Ухвала

від 11.12.2014 по справі 804/5532/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2014 рокусправа № 804/5532/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Кащенко С.А., дов. від 20.10.14 р.

відповідача: - Курпай Г.В., дов. від 10.01.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 р. у справі № 804/5532/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр Елвас"

до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр Елвас" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.12.2013 р. № 0005782203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 77 518 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту є необґрунтованими, оскільки позивачем виконані всі вимоги щодо формування податкового кредиту за вищезазначеними операціями, до податкової перевірки надано необхідні первинні документи, дані бухгалтерського обліку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 р. у справі № 804/5532/14 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що технічна помилка допущена бухгалтером Товариства під час заповнення декларації з ПДВ не може свідчити про завищення позивачем значення сум податку на додану вартість, оскільки реальність господарських операцій та правомірність відображення їх результатів в податковому обліку підтверджено належним чином оформленою первинною документацією.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 р. у справі № 804/5532/14 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем до складу податкового кредиту включено суму податку за податковою накладною, що не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, і скарги на постачальника, як того вимагає п.201.10 ст.201 ПК України, до податкового органу не надано.

ТОВ "СМЦ Елвас" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що описка, допущена при заповненні додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2013 року не призвела до порушення ТОВ «СМЦ Елвас» п.198.6 ст.198 та п.201.10 ст.201 ПК України.

Представники сторін, які з'явилися в судове засідання , підтримали визначені правові позиції по суті спірних питань даної справи, надали пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року ТОВ «СМЦ Елвас», за результатами якої складено акт № 808/04-61-22-3/36296513 від 05.11.2013 р. (а. с.23-25).

23.12.2013 р. на підставі даного акту ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення № 0005782203 (форми «В4»), яким Товариству за порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України визначено суму завищення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 77 518 грн. (а. с.33).

ТОВ «СМЦ Елвас», вважаючи незаконним вказане вище податкове повідомлення-рішення, звернулось з позовом до адміністративного суду.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська не підлягає задоволенню з таких підстав:

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідач в акті камеральної перевірки від 05.11.2013 р. та в апеляцій скарзі посилається на те, що порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України полягає у тому, що Товариством неправомірно завищено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 77 518 грн., оскільки позивачем включено до складу податкового кредиту липня 2013 року (податкова декларація № 9051940282 від 20.08.2013 р.) суму податку на додану вартість у розмірі 77 518 грн., на підставі податкової накладної від 31.07.2013 р. № 22 від постачальника ТОВ «Авіста і К» (код ЄДРПОУ 33769816), яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року (реєстраційний № 9051940282 від 20.08.2013 р.) позивачем не надано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту липня 2013 року податкової накладної № 22 від 31.07.2013 р. на загальну суму 465 105 грн., в т. ч. сума ПДВ - 77 518,00 грн., яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим, на думку відповідача, порушено п.201.10 ст.201 ПК України.

Так, у відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У п.200.6 ст.200 ПК України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно абз.1-3 п.п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Уразі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 ПК України).

У п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

При цьому, у п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є, зокрема, наявність помилок.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «СМЦ Елвас» з ТОВ «Авіста і К» укладено договір поставки № 6 від 03.01.2012 р. щодо поставки позивачу металопрокату (а. с.53-59).

Оплата за вказаний товар здійснена позивачем 18.10.2012 р. в повному обсязі (копія банківської виписки - 72, 73).

Господарська операція з поставки товару на умовах укладеного між підприємствами договору поставки № 6 від 03.01.2012 р. відображена Товариством в бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать картки рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «СМЦ Елвас» за серпень 2012 р.-липень 2013 р. по контрагенту ТОВ «Авіста і К», копія оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «СМЦ Елвас» за серпень 2012 р.-липень 2013р. по контрагенту ТОВ «Авіста і К» (а. с.74-92).

Також у податковому обліку відповідно до декларації з ПДВ до складу податкового кредиту за липень 2013 р. позивачем включено суму ПДВ у розмірі 77517,50 грн. за податковою накладною від 06.08.2012 р. № 22, виписаною постачальником - ТОВ «Авіста і К» на підставі договору поставки № 6 від 03.01.2012 р. (а. с.61).

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується позивачем, що бухгалтером ТОВ «СМЦ Елвас» у декларації з ПДВ за липень 2013 р. (а. с.93-119) допущена описка у даті виписки податкової накладної, зазначеної у додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2013 року (а. с.103-118), про що Товариство повідомляло відповідача у процесі оскарження податкового-повідомлення рішення в адміністративному порядку.

Так, матеріалами справи підтверджується встановлене судом першої інстанції при дослідженні Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ за липень 2013 р. та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2013 року, зазначення у рядку 15: постачальник - ТОВ «Авіста і К», податкова накладна за № 22 від 31.07.2013 р., дата отримання - 31.07.2013 р. (а. с.114, див. на зв.), у той час як відповідно до наданої податкової накладної дата її виписки та отримання - 06.08.2013 р. (а. с.61).

При цьому, податкова накладна від ТОВ «Авіста і К» від 06.08.2012 р. № 22 належним чином заповнена контрагентом позивача, про що свідчить її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с.62).

Враховуючи вищенаведені положення абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України та те, що саме бухгалтером ТОВ «СМЦ Елвас» була допущена технічна описка в даті виписки податкової накладної при заповненні Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2013 року до податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року, у позивача відсутні підстави для направлення відповідачу заяви, передбаченої вказаною нормою.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Проте, відповідач в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України не довів існування іншої податкової накладної, виписаної позивачу ТОВ «Авіста і К» щодо поставки товару на загальну суму 465105,01 грн., у т.ч. з ПДВ - 77517,5 грн., ніж податкова накладна від 06.08.2012 р. № 22.

Також відповідачем не доведено, що вказана описка призвела до порушення позивачем п.198.6 ст.198 та п.201.10 ст.201 ПК України і, як наслідок, до завищення ТОВ «СМЦ Елвас» від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту, оскільки сума ПДВ, сплаченого позивачем за придбаний та використаний у власній господарській діяльності в оподатковуваних операціях товар, підтверджена належним чином оформленою та зареєстрованою податковою накладною.

Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано суду доказів правомірності визначення суми завищення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 77 518 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0005782203 від 23.12.2013 р. (а. с.33).

Наведене свідчить про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог Товариства щодо визнання протиправними та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 р. у справі № 804/5532/14 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 р. у справі № 804/5532/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко