Рішення

від 03.02.2015 по справі 904/9489/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.15 Справа № 904/9489/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕФЛЬ-УКРАЇНА", м. Львів

до приватної фірми "ОРЕХ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 54 602,25 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Капля К.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Яковлєв Ю.В., довіреність б/н від 23.10.2013

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трефль-Україна» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до приватної фірми «ОРЕХ» ( надалі - Відповідач) про стягнення 54 602,25 грн. за договором поставки №1612 від 16.12.2013.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судових засіданнях 22.12.2014, 21.01.2015 розгляд справ був відкладений на 21.01.2015, 30.01.2015 відповідно, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №1612 від 16.12.2013, видаткові накладні №201213002, №201213003 від 20.12.2013, лист ПАТ «КРЕДОБАНК» про надходження коштів на поточний рахунок ТОВ «Трефль-Україна».

Позивач керуючись п.п.3.3., 7.4. Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України, просить стягнути з Відповідача, заборгованість за поставлений товар в сумі 40 658,17 грн., три процентів річних у сумі 1336,53 грн., інфляційні втрати - 8 683,35 грн., пеню в сумі 3 924,20 грн.

Позивач в судове засідання, призначене на 30.01.2015 не з'явився, подав клопотання вих. б/н від 26.01.2015 про розгляд справи №904/9489/14 за відсутністю представника Позивача.

Клопотання Позивача про розгляд справи за його відсутності задоволено судом.

Відповідач в судовому засіданні 30.01.2015 зазначив, що сума основного боргу ним сплачена в повному обсязі, на підтвердження чого надав суду для долучення до матеріалів справи платіжне доручення №14 від 28.01.2015; заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат; відзив на позовну заяву не надав.

В судовому засіданні 30.01.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Трефль-Україна» (Позивач, Постачальник) та приватна фірма «ОРЕХ» (Відповідач, Покупець) уклали договір поставки №1612 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцеві, а Покупець - прийняти та оплатити товари (далі - Товар) згідно із замовленнями Покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частини цього Договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.3. Договору, Покупець оплачує за поступлений товар з відтермінуванням платежу 60 (шістдесят) днів, за умови, що Постачальник надасть уповноваженому представнику Покупця належним чином оформлені податкові та видаткові накладні на адресу Покупця протягом не більше 7 (семи) робочих днів з дня поставки.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, 20.12.2013 поставив Відповідачу Товар загальною вартістю 58 658,17 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №201213002, №201213003 від 20.12.2013..

Таким чином, за умовами п.3.3. Договору оплата поставленого Позивачем Товару мала бути здійснена Відповідачем в строк до 18.02.2014 включно.

Проте Відповідач оплату поставленого Товару здійснив, частково - в сумі 18 000,00 грн. та з порушенням строку, встановленого п.3.3. Договору, що підтверджується листом ПАТ «КРЕДОБАНК» про надходження коштів на поточний рахунок ТОВ «Трефль-Україна». Таким чином, на час звернення Позивача з позовом до суду, заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 40 658,17 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що під час розгляду даної справи господарським судом, ним здійснена оплата заборгованості в сумі 40 658,17 грн., на підтвердження чого суду було надано платіжне доручення №14 від 28.01.2015.

Відповідно до п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюванного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне собою відмову в позові, а не припинення провадження справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 40 658,17 грн. підлягає припиненню, оскільки оплата була здійснена Відповідачем після порушення провадження у даній справі (що підтверджується наявними в справі документами).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 1 336,53 грн. за загальний період прострочення з 20.12.2013 по 31.10.2014, та інфляційні втрати в сумі 8 683,35 грн. за загальний період прострочення січень 2014 року - жовтень 2014 року.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за поставлений Товар, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що Позивачем невірно визначена дата, з якою пов'язаний початок прострочення грошового зобов'язання (Позивач нарахування здійснює з 20.12.2013, в той час, як строк оплати поставленого Товару, відповідно до п.3.3. Договору - 18.02.2014, отже початок прострочення грошового зобов'язання має місце з 19.02.2014), а отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню - підлягають стягненню 1 040,55 3% річних, 7 674,55 грн. інфляційних втрат.

Згідно з п.7.4. Договору, в разі прострочення Покупцем встановленого терміну оплати товару, у разі відсутності попередньої письмової домовленості про перенесення строку платежу, Покупець виплачує Постачальнику (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від тієї суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення.

За розрахунком Позивача розмір пені за період прострочення з 20.12.2013 по 20.06.2014 становить 3 924,20 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати поставленого Товару Відповідачем з порушенням строку, встановленого п.3.3. Договору.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що Позивачем невірно визначена дата, з якою пов'язаний початок прострочення грошового зобов'язання (Позивач нарахування здійснює з 20.12.2013, в той час, як строк оплати поставленого Товару, відповідно до п.3.3. Договору - 18.02.2014, отже початок прострочення грошового зобов'язання має місце з 19.02.2014), відтак позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково - в сумі 2 651,42 грн. за період прострочення з 19.02.2014 по 20.06.2014.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з приватної фірми «ОРЕХ» (49061, м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 82Г, код ЄДРПОУ 21855527) заборгованості в сумі 40 658,17 грн. (сорок тисяч шістсот п'ятдесят вісім гривень 17 копійок) за договором поставки №1612 від 16.12.2013.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватної фірми «ОРЕХ» (49061, м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 82Г, код ЄДРПОУ 21855527) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трефль-Україна» (79056, м. Львів, вул. Гайдучка, 1, код ЄДРПОУ 34279302) 1 040,55 грн. (одна тисяча сорок гривень 55 копійок) 3% річних, 7 674,55 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 55 копійок) інфляційних втрат, 2 651,42 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят одна гривня 42 копійки) пені, 1 740,75 грн. (одна тисяча сімсот сорок гривень 75 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 04.02.2015.

Суддя А.Є. Соловйова