Рішення

від 19.01.2015 по справі 908/4032/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/91/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2015 Справа № 908/4032/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія Фуд Сервіс" (01042, м.Київ, пров. Новопечерський, 5)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СІТІ ПЛЮС" (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 53; адреса за договором: 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 71)

про стягнення 36488,21 грн. заборгованості,

Суд, у складі колегії суддів господарського суду Запорізької області - головуючий суддя Кагітіна Л.П., судді: Алейникова Т.Г., Кутіщева-Арнет Н.С.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Білик Д.А., довіреність № б/н від 16.04.2014 р.;

від відповідача: не з'явився;

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія Фуд Сервіс" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СІТІ ПЛЮС" стягнення 36488,21 грн. заборгованості за договором поставки №Т-079 від 19.09.2013 р., в т.ч.: 26904,00 грн. основного боргу, 3412,50 грн. інфляційних втрат, 2150,11 грн. пені та 4021,60 грн. - 22% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 80, 203,526, 530, 549, 611, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 220, 222, 230, п.4 п.6 ст.231 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що в супереч умовам договору та чинного законодавства, зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідач не виконав. При цьому позивач стверджує, що станом на дату подання позовної заяви до суду за відповідачем існує заборгованість за зазначеним Договором в розмірі 26907,00 грн. За доводами позивача, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді пені, 22% річних та інфляційних збитків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.10.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4032/14, присвоєно справі номер провадження № 30/91/14, розгляд якої призначено на 13.11.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

11.11.2014 р. канцелярією суду отримано заяву позивача про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 13000,00 грн. основного боргу, 2308,92 грн. інфляційних втрат, 1276,27 грн. пені та 2602,28грн. - 22% річних, всього на загальну суму 19187,47 грн.

Ухвалою від 13.11.2014 р. судове засідання відкладено до 09.12.2014 р. у зв'язку з нез'явленням представника відповідача. Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду та задоволена, як така, що подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін.

Судом розглядаються позовні вимоги про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ СІТІ ПЛЮС» заборгованості за договором в розмірі 19187,47 грн., в т.ч.: 13000,00 грн. основного боргу, 2308,92 грн. інфляційних втрат, 1276,27 грн. пені та 2602,28 грн. - 22% річних.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 09.12.2014 р. у зв'язку з неподанням сторонами в повному обсязі витребуваних судом документів, за клопотанням позивача.

Представники сторін у судове засідання 09.12.2014 р. не з'явилися. До початку судового засідання від позивача надійшло електронне повідомлення, в якому позивач просить відкласти розгляд справи та продовжити строк розгляду справи у зв'язку з необхідністю здійснити дії щодо ознайомлення відповідача про час та дату розгляду справи.

У зв'язку із наявною виробничою необхідністю, враховуючи специфіку спору №908/4032/14 (знаходження відповідача у зоні АТО) розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 09.12.2013 р. № 01-04/131/14 справу №908/4032/14 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Кагітіна Л.П., судді: Алейникова Т.Г., Кутіщева-Арнет Н.С., розгляд справи призначено на 19.01.2015 р.

Ухвалою від 09.12.2014 р. справу прийнято до колегіального розгляду, розгляд справи призначено на 19.01.2015 р.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав вимоги позовної заяви з урахування поданої раніше заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також надав усні пояснення по суті спору.

Відповідач вимоги ухвал суду від 14.10.2014 р., 13.11.2014 р. та від 09.12.2014 р. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, представника у судове засідання не направив. По дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Копії ухвал суду, які було направлено на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (83000, Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, буд. 53), повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "вручення неможливе".

17.11.2014 р. господарським судом Запорізької області складено акт про те, що у суду відсутня можливість відправлення ухвали від 13.11.2014 р. по справі № 908/4032/14, яка адресована ТОВ "НЬЮ СІТІ ПЛЮС", юридична адреса: 83000, Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, буд. 53, оскільки згідно з листом заступника директора Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 03.11.2014 р. №04-16-1541 призупинено приймання та пересилання поштових відправлень на адресу Донецької та Луганської областей.

10.12.2014 р. господарським судом Запорізької області складено акт про те, що у суду відсутня можливість відправлення ухвали від 09.12.2014 р. по справі № 908/4032/14, яка адресована ТОВ "НЬЮ СІТІ ПЛЮС", юридична адреса: 83000, Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, буд. 53, оскільки згідно з листом заступника директора Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 01.12.2014 р. №04-16-1682 призупинено приймання та пересилання поштових відправлень на адресу Донецької та Луганської областей.

Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідач не виключений, про що свідчить витяг з цього реєстру станом на 04.11.2014 р. Адреса електронної пошти відповідача суду невідома. Телефонний номер відповідача, який зазначений у витязі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 58-77-00, відключений, про що 15.12.2014 р. господарським судом Запорізької області складено відповідний акт.

Ухвалу суду від 09.12.2014 р. у зв'язку з неможливістю здійснити повідомлення відповідача за юридичною адресою (учасник судового процесу знаходиться на території проведення АТО), про дату, час та місце судового засідання інформовано шляхом розміщення повідомлення на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Таким чином, господарським судом Запорізької області створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 19.01.2015 р. справу розглянуто за наявними матеріалами в межах встановленого строку, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Асканія Фуд Сервіс" (Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СІТІ ПЛЮС" (Покупцем) укладено договір поставки № Т-079 (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язався в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити Товар (продукти харчування) в асортименті відповідно специфікації постачальника (Додаток №1) та накладних, на умовах та в порядку, визначених даним Договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що асортимент, кількість та ціна товару у кожній конкретній партії визначаються сторонами у Замовленні та вказуються в накладних.

Відповідно до п. 3.4 Договору, покупець зобов'язаний належним чином виконувати умови цього договору, своєчасно сплачувати за поставлений товар, у випадку закінчення строку дії Договору чи дострокового розірвання даного Договору повернути всі борги чи повернути товар, що постачався за даним договором на суму боргу та сплатити всі штрафні санкції, передбачені цим Договором за невиконання чи неналежне виконання положень цього Договору.

Ціна договору складається із усіх сум накладних на товар, який постачається за даним Договором окремими партіями (п. 4.1 Договору).

Покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату за перші три поставки товару і надалі здійснювати оплату товару не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця.

Замовлення покупця повинно містити асортимент, кількість товарів, строк поставки (календарна дата) та надсилатися попередньо не менш ніж за 3 (три) календарних днів до поставки товару, у формі, що дозволяє зафіксувати момент передачі замовлення (лист, телеграма, телефонограма, факс, еmail). Постачальник гарантує виконання прийнятого та узгодженого з покупцем замовлення, виходячи з наявного товару на складі постачальника.

Право власності на товар, а разом з ним і ризик його випадкової загибелі переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 22% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України.

Даний договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31 грудня 2014 р. (п. 10.1 Договору).

Якщо за 1 (один) місяць до закінчення строку, вказаного у п. 10.1 Договору жодна зі сторін не попередить у письмовій формі про свій намір припинити дію договору, даний договір вважається пролонгованим на той же самий строк і на тих же умовах. При цьому сторони зобов'язуються надати документ, що підтверджує реквізити сторін (п. 10.5 Договору).

Двосторонньо підписаною та скріпленою печатками підприємств Специфікацією до Договору сторони узгодили найменування, кількість та ціну товару (арк. справи 31-34).

Згідно матеріалів справи, на виконання укладеного між сторонами договору поставки № Т-079 від 19.09.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Асканія Фуд Сервіс" відповідно до видаткової накладної № 4127 від 27.12.2013р., було здійснено поставку товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СІТІ ПЛЮС" на загальну суму 26904,00 грн. Як вказує позивач, в порушення умов договору відповідачем поставлена продукція в повному обсязі оплачена не була, в результаті чого у останнього виникла заборгованість по даному договору в розмірі 13000,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СІТІ ПЛЮС" коштів в сумі 19187,47 грн., в тому числі: 13000,00 грн. основного боргу, 2308,92 грн. інфляційних втрат, 1276,27 грн. пені та 2602,28 грн. - 22% річних від простроченої суми, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки, який за своєю правовою природою по суті є договором про постачання продукції.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу (ч. 1 ст. 694 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання товару відповідачу, а обов'язком відповідача - прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії видаткової накладної № 4127 від 27.12.2013 р., позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 26904,00 грн. Отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписом покупця на цій накладній (арк. справи 35).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з приписами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Умови здійснення поставки та оплати продукції між Сторонами, узгоджено в розділі 4 та 5 Договору. Так, за змістом п. 4.3 Договору, Покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату за перші три поставки товару і надалі здійснювати оплату товару не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати товару, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором.

За наданими представником позивача у судовому засіданні поясненнями та згідно розрахунку, з урахуванням часткового погашення відповідачем суми боргу, на момент розгляду справи заборгованість останнього за договором складає 13000,00 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості отриманого товару суд вважає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 13000,00 грн. заборгованості за договором і задовольняє їх в повному обсязі.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості отриманого товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2308,92грн. інфляційних втрат, 1276,27 грн. пені та 2602,28 грн. - 22% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги про стягнення пені заявлено позивачем на підставі п. 7.2 Договору, згідно з яким у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 22% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідачем не виконувались своєчасно та належним чином зобов'язання щодо оплати вартості отриманого за Договором товару, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1276,27 грн.

В даному випадку, факт порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати підтверджується матеріалами справи.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Тобто, стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший ніж 3% річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який і було визначено сторонами у пункті 7.2 Договору поставки в розмірі 22% річних від простроченої суми.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача пені, 22% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки пені (за період з 18.01.2014 р. по 21.01.2014 р. на суму заборгованості в розмірі 22858,86 грн., за період з 22.01.2014 р. по 13.05.2014 р. на суму 18000,00 грн. заборгованості, за період з 14.05.2014 р. по 17.07.2014 р. на суму заборгованості в розмірі 13000,00 грн.), 22% річних (за період з 18.01.12014 р. по 30.10.2014 р. на суму заборгованості з урахуванням часткових оплат 21.01.2014 р. та 13.05.2014 р.) та інфляційних втрат (за період лютого по жовтень 2014, включно, на суму заборгованості з урахуванням здійснення відповідачем часткової оплати), суд дійшов до висновку, що вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1276,27 грн. пені, 2308,92 грн. - інфляційних втрат та 2602,28 грн. - 22% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань ним зобов'язань за Договором.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 19187,47 грн. заборгованості, в т.ч.: 13000,00 грн. основного боргу, 1276,27 грн. пені, 2308,92 грн. інфляційних втрат та 2602,28 грн. - 22% річних, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія Фуд Сервіс" (м.Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СІТІ ПЛЮС" (м. Донецьк) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СІТІ ПЛЮС" (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 53; адреса за договором: 58000, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 71, код ЄДРПОУ 38791914) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія Фуд Сервіс" (01042, м.Київ, пров. Новопечерський, 5, код ЄДРПОУ 37258594) 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1276 (одна тисяча двісті сімдесят шість) грн. 27 коп. пені, 2308 (дві тисячі триста вісім) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 2602 (дві тисячі шістсот дві) грн. 28 коп. - 22 % річних та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий Л.П. Кагітіна

Судді Т.Г. Алейникова

Н.С. Кутіщева-Арнет

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 23.01.2015 р.