Рішення

від 25.10.2014 по справі 370/314/14-ц

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2014 р. Справа № 370/314/14-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., при секретарі Левківському С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарові Київської області цивільну справу за позовом Прокурора Макарівського району в інтересах Копилівської сільської ради Макарівського району до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог: управління Держземагенства у Макарівському районі про визнання недійсними державних актів на землю, договорів купівлі-продажу землі,-

в с т а н о в и в:

Прокурор Макарівського району Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області (далі - Копилівська сільська рада) звернувся із позовом до ОСОБА_1, (далі - відповідач 1), ОСОБА_3, (далі - відповідач 2), ОСОБА_4, (далі - відповідач 3), ОСОБА_6, (далі - відповідач 4), ОСОБА_7, (далі - відповідач 5), управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області, (далі - третя особа) в якому просили визнати недійсними державні акти на землю та договори купівлі продажу землі.

В обґрунтування позову прокурор вказав, що проведеною прокуратурою Макарівського району перевіркою додержання вимог земельного законодавства виявлено наступні порушення. Так, встановлено, що на підставі рішення Копилівської сільської ради від 11.05.2001 року за №3: 12.09.2001 року ОСОБА_8 отримала державний акт ІІ-КВ №035532 на право власності на земельну ділянку площею 0,656 га, з них для ведення ОСГ - 0,406 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради; 20.11.2001 року ОСОБА_4 отримала державний акт ІІ-КВ №035536 на право власності на земельну ділянку площею 0,623 га, з них для ведення ОПГ - 0,373 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради; 12.09.2001 року ОСОБА_4 отримав державний акт ІІ-КВ №035531 на право власності на земельну ділянку площею 0,663 га, з них для ведення ОПГ - 0,383 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради.

Крім того, встановлено, що на підставі рішення Копилівської сільської ради від 02.06.2001 року за №4: 12.09.2001 року ОСОБА_6 отримав державний акт ІІ-КВ №035533 на право власності на земельну ділянку площею 0,604 га, з них для ведення ОСГ - 0,354 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради; 12.09.2001 року ОСОБА_2 отримала державний акт І-КВ №012981 на право власності на земельну ділянку площею 0,75 га, з них для ведення ОПГ - 0,50 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради; 26.11.2001 року ОСОБА_3 отримав державний акт І-КВ №012983 на право власності на земельну ділянку площею 0,70 га, з них для ведення ОСГ - 0,45 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради.

Водночас згідно інформації архівного відділу Макарівської районної державної адміністрації від 05.02.14 за №05-04/66 серед протоколів та рішень Копилівської сільської ради відсутні як протоколи, так і рішення датовані 11.05.2001 роком за №3 та 02.06.2001 року за №4.

Згідно інформації управління Дерземагентства в Макарівському районі від 07.02.14 за №01-12/250 документація із землеустрою щодо складання державних актів на ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - в архіві управління не обліковується, що дає підстави вважати, що відведення земельних ділянок відбувалося без розробки документації із землеустрою.

Таким чином, державні акти видані вказаним особам безпідставно та з порушенням земельного законодавства.

Водночас прокурором встановлено, що на підставі договорів купівлі - продажу землі від 23.11.2006 року за №15232, від 18.11.2006 року за №14966, від 23.11.2006 року за №15247, від 23.11.2006 року за №15237, від 23.11.2006 року за №15242, від 18.11.2006 року за №14961 право власності на земельні ділянки набув ОСОБА_7, якому в подальшому видані державні акти на право власності на землю: серії ЯГ №316273 від 27.12.2006 року на земельну ділянку площею 1,729 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222783201:01:028:0074, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постанційного користування землею, договорів оренди землі за №738; серії ЯГ №206998 від 27.12.2006 року на земельну ділянку площею 0,4816 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222783201:01:002:0039, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постанційного користування землею, договорів оренди землі за №740; серії ЯГ №316272 від 27.12.2006 року на земельну ділянку площею 1,00 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель з кадастровим номером 3222783201:01:028:0075, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постанційного користування землею, договорів оренди землі за №758; серії ЯГ №206999 від 27.12.2006 року на земельну ділянку площею 0,4921 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель з кадастровим номером 3222783201:01:002:0038, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постанційного користування землею, договорів оренди землі за №740.

Враховуючи вище викладене та для відновлення становища, яке існувало раніше прокурор вважає, що підлягають визнанню недійсними також договори купівлі-продажу землі від 23.11.2006 року за №15232, від 18.11.2006 року за №14966, від 23.11.2006 року за №15247, від 23.11.2006 року за №15237, від 23.11.2006 року за № 15242, від 18.11.2006 року за № 14961. Та необхідно витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 земельні ділянки загальною площею 3,7027 га вартістю 182428 грн., що знаходяться на території Копилівської сільської ради на користь держави.

В судовому засіданні прокурор прокуратури Макарівського району Київської області Малашич Ю.Ю., вимоги за позовом підтримала, просила їх задовольнити із вказаних у позовній заяві підстав.

Представник Копилівської сільської ради у судовому засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справ повідомлені належним чином.

Представник ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_7, - ОСОБА_11, у судовому засіданні вказаний позов визнав та просив суд слухати справу без його участі.

Представник ОСОБА_4, - ОСОБА_12, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, просила у його задоволенні відмовити повністю. Подала письмові заперечення.

Представник ОСОБА_13, - ОСОБА_14, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, просила у його задоволенні відмовити повністю.

Представник ОСОБА_3, ОСОБА_2, - ОСОБА_15, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, просила у його задоволенні відмовити повністю.

ОСОБА_6 у судове засідання неодноразово викликався судовими повістками, проте в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, клопотань про розгляд справи до суду не направяв

Дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Проведеною прокуратурою Макарівського району перевіркою додержання вимог земельного законодавства виявлено, що на підставі рішення Копилівської сільської ради від 11.05.2001 року за №3: 12.09.2001 року ОСОБА_8 отримала державний акт ІІ-КВ №035532 на право власності на земельну ділянку площею 0,656 га, з них для ведення ОСГ - 0,406 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради; 20.11.2001 року ОСОБА_4 отримала державний акт ІІ-КВ №035536 на право власності на земельну ділянку площею 0,623 га, з них для ведення ОПГ - 0,373 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради; 12.09.2001 року ОСОБА_4 отримав державний акт ІІ-КВ №035531 на право власності на земельну ділянку площею 0,663 га, з них для ведення ОПГ - 0,383 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради.

Крім того, встановлено, що на підставі рішення Копилівської сільської ради від 02.06.2001 року за №4: 12.09.2001 року ОСОБА_6 отримав державний акт ІІ-КВ №035533 на право власності на земельну ділянку площею 0,604 га, з них для ведення ОСГ - 0,354 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради; 12.09.2001 року ОСОБА_2 отримала державний акт І-КВ №012981 на право власності на земельну ділянку площею 0,75 га, з них для ведення ОПГ - 0,50 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради; 26.11.2001 року ОСОБА_3 отримав державний акт І-КВ №012983 на право власності на земельну ділянку площею 0,70 га, з них для ведення ОСГ - 0,45 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради.

Згідно інформації архівного відділу Макарівської районної державної адміністрації від 05.02.14 за №05-04/66 серед протоколів та рішень Копилівської сільської ради відсутні як протоколи, так і рішення датовані 11.05.2001 роком за №3 та 02.06.2001 року за №4.

Відповідно до інформації з управління Дерземагентства в Макарівському районі від 07.02.14 за №01-12/250 документація із землеустрою щодо складання державних актів на ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - в архіві управління не обліковується, що дає підстави вважати, що відведення земельних ділянок відбувалося без розробки документації із землеустрою.

Прокурором також було встановлено, що на підставі договорів купівлі-продажу землі від 23.11.2006 року за №15232, від 18.11.2006 року за №14966, від 23.11.2006 року за №15247, від 23.11.2006 року за №15237, від 23.11.2006 року за №15242, від 18.11.2006 року за №14961 право власності на земельні ділянки набув ОСОБА_7, якому в подальшому видані державні акти на право власності на землю: серії ЯГ №316273 від 27.12.2006 року на земельну ділянку площею 1,729 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222783201:01:028:0074, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постанційного користування землею, договорів оренди землі за №738; серії ЯГ №206998 від 27.12.2006 року на земельну ділянку площею 0,4816 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222783201:01:002:0039, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постанційного користування землею, договорів оренди землі за №740; серії ЯГ №316272 від 27.12.2006 року на земельну ділянку площею 1,00 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель з кадастровим номером 3222783201:01:028:0075, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постанційного користування землею, договорів оренди землі за №758; серії ЯГ №206999 від 27.12.2006 року на земельну ділянку площею 0,4921 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель з кадастровим номером 3222783201:01:002:0038, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постанційного користування землею, договорів оренди землі за №740.

Для відновлення становища, яке існувало раніше прокурор вважає, що підлягають визнанню недійсними також договори купівлі-продажу землі від 23.11.2006 року за №15232, від 18.11.2006 року за №14966, від 23.11.2006 року за №15247, від 23.11.2006 року за №15237, від 23.11.2006 року за № 15242, від 18.11.2006 року за № 14961.

Крім того, необхідно витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 земельні ділянки загальною площею 3,7027 га вартістю 182428 грн., що знаходяться на території Копилівської сільської ради на користь держави.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст. 16 ЦК України, можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним а також інші способи, що встановлені договором або законом, наприклад, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 23.10.2013 року у справі №6-93цс-13, що є обов'язковою для застосування судами, слідує, що вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема ст. ст. 116, 118 ЗК України.

Відповідно до інформації управління Дерземагентства в Макарівському районі від 07.02.14 за №01-12/250 оскаржувані державні акти видані відповідачам, без розробки документації із землеустрою. Крім того, згідно інформації архівного відділу Макарівської районної державної адміністрації від 05.02.14 за №05-04/66, встановлено, що серед протоколів та рішень Копилівської сільської ради відсутні як протоколи, так і рішення датовані 11.05.2001 роком за №3 та 02.06.2001 року за №4.

Вказану обставину у судовому засіданні від 23.10.2014 підтвердив й представник Копилівської сільської ради. Відповідачі в свою чергу доказів, що спростовують вказану обставину суду не надали.

Враховуючи дані обставини, можна зробити висновки, що спірні земельні ділянки які були надані згідно рішень від 11.05.2001 за №3 та 02.06.2001 за №4, вибули з власності держави з порушенням вимог чинного законодавства, а тому існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідачів на користь держави на підставі ст.ст. 387 ЦК України.

Щодо питання законності володіння відповідачем 5, спірними земельними ділянками слід зазначити наступне.

Наслідки недійсності правочинів встановлені ст. 216 ЦК України. Так недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд також може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, відповідач 5, є незаконним володільцем в розумінні ст. 387 ЦК України, оскільки набув майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Таким чином, для відновлення становища, яке існувало раніше необхідно Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 земельні ділянки загальною площею 3,7027 га вартістю 182428 грн., що знаходяться на території Копилівської сільської ради на користь держави.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним, чи який визнано судом недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Отже вимога про визнання недійсними договорів купівлі - продажу землі від 23.11.2006 року за №15232, від 18.11.2006 року за №14966, від 23.11.2006 року за №15247, від 23.11.2006 року за №15237, від 23.11.2006 року за № 15242, від 18.11.2006 року за № 14961, не можу бути застосована у даному випадку.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд виходив із того, що приписами ст. 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 вказаного Кодексу).

Приписами п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника або іншої особи визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право позовна давність не поширюється.

Однак, відповідно до ч. 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» № 4176-ІУ від 20.12.11, пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України було виключено.

При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України № 4176-ІУ від 20.12.11 передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» № 4176-ІУ від 20.12.11 офіційно опублікований в газеті «Голос України» № 6 від 14.01.12.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 4176-ІУ від 20.12.11 визначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Таким чином, виходячи з приписів Закону України № 4176-ІУ від 20.12.11 на день звернення прокуратури Макарівського району до суду строк позовної давності не сплив.

Стаття 153 ЗК України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Однак це стосується законного набуття у власність земельної ділянки, а тому на даний випадок не поширюється.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи викладене, спірні земельна ділянки на підставі рішень від 11.05.2001 за №3 та 02.06.2001 за №4 вибули з власності держави з порушенням вимог чинного законодавства, а тому існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідача на користь держави на підставі ст.ст. 387 ЦК України.

Інших належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачі не надали суду.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави у розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, суд -

Вирішив :

Позовну заяву Прокурора Макарівського району в інтересах Копилівської сільської ради Макарівського району до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог: управління Держземагенства у Макарівському районі про визнання недійсними державних актів на землю, договорів купівлі-продажу землі - задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на землю, виданий 12.09.2001 року ОСОБА_8 ІІ-КВ №035532 на право власності на земельну ділянку площею 0,656 га, з них для ведення ОСГ - 0,406 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради, зареєстрований за №463;

Визнати недійсним державний акт на право власності на землю, виданий 20.11.2001 року ОСОБА_4 ІІ-КВ №035536 на право власності на земельну ділянку площею 0,623 га, з них для ведення ОПГ - 0,373 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради, зареєстрований за №467;

Визнати недійсним державний акт на право власності на землю, виданий 12.09.2001 року ОСОБА_5 ІІ-КВ №035531 на право власності на земельну ділянку площею 0,663 га, з них для ведення ОПГ - 0,383 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради, зареєстрований за №464;

Визнати недійсним державний акт на право власності на землю, виданий 12.09.2001 року ОСОБА_6 ІІ-КВ №035533 на право власності на земельну ділянку площею 0,604 га, з них для ведення ОСГ - 0,354 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради, зареєстрований а №455;

Визнати недійсним державний акт на право власності на землю, виданий 12.09.2001 року ОСОБА_2 І-КВ №012981 на право власності на земельну ділянку площею 0,75 га, з них для ведення ОПГ - 0,50 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради, зареєстрований за №456;

Визнати недійсним державний акт на право власності на землю, виданий 26.11.2001 року ОСОБА_3 І-КВ №012983 на право власності на земельну ділянку площею 0,70 га, з них для ведення ОСГ - 0,45 га, для ОЖБ - 0,250 га на території Копилівської сільської ради, зареєстрований за №468;

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 земельні ділянки загальною площею 3,7027 га вартістю 182428 грн., що знаходяться на території Копилівської сільської ради на користь держави.

В задоволенні іншої частини вимог Прокурора Макарівського району в інтересах Копилівської сільської ради Макарівського району, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в рівних частинах з кожного на користь держави 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 коп., судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів після проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК України .

Повний текст рішення буде виготовлений протягом п'яти днів з моменту закінчення розгляду справи.

Суддя А.В.Косенко