Рішення

від 21.01.2015 по справі 908/5161/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 17/126/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2015 Справа № 908/5161/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МДІНА, ЛТД", 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", 69104, м. Запоріжжя. вул. Ситова, буд. 11, кв. 32

про стягнення 5 486,84 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Кузнєцов І.С., довіреність від 01.09.14 б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

24.11.14 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "МДІНА, ЛТД" (надалі ТОВ "МДІНА, ЛТД") з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж" (далі ТОВ "Юженергомонтаж") основного боргу в розмірі 5 486,84 грн. за отриманий товар згідно видаткових накладних.

24.11.14 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.11.14 судом порушено провадження у справі № 908/5161/14, якій присвоєно № провадження 17/126/14. У сторін витребувані документи необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 17.12.14.

Ухвалою від 17.12.14 розгляд справи судом відкладено на 21.01.15 у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 21.01.15, на підставі ст. ст. 82-1, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на видаткові накладні від 21.11.13 № 3911м, від 25.11.13 № 3963м та від 29.11.13 № 3963-1м, згідно яких відповідачу було поставлено товар на загальну суму 5 486,84 грн. Зазначив, що за отриманий товар відповідач не розрахувався, у зв'язку з чим, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 01.10.14 № 1/10-14 про сплату заборгованості. Враховуючи, що станом на час звернення з позовом до суду відповідач не сплатив борг в сумі 5 486,84 грн., позивач просить суд на підставі ст. 525, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України стягнути з відповідача суму основного боргу за поставлений товар в розмірі 5 486,84 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.11.14, тобто станом на час порушення провадження у справі № 908/5161/14, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж" є: 69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 11, кв. 32, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялись за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги у цій справі, позивач посилається на укладення між сторонами усного правочину щодо поставки товарів, за яким позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5486,84 грн. згідно наступних видаткових накладних: від 21.11.13 № 3911м на суму 2571,36 грн., від 25.11.13 № 3963м на суму 2369,78 грн. та від 29.11.13 № 3963-1м на суму 545,70 грн.

Статтею 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2). Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ч. 3).

Розглянувши додані позивачем до матеріалів цієї справи докази, судом встановлено, що за видатковою накладною від 25.11.13 № 3963м товарно-матеріальні цінності на суму 2369,78 грн. були отримані представником відповідача Деркач В.А. за довіреністю від 25.11.13 № 170, яка долучена позивачем до матеріалів цієї справи.

Крім того, за видатковою накладною від 29.11.13 № 3963-1м товар - вентиль «ШТРЕМАКС-GM балансувальний 1» на суму 545,70 грн. був отриманий представником відповідача - Танєєвим В.Г. за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 28.11.13 № 178, яка також наявна в матеріалах цієї справи.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи рахунок-фактуру від 22.11.13 № 3963м на оплату відповідачем товарів в загальній сумі 2915,48 грн.

Як вбачається із змісту видаткової накладної від 21.11.13 № 3911м, остання в графі «Отримав» має підпис особи, під яким значиться : «Танєєв В.Г. за дов. від 20.11.13 № 167» (мовою оригіналу).

У відповідності до п. 1 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 99 від 16.05.1996 р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318 (яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) , товари відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 13 цієї ж Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт здачі-приймання або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Аналіз наведених вище положень Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей дає підстави для висновку, що довіреність на отримання цінностей є документом, що підтверджує право довіреної особи отримати товарно-матеріальні цінності від імені суб'єкта господарювання. У свою чергу, для постачальника довіреність є підставою для відпуску товарно-матеріальних цінностей одержувачу. По сутті, довіреність є гарантією доставлення цінностей за призначенням.

З огляду на викладені вище положення Інструкції, суд ухвалою від 17.12.14 зобов'язав позивача в строк до 12.01.15, надати до суду довіреність, видану ТОВ "Юженергомонтаж" від 20.11.134 № 167 Танєєву В.Г. на отримання від ТОВ "МДІНА ЛТД" цінностей, на яку є посилання у видатковій накладній від 21.11.13 № 3911 м.

Частиною 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) унормовано, що сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

Як свідчать матеріали цієї справи, позивач вимог ухвали суду від 17.12.14 не виконав, довіреність ТОВ "Юженергомонтаж" від 20.11.134 № 167 видану Танєєву В.Г. до матеріалів цієї справи не надав.

Пунктом 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704 (із відповідними змінами) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п. 2.4. вказаного вище Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (п. 2.5. зазначеного Положення).

Як встановлено судом та вбачається із змісту видаткової накладної від 21.11.13 № 3911м, остання в графі «Отримав» має підпис особи, який не скріплений відтиском печатки ТОВ "Юженергомонтаж".

Посилання позивача на акт звірки взаємних розрахунків за листопад 2013 року в якості доказу здійснення поставки товару за видатковою накладною від 21.11.13 № 3911м судом відхиляється оскільки акт звірки не є первинним бухгалтерським документом в розумінні норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . Так, наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами (договором, рахунками, накладними тощо). Відповідно акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу. Первинні документи повинні містити, зокрема, назву документу, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші реквізити. Саме такі первинні документи, а не складені на їх підставі акти звірки взаємних розрахунків виступають належними доказами у підтвердження проведення тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання господарських прав та обов'язків.

Також, судом прийнято до уваги, що в акті звірки, на який посилається позивач, у графі «ТОВ "Юженергомонтаж" утверждаю Директор» (мовою оригіналу) не значиться прізвища та ініціалів особи, що підписала цей акт зі сторони ТОВ "Юженергомонтаж".

Щодо наявної в матеріалах справи податкової накладної від 21.11.13 № 994 на суму 2571,36 грн., то суд виходить з наступного.

Згідно з п. 6.1. Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом Державної податкової адміністрації від 21.12.10 № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.10 за № 1401/18696 (який був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин), оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу.

Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних , надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою «Х»).

Пунктом 201.10. Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (п. 14.1.60. Податкового кодексу України).

Як встановлено судом, позивач при наданні до суду податкової накладної від 21.11.13 № 994 жодних доказів на підтвердження реєстрації вказаної накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних до матеріалів справи не надав.

При цьому, позивач не обґрунтував неможливість подання доказів реєстрації накладної від 21.11.13 № 994 у Єдиному реєстрі податкових накладних до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Будь-яких клопотань в порядку ст.ст. 22, 38 ГПК України про витребування господарським судом доказів позивачем в ході розгляду цієї справи до суду не заявлялось.

Враховуючи вище викладені обставини справи, а також відсутність в матеріалах справи довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 20.11.13 № 167 та відсутність у видатковій накладній від 21.11.13 № 3911м в графі «Отримав» відтиску печатки ТОВ "Юженергомонтаж", позбавляє суд можливості встановити та перевірити, що товар за видатковою накладною від 21.11.13 № 3911м був отриманий саме уповноваженою особою відповідача, а не будь-якою іншою особою.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено в ході розгляду цієї справи факту поставки відповідачу товару за видатковою накладною від 21.11.13 № 3911м на суму 2571,36 грн.

У зв'язку з чим, у задоволені вимог про стягнення з відповідача суми боргу в сумі 2571,36 грн. за видатковою накладною від 21.11.13 № 3911м судом відмовляється через недоведеність.

В той же час, факт поставки позивачем відповідачу товару за видатковими накладними від 25.11.13 № 3963м та від 29.11.13 № 3963-1м на загальну суму 2 915,48 грн. підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами, в т.ч. рахунком-фактурою від 22.11.13 № 3963м та довіреностями ТОВ "Юженергомонтаж" від 25.11.13 № 170 та від 28.11.13 № 178 на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Отже суд дійшов висновку, що між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у поставці товару, а обов'язки відповідача - в оплаті отриманого товару.

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Листом за вих. від 01.10.14 № 1/10-14 ТОВ "МДІНА ЛТД" просить відповідача розрахуватись з наявною заборгованістю за поставлений товар протягом семи днів з дня отримання цієї претензії.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (…) (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

Матеріали справи свідчать, що відповідач товар прийнятий за видатковими накладними від 25.11.13 № 3963м та від 29.11.13 № 3963-1м на суму 2 915,48 грн. не оплатив. Доказів протилежного матеріали цієї справи не містять.

Факт наявності заборгованості в розмірі 2 915,48 грн. підтверджується матеріалами цієї справи.

Відповідач не надав суду доказів виконання в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань, або правових підстав не виконання таких зобов'язань внаслідок чого, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Юженергомонтаж" 2 915,48 грн. суми основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 970,79 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2 1 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж" (69104, м. Запоріжжя. вул. Ситова, буд. 11, кв. 32, код ЄДРПОУ 34640754) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МДІНА, ЛТД" (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49, код ЄДРПОУ 13625993) - 2 915 (дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 48 коп. основного боргу та 970 (дев'ятсот сімдесят) грн. 79 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 28.01.15

Суддя В.Л. Корсун