Постанова

від 03.02.2015 по справі 340/166/13-а, 2а-340/15/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року Справа № 876/11164/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження про проведення перерахунку пенсії, скасування рішення комісії щодо утримання переплати пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії виплатити та проводити надалі виплати,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення їй розміру пенсії та скасування розпорядження від 05.10.2012 року №109150 про проведення перерахунку пенсії з 2296,97 грн. до 1187.24 грн.; скасувати рішення комісії відповідача від 11.12.2012 р. щодо утримання переплати з її пенсії в сумі 41 777,39 грн. в розмірі 20 відсотків пенсії щомісячно; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії з 01.03.2007 р. з врахуванням заробітної плати за період з 01.01.1984 р. по 31.12.1988 р. за роботу у Верховинській центральній районній лікарні та Верховинському хлібозаводі, провести відповідні пенсійні виплати та продовжувати виплачувати їх надалі (з врахуванням індексацій та підвищень встановлених законами України, постановами Уряду та іншими нормативно-правовими актами).

Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Верховинському районі Івано-Франківської області та скасовано рішення комісії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області від 11.12.2012 року щодо утримання переплати пенсії у розмірі 41 777,39 грн. та зобов'язано виплатити суму утриманих на підставі вищевказаного рішення коштів з пенсії ОСОБА_1 з 01.12. 2012 року. Визнано протиправними дії управління управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії та скасовано розпорядження № 103920 від 07.12.2012 року управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області «Призначення пенсії». Стягнено з управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано- Франківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 34 грн. 41 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено так як вони є передчасними.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що необхідною умовою повернення надміру виплачених сум пенсій є зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Однак, відповідачем не надано доказів про вчинення позивачем ОСОБА_1 зловживань (недобросовісності), що призвели до безпідставної виплати їй сум пенсії, виплачених надміру.

Разом з тим, суд першої інстанції вказує на те, що обставини, на обґрунтування позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням стажу роботи з 01.01.1984 р. по 31.12.1988 р., не підтверджено в судовому засіданні належними доказами, (записом в трудовій книжці), а тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною із неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального та процессуального права, управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2013 року та окремо винести рішення про відшкодування незаконно отриманих сум пенсій ОСОБА_1 надмірно виплаченої пенсії в сумі 41 777,39 грн.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що позивач звертаючись до управління ПФУ у Верховинському районі із заявою про здійснення перерахунку пенсії з більш високого заробітку представила довідку про заробітну плату за період роботи з 1 січня 1984 року по 31 грудня 1988 року у Верховинській районній лікарні та довідку про заробітну плату по Верховинському хлібозаводу Верховинського районного споживчого товариства, правонаступником якого є кооперативне торгове підприємство «Говерла». Однак, в ході проведення головним спеціалістом з призначення пенсій УПФ у Верховинському районі зустрічної перевірки щодо стану нарахування заробітної плати у Верховинському РайСТ ОСОБА_1 виявлено, що довідка про нарахування заробітної плати від 15.03.2007 № 10, разом з доданими до неї матеріалами (розрахунок заробітної плати за 1984-1988 роки) є така, що її достовірність викликає сумнів. На це вказують конкретні факти, а саме: у книзі нарахування з/п по хлібозаводу (непродовольча група товарів) за 1984 рік на сторінці 1001 прізвище, ім'я та по-батькові «ОСОБА_1.» занесено іншими почерком та чорнилом. Графа «всього» по сторінках невиведена, по окремих місяцях шахматка не йде. 1985 рік - на сторінці 398 дані занесені різними почерками та чорнилами, в занесених сумах спостерігаються виправлення та підтертості. 1986 рік, на сторінці 632 графа «всього» виведена у вересні, низ сторінки відрізано. 1988 рік - ПІБ і суми написані різними почерками, в графі «всього по сторінках» наявні виправлення. В ході перевірки книги наказів за січень 1984 року встановлено, що накази з № 2 по № 9 відсутні (вирвані). Наказ про звільнення ОСОБА_1 від 04.05.1989 № 9 - відсутній.

Крім того апелянт зазначає, що представлені книги викликають сумнів щодо їх достовірності, оскільки є підстави вважати, що в них пізніше було внесено неправдиві дані, на основі яких і видавалися довідки про з/п.

Вважає, що має місце зловживання зі сторони пенсіонера зверненням до КТП «Говерла» про видачу довідки про заробітну плату за період з 1984 року по 1989 рік, про це свідчить те, що даний період співпадає з періодом роботи у системі закладів Верховинської центральної районної лікарні. Період роботи в КТО «Говерла» у трудовій книжці не записаний, наказів щодо призначення на роботу та звільнення з роботи в КТО «Говерла» в ході проведення перевірки достовірності виданих КТО «Говерла» довідок та інших документів, необхідних для призначення та перерахунку пенсій, - не виявлено.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що 06.08.2013 р. до управління надійшла заява ОСОБА_1 про здійснення перерахунку пенсії, разом із заявою було додано довідку від 25.06.2013 р. про заробітну плату за період 1984-1988 років, видану Верховинським районним споживчим товариством. Між даною довідкою та раніше наданою довідкою від 15.03.2007 № 12 явно спостерігаються розбіжності, зокрема, - це спостерігається у сумах за 1984 та 1988 роки.

Таким чином апелянт вважає, що ОСОБА_1, в процесі нарахування пенсії, було надано документи, які не відповідають дійсності. Також, позивач не міг не знати про це, але не вжив жодних заходів для виправлення ситуації та подання правдивих даних стосовно своєї трудової діяльності та нарахування заробітної плати. Тому, фактично немає підстав для врахування роботи в КТО «Говерла».

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 31.01.1992 року управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності.

15.03.2007 року ОСОБА_1 подано до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області довідку про заробітну плату за період роботи з 01.01.1984 р. по 31 грудня 1988 р. у Верховинській центральній районній лікарні і за цей же самий період довідку про заробітну плату у Верховинському хлібозаводі Верховинського райспоживтовариства, правонаступником якого є кооперативне торгове підприємство «Говерла» (код 30155663). на підставі яких позивачці було проведено перерахунок пенсії.

Згідно розпорядження управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області № 103920 від 07.11.2012 р. призначена пенсія позивачу щомісячно в сумі 2737,02 грн. (а.с. 145 пенсійної справи).

Із витягу з протоколу № 22 від 11 грудня 2012 р. засідання комісії по розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком), виплатою та відмовою у призначенні (перерахунку) пенсій управлінні Пенсійного фонду України у Верховинському районі видно, що на розгляд комісії виносилося питання переплати пенсії по пенсійній справі № 103920 ОСОБА_1 на суму 41777,39 грн., яка виникла в результаті представлення фіктивних довідок про заробітну плату. Комісією вирішено, що оскільки переплата пенсії по вище вказаному пенсіонеру виникла з вини пенсіонера відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стягувати щомісячно 20 відсотків пенсії до повного погашення переплати.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 1375/С-15 від 20.12.2012 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що розмір її пенсії з 01.12.2012 р. приведено до норм чинного законодавства, а саме пенсію обчислено з врахуванням заробітної плати за період з 01.01.1984 року по 31.12.1988 року згідно довідки від 19.03.2007 року № 84, виданої Верховинською центральною районною лікарнею, яку позивач подала при призначенні пенсії. Довідку, видану кооперативним торговим підприємством «Говерла», від 15.03.2007 року № 12 та підписану керівником Танасійчук М.В. та головним бухгалтером Танасійчук М.В. за 1984-1988 роки не враховані при обчисленні пенсії позивачу.

Відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених норм обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.

Управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області пенсія ОСОБА_1 призначалася та проводився її перерахунок на підставі довідок, виданих роботодавцями, які перевірялись уповноваженими особами відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Таким чином, пенсіонер ОСОБА_1 не може нести відповідальність, внаслідок внесення до спірних довідок даних, що викликають сумнів у пенсійного органу.

Крім того, відповідачем не доведено недостовірності внесених записів у спірних довідках. В матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення позивачем підроблення документів чи притягнення її до адміністративної, дисциплінарної, кримінальної відповідальності за вчинення таких дій.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність зішень, дій, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування зравомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що відповідача не представлено жодних доказів, які б підтверджували фіктивність виданих довідок, доказів зловживань зі сторони ОСОБА_1, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, а отже відсутні підстави для прийняття рішення щодо стягнення з позивача сум надміру виплаченої пенсії.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, на обґрунтування позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням стажу роботи з 01.01.1984 р. по 31.12.1988 р., не підтверджено належними доказами, а тому правомірно в задоволенні таких вимог відмовлено.

Таким чином, з аналізу вказаної норми, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції безпідставно постановлено стягнути понесені позивачем витрати (судового збору) в розмірі 34 грн. 41 коп. з управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ст. 195, п.3 ч.1 ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2013 року у справі №340/166/13-а в частині стягнення судового збору скасувати та в цій частині прийняти нову постанову.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 34 грн. 41 коп.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник