Рішення

від 03.02.2015 по справі 904/9759/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.02.15 Справа № 904/9759/14

За позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Житлово-будівельного кооперативу "ПЕРЕМОГА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 139812, 58 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від прокуратури: Пономаренко А.Є. - посвідчення № 023761 від 20.12.13

від Криворізької міської ради: не з'явились

від позивача: Касьян І.В. - представник за дов. № 5 від 30.12.14

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Перемога" про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 111046, 58 грн., пені у сумі 11003, 76 грн., інфляційних втрат у розмірі 15604, 93 грн. та трьох відсотків річних у сумі 2157, 31 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, покладених на нього згідно договору на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари № 105 від 01.06.2006 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 19.01.2015.

14.01.2015 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, в зв'язку з частковою сплатою заборгованості, а саме основний борг у розмірі 100996, 34 грн., пеню у розмірі 11003, 76 грн., інфляційні втрати у розмірі 15604, 93 грн., три відсотки річних у розмірі 2157, 31 грн. клопотання про залучення до матеріалів справи документів. Також відповідач просить, в зв'язку з тяжким фінансовим становищем і неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні, розглядати справу без його участі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2015 розгляд справи відкладений на 02.02.2015.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 02.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі позивач, постачальник) та Житлово-будівельного кооперативу "Перемога" (далі - відповідач, споживач) був укладений договір № 105 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник відпускає споживачеві теплову енергію у гарачій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

Постачальник відпускає споживачу теплову енергію на об'єкти, зазначені в таблиці №2 відповідно до встановленого плану теплоспоживання з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року. Оплата здійснюється з моменту вказаного періоду дії договору (п. 1.3 договору).

Згідно п.2.1 договору облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутності.

Відповідно до п.3.1 договору оплата за відпущену теплову енергію здійснюється споживачем щомісячно, самостійно, у грошовій формі, ті іншими формами розрахунку за домовленістю сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку постачальник має право без додатково попередження припинити повністю або частково обмежити подачу теплової енергії споживачу.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що цей договір діє з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляду. При заяві однієї із сторін про розірвання договору за один місяць і відсутності заборгованості споживача перед постачальником договір може бути розірваний. При наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

Тарифи теплової енергії передбачені постановою НКРРКП України № 1844 НКРЕ України від 14.12.2010 "Про затвердження тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", які складають 224, 58 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) (арк. с. 27).

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа", на виконання умов договору, у період листопад 2013 - червень 2014 здійснило поставку Житлово-будівельному кооперативу "Перемога" теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пару за адресою вул. Постишева, 41, що підтверджується актами про початок подання теплової енергії та про припинення подачі теплової енергії (арк. с. 22-23).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату теплової енергії за вищезазначений період на загальну суму 146729, 53 грн. (арк. с. 14-21).

Відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленої теплової енергії, у зв'язку з чим на момент звернення до суду (09.12.2014) заборгованість відповідача за теплову енергію склала 111046, 58 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору № 105 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари від 01.01.2006 в частині своєчасної оплати теплової енергії за період з листопада 2013 року по червень 2014 року.

Під час розгляду справи, відповідачем здійснено часткову оплату поставленої теплової енергії у розмірі 10050, 24 грн., що підтверджується банківськими виписками від 26.12.2014, від 29.12.2014 та від 08.01.2015, копії яких містяться у матеріалах справи (арк. с. 50).

Таким чином, несплаченою залишається вартість поставленої теплової енергії у сумі 100996, 34 грн., дана заборгованість визнана відповідачем у повному обсязі у відзиві на позов (арк. с. 32).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено існування заборгованості з оплати теплової енергії та не надано доказів повної її оплати у розмірі 100996, 34 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає частковому задоволенню у розмірі 100996, 34 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідачем, після порушення провадження у справі, було частково здійснено оплату поставленої теплової енергії у сумі 10050, 24 грн., провадження у цій частині підлягає припиненню.

За несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленої теплової енергії позивач нарахував йому пеню у розмірі 11003, 76 грн. за період з 15.01.2014 по 15.11.2014

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 3.3 договору якщо споживач не здійснив оплату поставленої теплової енергії у строк, визначений п. 3.1 договору, він несе відповідальність у відповідності до п.п. 4-7 ст. 231 ГК України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у сумі 11003, 76 грн.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних у розмірі 2157, 31 грн. за період з 15.01.2014 по 15.11.2014 та інфляційні втрати у сумі 15604, 93 грн. за період лютий 2014 - жовтень 2014.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, задовольняє дані вимоги повністю, а саме три відсотки річних у сумі 2157, 31 грн. та інфляційні втрати у розмірі 15604, 93 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України у сумі 2796, 25 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Перемога" (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Постишева, 41, ідентифікаційний код 23025149) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ідентифікаційний код 03342184) суму основного боргу у розмірі 100996, 34 грн., пеню у розмірі 11003, 76 грн., три відсотки річних у сумі 2157, 31 грн. та інфляційні втрати у розмірі 15604, 93 грн.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Перемога" (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Постишева, 41, ідентифікаційний код 23025149) в дохід Державного бюджету України до спеціального фонду Державного бюджету (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) судовий збір у сумі 2796, 25 грн.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 10050, 24 грн. припинити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.02.2015

Суддя В.І. Ярошенко