Постанова

від 03.02.2015 по справі 813/8800/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року Справа № 813/8800/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобуванні», -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова (далі - УПФ України в Личаківському районі м. Львова) з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» (далі - ПрАТ "СКБ МП"), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 62296,08 грн. за липень-грудень 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» № 1977-12 від 13.12.1991 року та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372, в період липень-грудень 2014 року не здійснював фінансування витрат пов'язаних з виплатою пенсій науковим працівникам і заборгував позивачу 62296,08 грн.

Ухвалою суду від 31.12.2014 року відкрито скорочене провадження у даній справі та надано відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз'яснено наслідки такого неподання.

Позивач відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.87/.

З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечень проти позову, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

ПрАТ «СКБ МП» (правонаступник ВАТ «СКБ МП», що є правонаступником ДП «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні») зареєстроване як юридична особа 28.05.2011 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 00229961 та перебуває на обліку в УПФ України в Личаківському районі м. Львова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів /а.с.80-84/.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 5 листопада 1991 року особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку визначаються Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-ХІІ від 13.12.1991 року (далі - Закон № 1977-ХІІ).

Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів (ст. 24 Закону № 1977-ХІІ).

Відповідно до ч. 9 ст. 24 Закону № 1977-ХІІ різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання наведеної норми Закону № 1977-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» № 1826 від 13 грудня 2000 року, яка втратила чинність 9 квітня 2004 року одночасно з набранням чинності постановою № 372, якою було затверджено відповідний Порядок.

Названі порядки визначають механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Згідно з п. 4 Порядку, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Зі змісту вказаних норм слідує, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Слід зазначити, що вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 05.06.2012 № 21-78а12.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Судом встановлено, що за період роботи на підприємстві відповідача його наукові працівники, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 одержали право на пенсію відповідно до Закону № 1977-ХІІ, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено копії довідок про підтвердження наукового стажу та розпоряджень/протоколів про їх призначеня /а.с.23-75/.

УПФ України в Личаківському районі м. Львова надіслано відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-XII і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за липень-грудень 2014 року на загальну суму 62296,08 грн. /а.с.8-20/.

Зі змісту вказаних довідок, виданих ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні», встановлено, що згідно наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області № 479 від 22.05.2001 року Державне підприємство «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» перетворене на ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні». СКБ МП було самостійною юридичною особою з підпорядкуванням Міністерству приладобудування засобів автоматизації та систем управління СРСР, основною діяльністю якого, згідно статуту СКБ МП було виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, про що видавались довідки для перерахування пенсії, згідно Закону № 1977-ХІІ.

Таким чином, орган Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1977-ХІІ призначив пенсію колишнім науковим працівникам, відповідно до ст. 24 зазначеного Закону.

Згідно з розрахунком суми позовних вимог за період липень-грудень 2014 року у відповідача існує заборгованість з відшкодування УПФ України різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 62296,08 грн., яка добровільно відповідачем не погашена /а.с.7/.

Слід зазначити, що рішення про призначення позивачем пенсій вказаним у повідомленнях особам, як і самі повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», в сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, не оскаржувалися, докази протилежного у матеріалах справи відсутні

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної за Законом № 1977-ХІІ та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, оскільки на Товариство поширюються приписи ч. 9 ст. 24 Закону № 1977-ХІІ та пункту 2 Постанови № 372.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги УПФ України в Личаківському районі м. Львова є обґрунтованими, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» (м. Львів, вул. Ніщинського, 35; ЄДРПОУ 00229961) на користь Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 116; ЄДРПОУ 20847514) заборгованість в сумі 62296 (шістдесят дві тисячі двісті дев'яносто шість) грн. 08 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

4. Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Кравців О.Р.

Постанова не набрала законної сили

Помічник судді

Задорожна М.М.