомлення-рішення №0000100806/0, № 0000110806/0, № 0000120806/0, судові витрати покласти на відповідача.

Постановлені по справі судові рішення скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5.03.2014 року, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05. 2014 року позов задоволено, визнані протиправними та скасовані прийняті СДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі податкові повідомлення-рішення № 0000100806/0, № 0000110806/0, № 0000120806/0 від 19.04.2007 року, на користь позивача стягнено судовий збір в сумі 10,20 грн.

Не погодившись з постановою суду, правонаступник відповідача СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом в березні 2007 року проведено виїзну планову перевірку ТОВ «ЛюЗа» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складено акт №26/08-06/19366502 від 10.04.2007 року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2006 року на суму в розмірі 112 888 грн.; пп. 5.3.1, 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 , п.17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III (далі Закон № 2181-III ) внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, як донарахованих платникові податковим органом за податковим повідомленням-рішенням №0000920301/0 від 15.11.2004 року на суму в розмірі 2 008 940 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1 339 293 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 669 647 грн., так і самостійно визначених платником податків у поданих податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань за період з травня 2005 року по квітень 2006 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем 19.04.2007 року прийняті податкове повідомлення-рішення №0000100806/0, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % на суму 9299,28 грн. ; податкове повідомлення-рішення №0000110806/0, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% на суму 137 028, 89 грн.; та податкове повідомлення-рішення №0000120806/0, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% на суму 1 373 051, 28 грн. , які оскаржені позивачем в судовому порядку.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України №2181-III, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно положень пп. 5.3.1, 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації; у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. «а» та «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У відповідності до п. 7.7 ст. 7 Закону №2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Однак, згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181-III, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, в інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

За приписами пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків,а саме: до 30, 90 або більше 90 календарних днів визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді відповідно 10 % , 20 % , або 50% погашеної суми податкового боргу;

При цьому податковому органу за нормами пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону №2181-III надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до пункту 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Із матеріалів справи вбачається, що за перевірений період часу позивач у передбачені чинним податковим законодавством терміни подавав податковому органу податкові декларації з ПДВ, уточнюючі розрахунки з ПДВ за жовтень 2005 року, за лютий 2006 року, із зазначенням платежу та платіжні доручення про сплату сум податкових зобов'язань, які співпадають з місяцем самостійно задекларованого позивачем зобов'язання.

Із матеріалів справи видно, що постановою Господарського суду Запорізької області від 20.08. 2007 року у справі №5/327-3/386/07-АП, яка набула законної сили, скасоване податкове повідомлення-рішення №0000920301/0 від 15.11.2004 року, яким донараховано позивачу грошові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем, та штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 2 008 940 грн., що свідчить про відсутність у позивача боргу зі сплати податку на додану вартість за зазначеним податковим повідомленням-рішенням,та протиправність спрямування відповідачем сплачених за перевірений період часу позивачем сум по деклараціях з ПДВ на погашення такого боргу.

В силу викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність обов'язку зі сплати до бюджету визначених податковим органом сум податкового боргу з податку на додану вартість виключає правомірність притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку, щодо якого відсутній обов'язок сплати, а тому скасування судом прийнятих відповідачем 19.04.2007 року оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000100806/0, № 0000110806/0, № 0000120806/0 є законним та обґрунтованим.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова