Ухвала

від 29.01.2015 по справі 819/2142/14-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 р. Справа № 876/10780/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника позивача Сімчука А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у адміністративній справі №819/2142/14-a за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шумськ Агро» до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шумськ Агро» звернулося в суд з адміністративним позовом до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року №0000091500.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 10 червня 2014 року №0000091500.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції при винесенні постанови неповністю з'ясовані обставини справи та не надано належної оцінки представленим податковим органом доказам. Посилається на встановлені перевіркою обставини та вважає, що не можна включати до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від контрагентів та складених з порушеннями, а саме: невідповідністю цифрового електронного підпису та підпису на податкових накладних, виданих контрагентами. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає постанову суду першої інстанції прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права та вірним встановленням обставин у справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, представив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника, однак будь - яких доказів на підтвердження поважності такого клопотання у клопотанні не зазначено та до клопотання не долучено, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Кременецькою ОДПІ проведено виїзну документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Шумськ Агро» з питань достовірності від'ємного значення та заявленого до відшкодування «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» за лютий 2014 року, за результатами якої складено Акт від 19.05.2014 року №000004/19-17-15/34043068 результати перевірки TOB «Шумськ Агро».

Перевіркою було виявлено порушення п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1., п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: віднесено до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, внаслідок чого TOB «Шумськ Агро» завищено податковий кредит в Декларації з ПДВ (загальній) за січень 2014 року, а відповідно задеклароване бюджетне відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за лютий місяць 2014 року на суму 55782,82 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем 10.06.2014 р. прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В1» №0000091500 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафної санкції.

Суд першої інстанції позов задовольнив повністю з тих підстав, що висновок податкового органу про порушення позивачем п. 201.1 ст. 201 ПК України є безпідставним та в ході судового розгляду справи не знайшов свого підтвердження.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірним та такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, відповідач вважає, що позивачем віднесено до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, внаслідок чого TOB «Шумськ Агро» завищено податковий кредит в Декларації з ПДВ (загальній) за січень 2014 року, а відповідно задеклароване бюджетне відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за лютий місяць 2014 року на суму 55782,82 грн.

Зокрема до податкового кредиту, включені податкові накладні від 17.04.2013 р. №37, від 28.03.2013 р. №32, від 14.05.2 від 03.06.2013 р. №61, від 10.06.2013 р. №62, від 19.06.2013 р. №70, від 22.07.2013 26.06.2013 р. №71, від 01.07.2013 р. №77, від 12.08.2013 р. №99, від 10.09.2013 р. 1)9.02.2013 р. №120 надані МП «Техсервіс» у яких в графі 2 (дата виникнення зобов'язання (постачання) не проставлено рік.

Крім того, при проведенні перевірки встановлено, що ТзОВ «Шумськ Агро» сформовано кредит на основі податкових накладних наданих: МПП Фірма «Ерідон», TOB «Агріматко-Вест», Шумське УЕГГ ПАТ «Тернопільгаз», TOB «Поділля Елеватор», TOB «Агро-Союз-Хмельницький» які зареєстровані з порушенням Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних та з порушенням вимог п.п. 201.10 ст. 201. Податкового Кодексу в частині накладання електронного підпису при їх реєстрації в реєстрі податкових накладних, а саме електронний цифровий підпис, що накладено на податкові накладні передбачені на сторінках 11-13 Акту при їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних належить не тим особам, які їх підписали.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки відповідача невірними з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податкові накладні, які були перелічені відповідачем у Акті перевірки відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, пройшли реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому у позивача не було підстав для подання скарг на постачальника товару.

Посилання апелянта на ту обставину, що електронний цифровий підпис, який накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних, колегія суддів апеляційного вважає невірним, оскільки згідно абз. 5 п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246, для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця».

Відповідно до п. 1 цього Порядку, цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі. Тоді як, форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071.

Згідно п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 (далі - Порядок №1379) усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Згідно п.7 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація. Відповідно до п.8 Порядку № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Відповідно до п.9 Порядку № 1246 наявність помилок у податковій накладній є причиною відмови у прийнятті податкової накладної .

Аналізуючи Порядок №1246, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надсиланням квитанції Державна податкова служба підтверджує, що вона перевірила електронний цифровий підпис на податковій накладній, податкова накладна не містить помилок та вважається прийнятою, що свідчить про те, що податкові накладні, складені із дотриманням усіх обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 201 ПК України.

Окрім цього, підтвердженням факту прийняття податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Щодо доводів апелянта про порушення позивачем п. 201.1 ст. 201 ПК України у зв'язку із незазначенням у податкових накладних дати виникнення податкового зобов'язання, то Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік обов'язкових реквізитів, що зазначаються у податкових накладних, які позивачем були заповнені, що свідчить про безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у адміністративній справі №819/2142/14-a - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 03.02.2015р.