Постанова

від 03.02.2015 по справі 823/150/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року справа № 823/150/15

15 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Демченко Н.Ю.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області до товариства з обмеженої відповідальністю «САЛОН МЕБЛІВ «МАСТЕР-ТОРГ» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-позивач) до товариства з обмеженої відповідальністю «САЛОН МЕБЛІВ «МАСТЕР-ТОРГ» (далі-відповідач), в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у таких банках: Черкаське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» (р/р26002060348024, р/р26042051502635 і р/р26052060316211); Черкаська Ф.АКІБ УКРСИББАНК (р/р260015405501); ЧФ АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (р/р26006310055290); ПАТ «УКРСОЦБАНК» (р/р26000000040410 та р/р26007000040402); Ф «ПРУ» АТ «Б» ФІН. ТА КРЕДИТ (р/р261012914501); АТ «УКРСИББАНК» (р/р26009041616000).

Позов мотивований тим, що відповідач має непогашений податковий борг з податку на додану вартість у сумі 90854,15грн. Оскільки рішення суду про стягнення з рахунків у банках податкового боргу не виконане із-за повернення інкасових доручень від банку без виконання, а у власності відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення боргу, тому позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив з невідомих причин, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з таким.

З письмових доказів у справі суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «САЛОН МЕБЛІВ «МАСТЕР-ТОРГ» зареєстроване як юридична особа з 04.08.2003 (код ЄДРПОУ 32606727) і має відкриті рахунки у банківських установах, що підтверджується відповідною довідкою позивача (а.с.6).

Суд з'ясував, що відповідач має непогашений борг з ПДВ, заходи щодо стягнення якого здійснював позивач.

Так, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 у справі №823/436/14 задоволено подання державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про стягнення з відповідача податкового боргу з ПДВ у розмірі 3673,48грн. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 у справі №823/1360/14 задоволено позов державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про стягнення з відповідача податкового боргу з ПДВ у розмірі 89548,15грн.

Органи доходів і зборів уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, що передбачено п.41.2. ст.41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пунктів 87.1. - 87.2. ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Неможливість примусового стягнення податкового боргу з рахунків банківських установ, обслуговуючих відповідача, підтверджується інкасовими дорученнями, повернутими без виконання (а.с.37-40).

Відсутність у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, підтверджується:

- копією листа державної інспекції сільського господарства у Черкаській області від 25.11.2014 №2771 відповідно до даних якого сільськогосподарська техніка за відповідачем не реєструвалась;

- копією листа державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті від 02.12.2014 №3657-01/05.2/45-14, відповідно до даних якого плавзасоби за відповідачем не реєструвались;

- копією листа управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області від 10.11.2014 №01-09/8398, відповідно до даних якого відповідач не є власником або користувачем земельних ділянок;

- копією листа УДАІ УМВС України в Черкаській області від 13.11.2014 №13/11-399, відповідно до даних якого транспортні засоби за відповідачем не зареєстровані;

- копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.12.2014 №31580360, відповідно до даних якої у вказаному реєстрі відомості щодо відповідача відсутні.

Суд звернув увагу, що за позивачем зареєстроване приміщення за адресою: м.Черкаси, бульв.Шевченка, буд.352, - на яке згідно з договором іпотеки від 18.07.2008 накладена заборона на його відчуження на користь АКБ СР «УкрСоцБанк».

Водночас, згідно з підп. 87.3.1. п.87.3. ст.87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави).

Відповідно до підпункту 20.1.33. пункту 20.1 статті 20 ПК України податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пунктів 94.3-94.6 ст.94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії на реалізацію прав розпорядження або користування майном. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків згідно з абзацом другим підп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

При цьому, згідно з п.1.17. глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт.

Наведені вище норми законодавства, якими регулюється підстави і порядок накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, визначають обов'язкові обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення права податкового органу на звернення до суду із даними вимогами. Так, на виконання покладених на нього функцій з огляду на положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України податковий орган уповноважений на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку за умови наявності у платника податків податкового боргу, узгодженого у встановленому законодавством порядку та відсутності у останнього майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Вищевказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.06.2014 у справі №К/800/22176/13.

Крім того, суд з'ясував, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані зобов'язання з ПДВ згідно з декларацією від 19.06.2014 №9035181214, якою самостійно визначено до сплати в бюджет суму 442,00грн.

П.54.1. ст.54 ПК України передбачено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що на підставі акту перевірки від 16.10.2014 №122/23-25-15-054/32606727 позивач прийняв ППР від 16.10.2014 №0000851500, яким застосував до відповідача штраф за неподання декларації з ПДВ за серпень 2014 року в сумі 170,00грн. Станом на час розгляду справи це ППР не оскаржене.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тому, суд дійшов висновку про узгодженість вказаним ППР грошових зобов'язань.

Відповідно до підп.129.1.1. п.129.1. ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Суд встановив, що відповідачу згідно з підп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України на суму заборгованості з ПДВ нарахована пеня в розмірі 25грн. 22коп. за період з 26.10.2014 до 31.10.2014.

За змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Отже, загальна сума податкового боргу відповідача з ПДВ на час судового розгляду справи становить 90854,15грн., що відображено в даних зворотного боку облікової картки.

З матеріалів справи суд встановив, що 23.12.2013 позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» №135-11 на суму 3632грн. 13коп., яка отримана відповідачем 23.12.2013, що підтверджується підписом уповноваженої особи на її корінці.

Відповідно до п.59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з даними облікової картки відповідача з ПДВ з часу прийняття вищевказаної вимоги до часу судового розгляду справи заборгованість відповідача не переривалась, а недоїмка збільшувалась.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо накладення арешту на кошти, розміщені на вказаних позивачем банківських рахунках відповідача. При цьому, оскільки позивач у позовних вимогах не визначив, в межах якої суми він просить накласти арешт на кошти у банках, суд для захисту прав відповідача на підставі ст.2, ч.2 ст.11 КАС України дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виключно в межах суми наявного податкового боргу з ПДВ у розмірі 90854,15грн.

Керуючись ст.ст.2, 11, 159 - 163, 254 - 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженої відповідальністю «САЛОН МЕБЛІВ «МАСТЕР-ТОРГ» (19603, Черкаська область, Черкаський район, с.Хутори, вул. Центральна, буд. 2; код ЄДРПОУ 32606727), що знаходяться в установах банків, а саме: Черкаське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» (р/р26002060348024, р/р26042051502635 і р/р26052060316211); Черкаська Ф.АКІБ УКРСИББАНК (р/р260015405501); ЧФ АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (р/р26006310055290); ПАТ «УКРСОЦБАНК» (р/р26000000040410 та р/р26007000040402); Ф «ПРУ» АТ «Б» ФІН. ТА КРЕДИТ (р/р261012914501); АТ «УКРСИББАНК» (р/р26009041616000), - в межах суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 90854,15грн. (дев'яносто тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні 15коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич