Постанова

від 06.02.2007 по справі 11/306

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/306

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

06 лютого 2007 р.                                                             Справа  № 11/306

За позовом  Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, м. Київ

до Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області, м. Ужгород

про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 15.11.2006 № 92

Суддя   Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача:       Бухлак Н.М. –представник, довіреність від 01.12.2006

від відповідача: Пітух В.І. –зав. сектором організаційно-аналітичної роботи, довіреність від 31.01.2007

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 15.11.2006 № 92, яким до нього застосовані економічні санкції у сумі 6231 грн. за порушення порядку застосування розмірів плати за роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою, зокрема, за нарахування податку на додану вартість на роботи з проведення державної землевпорядної експертизи, оплата вартості  яких не є суб'єктом оподаткування, що суперечить п. 3.2.6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97ВР  „Про податок на додану вартість”.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пунктом 3.2.6 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції з оплати вартості державних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування  та обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита, тощо.

          Філія не є органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування. Вся технічна  документація із землеустрою, щодо складання документів на право власності, користування та оренди земельними ділянками повинна проходити державну землевпорядну експертизу. До діяльності філії згідно ліцензії на виконання землевпорядних  робіт та Положення про філію не відноситься проведення державної землевпорядної експертизи. Підприємство замовляє цю послугу у сторонньої організації –Закарпатського обласного головного управління земельних ресурсів, а отже дана послуга відноситься до „послуг сторонніх організацій” і отримані кошти від замовників оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків, які сплачуються до державного бюджету. Сплачені до державного бюджету кошти в сумі 2076,53 грн. (ПДВ) відповідач безпідставно  вважає виручкою.

          Відповідач у запереченні на адміністративний позов позовні вимоги не визнає, вважає, що держінспецією встановлено порушення державної дисципліни цін відповідно до п. 3.2.6 Закону України „Про податок на додану вартість” та застосовано до відповідача, відповідно до ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, економічні санкції на суму 6231 грн. Дана операція, відповідно до п. 3.2.6 вказаного Закону не є об'єктом оподаткування, незалежно від того якої форми власності суб'єкт господарювання.

          У судовому засіданні оголошувались перерви з 01.02.07 до 05.02.07 та до 12 годин 06.02.07.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін,

                                                  СУД ВСТАНОВИВ:

          Статтею 13  Закону України „Про ціни і ціноутворення”  встановлено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

          Контроль за додержанням державної  дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

          Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, встановлено, що Державна інспекція з контрою за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується  йому (п 1).

          Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Держінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

          Держінспекція, відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

          Держінспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області, відповідно до покладених на неї завдань, проведено перевірку порядку формування та застосування тарифів на роботи і послуги з виконання землевпорядних робіт у Закарпатській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”.

          За результатами перевірки складено акт від 30 жовтня 2006 року в якому зазначено, що обумовлена договором вартість робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо складання документів,  що посвідчують право на земельну ділянку становить 153 грн. Починаючи з 01.01.2006 до встановленої вартості додатково нараховується філією до плати 110 грн. відповідно до розрахунку  витрат, а саме: прокладка полігонометричного ходу –59 грн.; метрологічне забезпечення –3,70 грн.; амортизація приладів –12 грн.; уведення земельно-кадастрової  інформації на магнітні носії –17 грн.; ПДВ –18,3 грн.,                      із обов'язковим погодженням із  замовниками ціни на додаткові послуги.

          Далі у акті вказано, що перевіркою дотримання Закарпатською регіональною філією порядку застосування  розмірів плати встановлено порушення п. 3.2.6 Закону України „Про податок на додану вартість” при нарахуванні оплати за проведення  державної експертизи землевпорядної документації. Всупереч чинному законодавству філією нараховується податок на додану вартість на суму вартості виконання експертизи.

          Сума додатково отриманої виручки за рахунок незаконного нарахування податку на додану вартість за період, що перевіряється  складає 2076,53 грн.

          На підставі зазначеного акту Держінспекція з контролю за цінами в Закарпатській області, керуючись ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” прийняла рішення від 15.11.2006  № 92 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вилучила у ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному Комітету України по земельних ресурсах” в особі Закарпатської регіональної філії, м. Ужгород 6231 грн., з яких 2077 грн. –додаткова виручка і 4154 грн. –штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.  

          У рішенні вказано, що Закарпатською регіональною філією ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” всупереч п. 3.2.6 Закону України  від 03.04.1997 № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість”, нараховувався податок на додану вартість на роботи з проведення державної землевпорядної експертизи, оплата вартості яких не є об'єктом оподаткування.

          Суд вважає, що відповідач безпідставно прийшов до такого висновку з огляду на наступне.

          Пунктом 3.2.6 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції з оплати  вартості державних платних послуг, які надаються фізичним та юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифіката у вигляді зборів, державного мита тощо.

          Зазначений          пункт   Закону стосується органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які надають державні платні послуги. Однак позивач, Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах”  та Закарпатська регіональна філія, не є органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування, а отже на позивача не може поширюватися пункт 3.2.6 вказаного закону.

          Згідно зі статтею 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної виручки.

          Отже, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктом господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

          Згідно з пунктом 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519, при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, необґрунтовано одержана  суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими  згідно з вимогами законодавства.

          Відповідно до приписів статті 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 № 727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

          Отже, відповідач помилково вважає, що кошти в сумі 2076,53 грн., перераховані позивачем до державного бюджету як податок на додану вартість, є виручкою.

          Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

          Відповідач не спростував твердження позивача щодо незаконності розпорядження, яке прийнято відносно останнього.

          З огляду на викладене, суд вважає, що рішення Державної інспекції з контрою за цінами в Закарпатській області від 15.11.2006 № 92 про застосування економічних санкцій за порушення державної  дисципліни цін до Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Закарпатської регіональної філії не ґрунтується на законі,  тому позовна вимога про скасування зазначеного рішення підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 21, 69, 71, 86, 94, 98, 158, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу  адміністративного судочинства України, СУД

          ПОСТАНОВИВ:

1.   Адміністративний позов задоволити повністю.

2.  Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 15.11.2006 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Закарпатської регіональної філії, м. Ужгород скасувати.

3.  Стягнути  з Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області (м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 02745477) на користь Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру  при Державному комітеті України по земельних ресурсах” (м. Київ,                             вул. Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 21616582) 3.40 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита.

4. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена  в повному обсязі 09.02.2007.

Суддя                                                                                 Л.М.Якимчук