Рішення

від 27.01.2015 по справі 906/1611/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" січня 2015 р. Справа № 906/1611/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Журавський Д.Б., довіреність від 29.12.2014р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Юридична компанія "Ест Верітас" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем" (Житомирська обл., Черняхівський р-н, с.Щеніїв)

про стягнення 246061,94 грн.

Приватне підприємство "Юридична компанія "Ест Верітас" (м.Житомир) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем" (Житомирська область, Черняхівський район, село Щеніїв) про стягнення 246061,94 грн. на підставі договору №18/11-14 від 18.11.2014р. та договору №13/09-06 від 06.09.2013р. в сукупності з договором про відступлення права вимоги від 19.11.2014 р. А саме, за договором №18/11-14 від 18.11.2014р.: 205200,00 грн. основного боргу, 33840,00 грн. штрафу, 519,19 грн. пені, 55,63грн. 3%річних; за договором №13/09-06 від 06.09.2013 р.: 36000,00 грн. основного боргу, 3619,73 грн. пені, 437,92 грн. 3% річних та 2389,47 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №906/1611/14, розгляд справи призначено на 05.01.2015р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

В судовому засіданні 05.01.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення представникам відповідача 09.12.2014р. поштових відправлень з копіями ухвали суду про порушення провадження у справі №906/1611/14 та призначення справи до розгляду на 05.01.2015р.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на неявку представника відповідача, для надання відповідачу можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні, з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи, враховуючи також необхідність подання додаткових доказів, господарський суд ухвалою від 05.01.2015р. відклав розгляд справи на 27.01.2015р.

26.01.2015р. на адресу суду повернулась неврученою ухвала суду від 05.01.2015р., надіслана на адресу позивача.

Проте, враховуючи належне повідомлення представника позивача про відкладення розгляду справи на 27.01.2015р., про що останній підписався у додатку до протоколу судового засідання від 05.01.2015р. (а.с.29), в засідання суду 27.01.2015р. представник позивача прибув; подав до справи довідку (вх.№1096/15, а.с.39) про стан заборгованості та інші документи на вимогу ухвал суду.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, за обома відомими суду адресами товариства (зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням юридичної особи та адресою для листування), про що свідчить реєстр Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції суду за 15.01.2015 р. (а.с.36-37).

Відстеження пересилання поштових відправлень на сайті Укрпошти, за результатом пошуку виконаних операцій щодо відправлення №1000215117999 підтвердило, що ухвала суду про відкладення розгляду справи на 27.01.2015р., надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Агростем", вручена адресату особисто 17.01.2015р. (а.с.38).

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався; зважаючи також на те, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, господарський суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2014р. між Приватним підприємством "Юридична компанія "Ест Верітас" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агростем" (замовник) укладено договір №18/11-14 (а.с.10-11), згідно з п.1.1. якого виконавець зобов'язується надати послуги (виконати роботи) з дотриманням вимог законодавства та на підставі правовстановлюючих документів з питань застосування земельного законодавства України; з питань землеустрою (відповідно до ст.41 Закону України "Про землеустрій") та з інших питань, пов'язаних з господарською діяльністю замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно з п.3.1. договору №18/11-14, приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.2.1. договору №18/11-14, загальна вартість робіт за цим договором визначається шляхом підсумку вартості робіт (послуг) за всіма актами підписаними на виконання даного договору. Оплата робіт проводиться згідно терміну, обумовленого в актах приймання-передачі виконаних робіт (п.2.2. договору №18/11-14).

У відповідності до п.5.2. договору №18/11-14, за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення, а також штраф в розмірі 20% від простроченої суми оплати.

Відповідно до п.9.1. договору №18/11-14, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору ПП "Юридична компанія "Ест Верітас" надало передбачені договором №18/11-14 послуги на суму 169200,00грн. за актом прийому-передачі виконаних робіт від 20.11.2014 р. (а.с.14). Вказаний акт прийому-передачі виконаних робіт підписаний обома сторонами, містить вид наданих послуг та їх обсяг.

Відповідно до п.3 вказаного акту прийому-передачі виконаних робіт від 20.11.2014р. сторонами встановлено, що замовник зобов'язується сплатити виконавцю плату у розмірі 169200,00 грн, протягом трьох банківських днів, з дня підписання даного акту.

Окрім того, 06.09.2013р. між фізичною особою-підприємцем Чорним Сергієм Васильовичем (як виконавцем) та ТОВ "Агростем" (як замовником) укладено договір №13/09-06 про виконання робіт по формуванню реєстраційних справ до договорів оренди земельних ділянок та надання консалтингових послуг (а.с.12-13), за яким виконавець зобов'язався надати послуги (виконати роботи) з дотриманням вимог законодавства та на підставі правовстановлюючих документів з формування реєстраційних справ до договорів оренди земельних ділянок, що розташовані в Черняхівському та Коростишівському районах Житомирської області, відносно яких замовником підписано договори оренди, для передачі їх на державну реєстрацію; з питань землеустрою (відповідно до ст.41 Закону України "Про землеустрій"), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги (п.1.1. даного договору).

Відповідно до договору №13/09-06, загальна орієнтовна вартість робіт за цим договором становить 152000,00 грн. (п.2.1. договору №13/09-06).

Згідно з п.2.2. договору №13/09-06, оплата робіт проводиться авансовим платежем в розмірі 100%.

У пункті 3.1. сторони договору №13/09-06 встановили, що приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт.

У відповідності до п.5.2. договору №13/09-06 передбачено, що за порушення строків, визначених календарним планом виконання робіт, або за несвоєчасну оплату виконаних робіт виконавець/замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення.

Відповідно до п.9.1. договору №13/09-06, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань.

Обумовлені договором №13/09-06 послуги на користь ТОВ "Агростем" були надані ФОП Чорним С.В. на суму 36000,00 грн. та прийняті замовником за актом прийому-передачі виконаних робіт від 27.06.2014р. (а.с.15); акт підписаний обома сторонами, містить вид наданих послуг та їх обсяг, відмітку про відсутність скарг та зауважень, а також, визначає (у пункті 3 акту), що замовник зобов'язується сплатити виконавцю плату у розмірі 36000,00 грн. протягом п'яти банківських днів, з дня підписання даного акту.

19.11.2014 р. між ФОП Чорний Сергій Васильович (як первісним кредитором) та ПП "ЮК "Ест Верітас" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (а.с.16), за яким первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №13/09-06 від 06 вересня 2013 року (основний договір), укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Агростем" (боржник) (згідно з п.1.1. договору про відступлення права вимоги).

01.12.2014р. боржнику - відповідачу по справі - ТОВ "Агростем" надіслано повідомлення про відступлення права вимоги від 25.11.2014р. (а.с.17,18).

Відповідно до ч.1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

Відповідно до п.1.2. договору про відступлення права вимоги, за вказаним договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

Отже, згідно наведених норм чинного законодавства України та умов укладеного договору про відступлення права вимоги, позивач - ПП "ЮК "Ест Верітас" отримало право вимоги до ТОВ "Агростем" щодо виконання грошових зобов'язань за договором №13/09-06 від 06.09.2013р.

За статтею 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Підставами виникнення між сторонами правовідносин є, окрім договору про відступлення права вимоги від 19.11.2014р., договори №18/11-14 від 18.11.2014р. та №13/09-06 від 06.09.2013р., які за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.526, 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України .

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Нормою частини першої статті 903 Цивільного кодексу України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи умови договору №18/11-14 від 18.11.2014р. та п.3 акту прийому-передачі виконаних робіт від 20.11.2014р. відповідач мав сплатити за надані послуги 169200,00 грн. в строк до 24.11.2014р. включно, а за договором №13/09-06 від 06.09.2013р. та п.3 акту прийому-передачі виконаних робіт від 27.06.2014р. - 36000,00грн. до 03.07.2014 р. включно.

Проте, станом на день розгляду справи доказів сплати вказаних сум не подано, тому позов в частині стягнення 169200,00 грн. основного боргу за договором №18/11-14 від 18.11.2014р. та 36000,00грн. основного боргу за договором №13/09-06 від 06.09.2013р. суд визнає законним та обґрунтованим.

Розглядаючи питання правомірності позовних вимог в частині стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій, господарський суд приймає до уваги таке.

Вищевикладеними встановленими обставинами справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договорами №18/11-14 від 18.11.2014р. та №13/09-06 від 06.09.2013р.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У даному випадку, відповідачем у справі було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання як за договором №18/11-14 від 18.11.2014р., так і за договором №13/09-06 від 06.09.2013р.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.5.2. договору №18/11-14, за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення, а також штраф в розмірі 20% від простроченої суми оплати.

Враховуючи викладене та наявність обставин, що відповідно до умов договору є підставою для сплати відповідачем пені і штрафу, а саме, неоплату наданих послуг у визначений сторонами строк, перевіривши правильність нарахування пені за період з 25.11.2014р. по 28.11.2014р. та штрафу в розміру 20% від несплаченої вартості послуг (розрахунок, а.с.4), суд визнає правомірними і такими, що мають бути задоволені, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 519,19 грн. пені та 33840,00 грн. штрафу за договором №18/11-14 від 18.11.2014 р.

Як уже зазначалось, пунктом 5.2. договору №13/09-06 також передбачено, що за порушення строків, визначених календарним планом виконання робіт, або за несвоєчасну оплату виконаних робіт виконавець/замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення.

З урахуванням викладених вище обставин справи та приписів чинного законодавства, враховуючи наявність передбачених договором №13/09-06 підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, в т.ч. з урахуванням змісту п.1.2. договору про відступлення права вимоги, а також перевіривши правильність її нарахування за загальний період з 04.07.2014р. по 28.11.2014р. (розрахунок, а.с.5), суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3619,73 грн. пені за договором №13/09-06 від 06.09.2013 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми закону позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №18/11-14 від 18.11.2014р. 3% річних в сумі 55,63 грн., а також, 437,92 грн. 3% річних і 2389,47грн. інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №13/09-06 від 06.09.2013 р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення з відповідача нарахувань (а.с.5), суд встановив, що позивачем правомірно нараховано на суму заборгованості 169200,00 грн. за період з 25.11.2014 р. по 28.11.2014р. 3% річних в сумі 55,63грн. за договором №18/11-14 від 18.11.2014 р., та на суму 36000,00 грн. за загальний період з 04.07.2014р. по 28.11.2014р. 3% річних в сумі 437,92 грн. та 2389,47 грн. інфляційних за вказаний період (фактично, за липень-жовтень 2014 року). Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення 55,63 грн. 3% річних за договором №18/11-14 від 18.11.2014 р., 437,92 грн. 3% річних та 2389,47 грн. інфляційних за договором №13/09-06 від 06.09.2013р. суд визнає обґрунтованими і такими, що мають бути задоволені.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В даному випадку, відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати боргу та/або інших доказів у спростування позовних вимог не надав, не використавши в повній мірі наданих йому процесуальним законом прав щодо змагальності під час розгляду спору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню повністю: стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 169200,00 грн. основного боргу за договором №18/11-14 від 18.11.2014р., 519,19 грн. пені та 33840,00грн. штрафу за договором №18/11-14 від 18.11.2014 р., 55,63 грн. 3% річних за договором №18/11-14 від 18.11.2014 р., 36000,00 грн. основного боргу за договором №13/09-06 від 06.09.2013 р., 3619,73 грн. пені за договором №13/09-06 від 06.09.2013 р., 437,92 грн. 3% річних та 2389,47грн. інфляційних за договором №13/09-06 від 06.09.2013р.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем" (12344, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с.Щеніїв, вул.Поліщука, буд.3, ідентифікаційний код 37376945) на користь Приватного підприємства "Юридична компанія "Ест Верітас" (10003, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Перемоги, буд.29, ідентифікаційний код 38624034):

- 169200,00 грн. основного боргу за договором №18/11-14 від 18.11.2014 р.,

- 33840,00 грн. штрафу за договором №18/11-14 від 18.11.2014 р.,

- 519,19 грн. пені за договором №18/11-14 від 18.11.2014 р.,

- 55,63 грн. 3% річних за договором №18/11-14 від 18.11.2014 р.,

- 36000,00 грн. основного боргу за договором №13/09-06 від 06.09.2013 р.,

- 3619,73 грн. пені за договором №13/09-06 від 06.09.2013 р.,

- 437,92 грн. 3% річних за договором №13/09-06 від 06.09.2013 р.,

- 2389,47 грн. інфляційних за договором №13/09-06 від 06.09.2013 р.,

- 4921,23 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.01.15

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам (реком.)