Постанова

від 27.01.2015 по справі 910/8686/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. Справа№ 910/8686/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Логвинський О.Л. (за довіреністю б/н від 20.11.2014р.) ;

від відповідача : не з'явився ;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Розвиток - 21 Сторіччя"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р.

у справі № 910/8686/14 (суддя: Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток - 21 Сторіччя"

про стягнення 158 267,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 158 267,83 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. у справі № 910/8686/14 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ " Розвиток - 21 Сторіччя" ( відповідач) на користь ТОВ "Чистий світ сервіс" (позивач) 140 603 грн. 24 коп. - основного боргу, 8 528 грн. 68 грн. - 3% річних, 9135 грн. 39 коп. - пені. Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем не були належним чином виконанні умови договору № 101/06/03 від 25.06.2012р. , позивач надав послуги з прибирання вагонів, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт № 101\344 від 28.02.2013 року, проте відповідач за отримані послуги розрахувався частково, оплатив 75 108,76 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 140 603,24 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ " Розвиток - 21 Сторіччя " звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. по справі № 910/8686/14 в частині стягнення з ТОВ " Розвиток - 21 Сторіччя " на користь ТОВ "Чистий світ сервіс " пені у розмірі 9135,39 грн. та 3 % річних у розмірі 8 528,68 грн., прийняти нове рішення в цій частині, яким стягнути з ТОВ " Розвиток - 21 Сторіччя " на користь ТОВ "Чистий світ сервіс " пені у розмірі 7812,19 грн. та 4 264, 34 грн. - 3% річних. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначив, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено відповідача про час та місце розгляду справи. Крім того, судом першої інстанції помилково було взято до уваги розрахунок пені та 3% річних здійснений позивачем, який є не вірним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2014 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ТОВ " Розвиток - 21 Сторіччя" та призначено до справу № 910/8686/14 до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача, надав розрахунок пені та 3% річних перерахований заново, з якого вбачається, що розмір пені становить 7 812,15 грн, а розмір 3% річних - 4 264, 32 грн. Представник позивача у судовому засіданні погодився з вимогами апеляційної скарги та зазначив, що розрахунки пені та 3% річних, які були задоволені судом першої інстанції були помилковими.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції між позивачем та відповідачем було укладено договір № 101/06/03 від 25.06.2012р. про проведення прибиральних робіт ( договір) (а.с.14).

За умовами зазначеного договору, позивач зобов`язався за завданням відповідача проводити роботи із прибирання вагонів пасажирських та швидкісних поїздів за адресою: м. Київ, вул. Уманська 8 ( об`єкт). А замовник зобов`язався прийняти та оплачувати ці послуги.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивач в період з 1 лютого 2013 по 28 лютого 2013 року надавав наведені вище послуги відповідачу, а відповідач прийняв виконані роботи, що підтверджується актом виконаних робіт № 101/344 від 28.02.2013р. , вартість робіт склала 215 712,00 грн. (а.с.27). Зазначений вище акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін та посвідчений печатками.

Проте відповідач в порушення умов договору за отримані послуги розрахувався частково, оплативши лише 75 108,76 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 140 603,24 грн.

Оскільки відповідач в подальшому за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення боргу, пені та трьох відсотків річних.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, дійшов до висновку, що матеріалами справи належним чином доведено, що відповідачем ,в порушення умов договору № 101\06\03 про проведення прибиральних робіт від 25.06.2012 року, надані послуги в повному обсязі не сплачені, заборгованість становить 140 603,24 грн. та стягнув також пеню 9 135,39 грн. та 3 відсотки річних 8 528,68 грн.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції , зважаючи на наступне.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Як передбачено статтями 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума боргу є належним чином доведеною, обґрунтованою та відповідачем не спростованою в розмірі 140 603,24 грн.

Стосовно стягнення штрафних санкцій, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково було стягнуто з відповідача 8 528 грн. 68 грн. - 3% річних, 9135 грн. 39 коп. - пені, та зазначає наступне.

Пунктом 7.5 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати робіт, позивач має право нарахувати відповідачу неустойку (пеню) у розмірі 0,5 % від вартості виконаних робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За умовами пункту 5.3. договору, оплата робіт проводиться замовником (відповідачем) щомісячно протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих робіт у рамках даного договору, виконавець має право нарахувати замовнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Як вбачається з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що період за який підлягає стягненню пеня ( як визначено відповідачем та відповідає вимогам ч.6 ст. 232 ГК України) та 3% річних з відповідача становить з 08.05.2013 року до 30.09.2013 року та складає 146 календарних дні, отже з відповідача підлягає стягненню за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором становить 7 812,19 грн. пені (з 08.05.213року до 09.06.2013 року: 140 603,24*15%/365*33=1 906,81грн., з 10.06.2013 року до 12.08.2013 року: 140 603,24*14%/365*64=3 451,52 грн., з 13.08.2013 року до 30.09.2013року 140603,24*13%365/49=2 453,82 грн. ) та 4 264,34 грн. 3% річних (140603,24*3%/365*369= 4264,32) за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Отже доводи апеляційної скарги є часткового обґрунтованими та доведеними, а тому скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції частково необхідно змінити, стягнувши з відповідача 7 812,19 грн. пені та 4 264,34 грн. 3% річних .

Стосовно доводів апелянта, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено відповідача про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що як свідчать матеріали справи суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд справи та повідомляв представників сторін про час та місце розгляду справи за адресами які вказані в позовній заяві, клопотань які б свідчили про зміну адреси в матеріалах справи відсутні. Крім того, адреса апелянта, яка зазначена в позовній заяві та на яку суд першої інстанції здійснював повідомлення, співпадає з адресою в договорів підряду № 101/06/03 від 25.06.2012 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, оскільки відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства суди не зобов'язує, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ч.1 п.10 ст. 105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у постанові мають бути зазначені новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відтак, сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача за подання апеляційної скарги, складає 56,97 грн. , оскільки рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру стягнутої пені та трьох відсотків річних.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2014р. змінити в частині стягнення штрафних санкцій.

Керуючись ст. ст. 49, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Розвиток - 21 Сторіччя" на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2014 року у справі № 910/8686/14 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2014 року у справі № 910/8686/14 змінити в частині стягнення пені та трьох відсотків річних.

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Розвиток - 21 Сторіччя" (03087, м. Київ, вул. Уманська 8, код ЄДРПОУ 33397872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ сервіс" (04073, м. Київ, проспект Московський 21, код ЄДРПОУ 37423429) 7 812, 15 пені, 4 264, 32 грн 3% ріних, 3 051,39 грн. судовий збір за подачу позову. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ сервіс" (04073, м. Київ, проспект Московський 21, код ЄДРПОУ 37423429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Розвиток - 21 Сторіччя" (03087, м. Київ, вул. Уманська 8, код ЄДРПОУ 33397872) 56,97 грн. судовий збір за подачу апеляційної скарги в іншій частині рішення залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/8686/14 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко