Постанова

від 03.02.2015 по справі 923/1584/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р.Справа № 923/1584/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів : Ярош А.І., Лисенко В.А.

при секретарі судового засідання Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Черненко А.Р., за довіреністю від 18.11.2014р.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Плюс"

на рішення господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2014 року

по справі №923/1584/14

за позовом Фермерського господарства "Чаплинське"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Плюс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Каланчацький КХП"

про стягнення 629460 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ФГ "Чаплинське" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "Арта Плюс" про стягнення 629460 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2014 року у справі №923/1584/14 (суддя Задорожна Н.О.) позовні вимоги ФГ "Чаплинське" задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 629460 грн. заборгованості та 12589,21 грн. судового збору.

Приймаючи рішення господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач виконав обов'язок щодо направлення відповідачу передбачених умовами договору, необхідних для оплати документів, з огляду на що доводи відповідача стосовно порушення продавцем пунктів 5 та п. 2.3 договору поставки є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними матеріалами та поданими доказами. Судом взято до уваги, що виходячи з умов поставки-СРТ (перевезення оплачене до місця призначення, зазначеного покупцем), підписання витратних накладних залежало виключно від волевиявлення покупця, оскільки дата підпису, виходячи з існуючою домовленістю не співпадала і не залежала від дати відвантаження товару на склад призначення.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ТОВ "Арта Плюс") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФГ "Чаплинське" у повному обсязі, з посиланням при цьому на не повне з'ясування господарським судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника (ТОВ "Арта Плюс") у судовому засіданні 03.02.2015р. надав пояснення, відповідно до яких ТОВ "Арта Плюс" визнає позовні вимоги ФГ "Чаплинське" у повному обсязі та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Представник позивача (ФГ "Чаплинське") у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Арта Плюс" без задоволення.

Представник третьої особи (ПАТ "Каланчацький КХП") у судові засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення від 11.12.2014р. та від 22.01.2015р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ "Арта Плюс" за відсутністю представника третьої особи у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2014р. між ФГ "Чаплинське" (позивач, продавець) та ТОВ "Арта Плюс" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки №14 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця зернові, бобові, олійні та продукти їх переробки, надалі - товар, на умовах, які зазначені в даному договорі, а покупець зобов'язується прийняти товар.

За п.п.3.1, 3.5 договору поставка товару здійснюється насипом автомобільним транспортом. Місце поставки, інші умови поставки товару, а також строки поставки обумовлюються сторонами в додатках до даного договору на кожну партію товару. Товар поставляється партіями. Порядок поставки товару партіями узгоджується сторонами додатково в додатках до даного договору.

Відповідно до п.4.1 договору загальна кількість, ціна, найменування, властивості, строки і умови поставки кожної партії товару визначаються в додатках до даного договору, що стають його невід'ємними частинами.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що порядок, строки оплати визначаються сторонами в додатках на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною до даного договору поставки.

Згідно з п.11 договору строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2014р., а в частині взаєморозрахунків до їх остаточного завершення.

27.09.2014р. сторонами було укладено додаток №1 до договору поставки №14 (надалі - додаток №1 до договору).

Відповідно до п.п.1, 2 додатку №1 до договору сторони погодили, що товаром є соя Українського походження, врожаю 2014р. Загальна кількість товару в цій партії складає 400т, ціна за 1т = 5300 грн. в опціоні продавця за залишковою вагою.

Приписами п.4 додатку №1 до договору встановлено, що поставка товару здійснюється автотранспортом продавця на умовах СРТ ПАТ "Каланчацький КХП".

Пунктом 5 додатку №1 до договору сторони узгодили, що датою поставки вважається дата прийомки товару покупцем на складах ПАТ "Каланчацький КХП" та підписання покупцем товарної (видаткової) накладної.

За п.7 додатку №1 до договору орієнтована загальна вартість цієї партії товару складає 2120000 грн.

Покупець здійснює сплату на підставі рахунку фактури продавця протягом 3 банківських днів з дня отримання покупцем такого рахунку фактури. Остаточний розрахунок за товар покупець здійснює в обсязі залікової кількості поставленого покупцю товару, згідно товарних (видаткових) накладних продавця на підставі рахунків-фактури продавця, протягом 3 банківських днів з дня отримання покупцем такого рахунку фактури та надання оригіналів документів. Передплата може бути здійснена за угодою сторін. (п.8 додатку №1 до договору).

Як стверджує у своїх письмових поясненнях позивач, останнім на виконання умов договору та додатку №1 до договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 679460 грн.

Вказані твердження позивач обґрунтовує, зокрема, товарно-транспортними накладними (а.с. 28-32), видатковими накладними (а.с. 35-37).

Як стверджує позивач, останній направив на адресу відповідача відповідні рахунки щодо оплати отриманого товару на загальну суму 679459 (а.с.59-61).

Позивач наголошує, що відповідачем отриманий товар оплачено лише частково, на суму 50000 грн.

Вищенаведене стало підставою для звернення ФГ "Чаплинське" до господарського суду першої інстанції з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як стверджує відповідач, останнім було здійснено передплату товару на суму 50000 грн., відповідно до п.8 додатку №1 до спірного договору, що є його правом.

Згідно зі ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Статтею 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " встановлено перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вже було зазначено вище, відповідач у повному обсязі визнає позовні вимоги, що підтверджується поясненнями представника відповідача, наданими у судовому засіданні 03.02.2015р.

Окрім того, відповідачем 03.02.2015р. було надано до суду видаткові накладні №ЧП-0000030 від 29.09.2014р., №ЧП-0000031 від 01.10.2014р. та №ЧП-0000036 від 02.10.2014р. на загальну суму 679460 грн., підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Згідно ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що факт того, що позивачем було передано, а відповідачем отримано спірний товар на загальну суму 679460 грн. є встановленим.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, на підтвердження відсутності або погашення заборгованості у сумі 629460 грн. за спірним договором.

З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги матеріали та обставини справи, враховуючи факт визнання відповідачем заборгованості та визнання позовних вимог ФГ "Чаплинське", апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ФГ "Чаплинське" про стягнення з відповідача 629460 грн. заборгованості, з огляду на їх обґрунтованість та правомірність.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Плюс" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2014 року у справі №923/1584/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Плюс" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 05 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов В.А. Лисенко А.І. Ярош