Рішення

від 04.02.2015 по справі 927/1934/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua ========================================================================================================================================================================                                          Іменем України Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я 03 лютого 2015р.                                                                                            справа №927/1934/14 За позовом:       Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного                             забезпечення агро-промислового комплексу",                             вул.Кудрявська, 23-А, м. Київ,04053 До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптовичок",                                пр-т. Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000 про стягнення 98  475грн.22коп.                                                                                                                    Суддя   Книш Н.Ю. ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН: Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ: Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 97  800,00грн. за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу продукції №49 від 19.08.2014р. та 675,22грн. 3% річних за період з 06.09.2014р. по 28.11.2014р. Представник позивача в судовому засіданні 22.01.2015р. надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом. Представник позивача в судовому засіданні 22.01.2015р. надав заяву від 22.01.2015р. про залучення документів до матеріалів справи, яка задоволена судом, документи долучені до матеріалів справи. Представник позивача в судовому засіданні 22.01.2015р. надав заяву від 22.01.2015р., в якій відповідно до ст.75 ГПК України просив розглянути справу №927/1934/14 за наявними в ній матеріалами. Суд залучив вказану заяву до матеріалів справи. Від позивача надійшло клопотання від 24.01.2015р. про залучення документів до матеріалів справи, в якому просив розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Вказане клопотання задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.           Відповідач відзив на позов не надав, повноваженого представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження у справі від 25.12.2014р. та про відкладення розгляду справи від 22.01.2015р., направлені на адресу відповідача (пр-т. Перемоги,95, м. Чернігів), вказану у позовній заяві повернулися до суду з відміткою відділу поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання. У судовому засіданні 22.01.2015р. судом вчинено дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача. Так, згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 22.01.2015р. значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптовичок», ідентифікаційний код 38982065, місцезнаходження м. Чернігів, проспект Перемоги,95. Згідно інформації з офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» за умовами пошуку код 38982065 в Єдиному державному реєстрі станом на 03.02.2015р. зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптовичок», ідентифікаційний код 38982065, місцезнаходження м. Чернігів, проспект Перемоги,95, не перебуває в процесі припинення. Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема місцезнаходження юридичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.           Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Як свідчать матеріали справи, судом надсилались відповідачу ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною в позовній заяві, яка є адресою державної реєстрації відповідача, на підставі чого суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи, що процесуальні документи господарського суду Чернігівської області були направлені відповідачу по справі за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб адресою, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив: Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити. Як вбачається із матеріалів справи, 19.08.2014р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №49, відповідно до п.1.1. якого продавець за заявками покупця зобов'язується здійснити відпуск борошна пшеничного в кількості згідно товарних накладних, передати його у власність покупця, який зобов'язується здійснити оплату товару та прийняти його. Згідно п.2.1, п.2.4 договору ціни на товар визначаються сторонами на умовах франко-склад продавця. Ціни на товар не є незмінними і протягом дії даного договору можуть змінюватися за ініціативою продавця, виходячи з фактичної собівартості виробництва, економічно обґрунтованого рівня рентабельності, державної цінової політики та рівня споживчого попиту. Про діючу ціну на товар (з врахуванням строків розрахунку) продавець повідомляє покупця в момент одержання заявки на поставку товару, що відображається в товарних накладних при поставці товару. Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв борошно на загальну суму 162 800,00грн. згідно видаткової накладної №РН-0000950 від 20.08.2014р. на суму 79 200,00грн. по довіреності №0818-17 від 20.08.2014р. та згідно видаткової накладної №РН-0001006 від 05.09.2014р. на суму 83600,00грн. по довіреності №0818-20 від 05.09.2014р. Поставка товару відповідачу та його отримання останнім підтверджується також товарно-транспортними накладними №РН-0000950 від 20.08.2014р. та РН-0001006 від 05.09.2014р., на яких вчинена відмітка про отримання товару уповноваженою особою, підпис якої скріплено печаткою відповідача.           У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Позивачем виписано покупцю рахунок-фактуру №СФ-0000963 від 20.08.2014р. на суму 79 200,00грн. та №СФ-0001021 від 05.09.2014р. на суму 83 600,00грн. Відповідно до п.3.1 договору розрахунок за товар покупець здійснює протягом 10 календарних днів з дати отримання товару, шляхом оплати на поточний рахунок продавця. Так, позивач повинен був розрахувати за поставлений товар згідно видаткової накладної №РН-0000950 від 20.08.2014р. до 01.09.2014р. включно та згідно видаткової накладної №РН-0001006 від 05.09.2014р. до 15.09.2014р. включно. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 65  000,00грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, виписками банку, копії яких додані позивачем до матеріалів справи (а.с.42-47). Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 97 800грн., у тому числі за отриманий товар по видатковій накладній №РН-0000950 від 20.08.2014р. заборгованість становить 14 200,00грн. та за отриманий товар по видатковій накладній №РН-0001006 від 05.09.2014р. становить 83  600,00грн., що підтверджується матеріалами справи. У відповідності до приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем на день розгляду справи не подано суду доказів проведення з позивачем повного розрахунку за отриманий товар.   Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. За таких обставин, борг в сумі 97  800,00грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Позивач просить стягнути з відповідача 675,22грн. 3% річних за період з 06.09.2014р. по 28.11.2014р. Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дослідивши наведений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно нараховані 3% річних на суму боргу 97  800,00грн. з 06.09.2014р. по 15.09.2014р., оскільки прострочення виконання зобов'язання по видатковій накладній №РН-0001006 від 05.09.2014р. на суму 83  600,00грн. виникло лише з 16.09.2014р., а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 606,51грн., яка розрахована судом виходячи із фактичної заборгованості відповідача перед позивачем у період з 06.09.2014р. по 15.09.2014р. у сумі 14 200,00грн. та у період з 16.09.2014р. по 28.11.2014р. у сумі 97  800,00грн. В решті стягнення 3% річних позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю. Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 97  800,00грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 606,51грн. В решті позову відмовити. Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1968,13грн. пропорційно задоволеним вимогам.           Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд – В И Р І Ш И В : 1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптовичок" (пр-т. Перемоги, 95, м. Чернігів, банківські реквізити не повідомлені, ідентифікаційний код 38982065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" (вул.Кудрявська, 23-А, м. Київ, банківські реквізити не повідомлені, ідентифікаційний код 19485589) 97800грн.00коп. боргу, 606грн.51коп. три проценти річних, 1968грн. 13коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. 3. В решті позову відмовити. Повний текст рішення складено 04.02.2015р. Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш