Рішення

від 03.02.2015 по справі 923/1789/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 р. Справа № 923/1789/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза", м. Херсон

до: Фермерського господарства "Нарли", с. Семенівка Каховського району Херсонської області

про стягнення 10 658,54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" (позивач) до Фермерського господарства "Нарли" (відповідач) з вимогами про стягнення 10 658, 54 грн., з яких 9 993,50 грн. заборгованості з оплати робіт (послуг), 145,38 грн. річних (3 %) та 519,66 грн. інфляційних, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних позивачем робіт (послуг) з технічного обслуговування автомобіля відповідача за усним правочином (усним договором).

Керівником відповідача в судовому засіданні 27.01.2015р. надано суду письмові пояснення, згідно з якими стверджується про неотримання керівником відповідача особисто письмової вимоги позивача щодо сплати 9 993,50 грн. вартості робіт з технічного обслуговування автомобіля. Відповідачем не виконано вимоги суду згідно з ухвалами по справі: не надано суду копії реєстраційних та статутних документів відповідача, відомостей про його банківські реквізити Про причини ненадання цих документів суду не повідомлено.

Сторони належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи.

До суду не надходило будь-яких додаткових пояснень сторін по суті спору, а також, заяв та клопотань сторін щодо судового засідання 03.02.2015р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 923/1789/14. Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 03.02.2015р. Розгляд справи за відсутності представників сторін, при тому, що сторони було належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд-

в с т а н о в и в:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" (надалі - позивач) та Фермерським господарством "Нарли" (надалі - відповідач) 25.03.2014р. був підписаний та скріплений їхніми печатками акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № НЗ-458079 від 25.03.2014р., згідно з яким позивачем виконано роботи (надано послуги) на загальну суму 9993,50 грн. з ремонту та технічного обслуговування легкового автомобіля номер державної реєстрації ВТ9939ВА. За текстом даного акту вказано, що позивач та відповідач не мають одне до одного претензій.

Позивач 06.06.2014р. надіслав відповідачеві вимогу про сплату 9993,50 грн. вартості вказаних робіт (послуг), яку отримано 07.06.2014р. за місцезнаходженням відповідача.

Станом на час подання до суду позовної заяви, за якою порушено провадження у даній справі, відповідач не здійснив ані повної, ані часткової оплати 9 993,50 грн. вартості робіт (послуг) позивача, які вказано в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № НЗ-458079 від 25.03.2014р.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, відповідно до п. 2 та п. 3 ст. 180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основ цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 цієї ж статті одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про автомобільний транспорт" договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є: найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу; перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт.

Відповідно до пункту 6 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002р. № 792 надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів здійснюється за зверненням замовника чи за його попередньою заявкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч. 2 цієї ж статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Між позивачем та відповідачем, фактично, був укладений усний договір про виконання позивачем робіт (надання послуг) з технічного обслуговування автомобіля відповідача, що підтверджується письмовими доказами - актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № НЗ-458079 від 25.03.2014р. Даний акт оформлений згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення щодо оформлення первинних документів, а також, на основі положень ст. 25 Закону України „Про автомобільний транспорт". Відповідач не заперечує факту виконання позивачем вказаних в даному акті робіт (надання відповідних послуг), факту підписання відповідачем даного акту та скріплення його відбитком печатки відповідача. Виконані згідно цього акту роботи (надані послуги) були прийняті відповідачем без зауважень. Доказів іншого відповідачем не надано.

Так само, відповідач не заперечує того факту, що по теперішній час відповідачем не здійснено ані повної, ані часткової оплати 9 993,50 грн. вартості робіт (послуг) позивача, які вказано в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № НЗ-458079 від 25.03.2014р.

Доводи відповідача про неотримання керівником відповідача особисто вимоги позивача про сплату 9 993,50 грн. вартості робіт (послуг) позивача, які вказано в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № НЗ-458079 від 25.03.2014р., не приймаються судом до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджений та не спростований відповідачем факт отримання 07.06.2014р. за місцезнаходженням відповідача листа позивача з такою вимогою. Суду не надано доказів надходження до відповідача у даному поштовому відправленні будь-якого іншого документу позивача, крім зазначеної вимоги про сплату боргу. Виходячи з приписів ч. 2. ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був виконати зобов'язання щодо сплати 9 993,50 грн. вартості вказаних робіт (послуг) до 15.06.2014р.

Під час розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем, повністю або частково, 9 993,50 грн. заборгованості перед позивачем з оплати робіт (послуг).

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 993,50 грн. заборгованості з оплати робіт (послуг) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поряд з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з оплати робіт (послуг) позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 145,38 грн. річних (3 %) та 519,66 грн. інфляційного збільшення боргу, які нараховані за період з 15.06.2014р. по 08.12.2014р., у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання у розмірі 9 993,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок 519,66 грн. інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 9 993,50 грн. за період з 15.06.2014р. по 08.12.2014р. та встановлено, що у даному розрахунку при визначенні середнього індексу інфляції за період з 15.06.2014р. по 08.12.2014р. позивачем безпідставно не враховане (не застосоване) значення індексу інфляції за листопад 2014 року, яке складає 101,9 %. Вказане суперечить положенням листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та призвело до заниження розміру заявленого до стягнення інфляційного збільшення суми боргу (втрат від інфляції).

Судом здійснений власний розрахунок інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 9 993,50 грн. за період з 15.06.2014р. по 08.12.2014р., з урахуванням наступних щомісячних індексів інфляції: 101,0 % за червень 2014р., 100,4 % за липень 2014р., 100,8 % за серпень 2014р., 102,9 % за вересень 2014 року, 102,4 % за жовтень 2014 року та 101,9 % за листопад 2014 року. Середній індекс інфляції за період з 15.06.2014р. по 08.12.2014р., після округлення отриманого в результаті значення середнього індексу інфляції 1,097501 до тисячних, складає 1,097.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,097 = (1,010 х 1,004 х 1,008 х 1,029 х 1,024 х 1,019)

Сума інфляційного збільшення суми боргу становить 969,37 грн.

969,37 грн. = 9 993,50 грн. х 1,097 - 9 993,50 грн.

Під час розгляду справи суду не надано доказів сплати відповідачем на користь позивача, повністю або частково, заявлених до стягнення 519,66 грн. інфляційного збільшення боргу, повністю або частково.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 519,66 грн. інфляційного збільшення боргу підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заявлений до стягнення розмір такого збільшення суми боргу не перевищує дійсного, розрахованого судом розміру цього збільшення боргу, а саме, 947,38 грн.

Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок 145,38 грн. річних (3 %), які нараховані за період з 15.06.2014р. по 08.12.2014р., у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання у розмірі 9 993,50 грн., та встановлено, що цей розрахунок є правильним. Під час розгляду справи суду не надано доказів сплати відповідачем на користь позивача, повністю або частково, заявлених до стягнення 145,38 грн. річних (3 %).

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 145,38 грн. річних (3 %) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 1827,00 грн., має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Нарли" (місцезнаходження: 74843, Херсонська обл., Каховський район, с. Семенівка, вул. Пролетарська, буд.12, кв.9; ідентифікаційний код юридичної особи 38072223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" (місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м.Херсон, Новомиколаївське шосе, буд.7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 32618769) 9993 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яноста три) грн. 50 коп. основного боргу, 145 (сто сорок п'ять) грн. 38 коп. в якості річних, 519 (п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 66 коп. інфляційного збільшення боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя К.В. Соловйов