Рішення

від 27.01.2015 по справі 910/27630/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015Справа №910/27630/14

За позовом до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс» стягнення 261 770,88 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Задорожна І.М. - дов. № 195 від 29.04.2014 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна» (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс» (надалі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 263 175,55 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати друкованої продукції за Дилерським договором на поставку періодичних друкованих видань засобів масової інформації № 27 D від 10.07.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. порушено провадження у справі № 910/27630/14; розгляд справи призначено на 15.01.2015 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи.

14.01.2015 р. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав документи по справі. Крім того, позивач подав на підставі ст. 22 ГПК України заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь основний борг в розмірі 261 770,88 грн., оскільки після подання позовної заяви відповідач частково повернув друковану продукцію на загальну суму 1 404,67 грн.

Приписами пункту 3.10. постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже у вирішенні спору в даній справі має місце нова ціна позову - 261 770,88 грн.

Представник відповідача в судове засідання 15.01.2015 р. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2014. про порушення провадження у справі № 910/27630/14 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 15.01.2015 р. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/27630/14 сторони в повному обсязі не виконали, суд ухвалою від 15.01.2015 р. відклав розгляд справи № 910/27630/14 на 27.01.2015 р. та зобов'язав повторно позивача надати суду податкові накладні складені на виконання зобов'язань за спірним Договором. Також даною ухвалою суд зобов'язав повторно відповідача виконати вимоги ухвали суду від 11.12.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 27.01.2015 р. підтримав зменшені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 27.01.2015 р. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвал суду в даній справі не виконав.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/27630/14.

У судовому засіданні 27.01.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна» (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс» (надалі - Дилер) було укладено Дилерський договір на поставку періодичних видань засобів масової інформації № 27 D від 10.07.2012 р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність Дилеру друковану продукцію, а Дилер зобов'язується приймати дану друковану продукцію і своєчасно здійснювати оплату за умовами цього Договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. п. 1.2. - 1.4. Договору, Постачальник доручає, а Дилер бере на себе зобов'язання щодо розповсюдження друкованої продукції; даний Договір поширюється на весь, без винятків, асортимент друкованої продукції, що розповсюджується Постачальником; Дилер бере на себе зобов'язання розповсюджувати видання Постачальника на території України.

Відповідно до п. 2.2.14. Договору, Дилер зобов'язаний проводити щомісячно звірку взаєморозрахунків з Постачальником, шляхом підписання наданого Постачальником акту звірки та повертати їх на протязі 14-ти календарних днів з моменту отримання.

Згідно з п. 2.2.17. Договору, Дилер зобов'язаний проводити повернення емісійних видань у встановлені Постачальником строки.

За умовами пунктів 3.1.2., 3.1.5 та 3.1.7. Договору, Постачальник зобов'язаний своєчасно постачати та передавати у власність Дилеру весь асортимент друкованої продукції; щомісячно направляти Дилеру акти звірки, з метою перевірки правильності проведення взаєморозрахунків; щомісячно складати та направляти Дилеру по факсу графіки постачання та повернення ремісійних видань на наступний місяць.

У відповідності до п. 4.1. Договору, відпускна ціна для Дилера визначається Постачальником у інформаційному листі та у видатковій накладній Постачальника.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що оплата поставленої продукції здійснюється Дилером шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з п. 4.4. Договору, строк оплати за всі видання, що постачаються в раках даного Договору, 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання кожної партії продукції,за винятком особливих випадків та угод, обумовлених Постачальником.

Відповідно до пунктів 5.1. та 5.2. Договору, право власності на поставлену партію видань переходить від Постачальника до Дилера з моменту передачі продукції Дилеру за видатковою накладною; ризик випадкової гибелі та пошкодження друкованої продукції належить Дилеру з моменту передачі даної продукції Дилеру за видатковою накладною.

Пунктом 6.1. Договору сторони обумовили, що кількість продукції, яка постачається по кожному найменуванню, визначається замовленням Дилера, який передається Постачальнику по факсу або електронній пошті відповідальною особою, призначеною Дилером у відповідності до п. 2.2.16., не пізніше дати, зазначеної в графіку.

За умовами пунктів 7.1. та 7.2. Договору, Постачальник здійснює доставку друкованої продукції на склад Дилера засобами фірми перевізника та за власний рахунок, не пізніше перших 7-ми днів початку продажів, зазначених у графіку. У випадку зміни днів поставок журналів Постачальник повідомляє про це Дилера не пізніше, ніж в четвер, який передує дню постачання. Датою поставки вважається дата отримання видань Дилером, яка фіксується у видаткових накладних, які виписуються Постачальником.

Розділом 8 Договору сторони обумовили питання пакування друкованої продукції та порядок передавання-прийому, повернення даної продукції.

У відповідності до п. 11.2. Договору, за несвоєчасну оплату Дилер сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно перерахованих сум за кожний день прострочення, але не більше такої суми. Оплата вважається простроченою за умови ненадходження грошових коштів Дилера на розрахунковий рахунок Постачальника в строки, визначені п. 4.4. даного Договору.

Згідно з п. 14.1. Договору, даний Договір діє з моменту підписання його сторонами до 31.12.2016 р. Якщо жодна із сторін за місць до закінчення строку дії Договору не заявить про його розірвання або перегляд, то Договір вважається пролонгованим ще на шість місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Дилерського договору на поставку періодичних видань засобів масової інформації № 27 D від 10.07.2012 р. позивачем було поставлено відповідачу друковану продукцію на загальну суму 323 768,86 грн., що підтверджується видатковими накладними № 44 від 03.01.214 р. на суму 2 242,68 грн., № 157 від 09.01.2014 р. на суму 2 677,80 грн., № 305 від 13.01.2014 р. на суму 4 098,58 грн., № 422 від 16.01.2014 р. на суму 5 003,85 грн., № 551 від 16.01.2014 р. на суму 1 934,80 грн., № 580 від 20.01.2014 р. на суму 7 030,33 грн., № 715 від 23.01.2014 р. на суму 18 028,47 грн., № 862 від 27.01.2014 р. на суму 8 256,70 грн., № 1106 від 30.01.2014 р. на суму 16 818,88 грн., № 1297 від 03.02.2014 р. на суму 4 936,12 грн., № 1465 від 06.02.2014 р. на суму 5 766,79 грн., № 1669 від 10.02.2014 р. на суму 3 653,34 грн., № 198 від 13.02.2014 р. на суму 6 019,90 грн., № 1967 від 17.02.2014 р. на суму 5 471,83 грн., 2103 від 20.02.2014 р. на суму 12 734,06 грн., № 2229 від 24.02.2014 р. на суму 18 353,70 грн., № 2345 від 27.02.2014 р. на суму 12 605,74 грн., № 2500 від 03.03.2014 р. на суму 9 550,29 грн., № 2623 від 06.03.2014 р. на суму 2 623,06 грн., № 2747 від 10.03.2014 р. на суму 3 731,94 грн., № 2897 від 13.03.2014 . на суму 3 323,10 грн., № 3044 від 17.03.2014 р. на суму 3 851,89 грн., № 3177 від 20.03.2014 р. на суму 5 260,30 грн., № 306 від 24.03.2014 р. на суму 19 515,24 грн., № 3442 від 27.03.2014 р. на суму 11 746,20 грн., № 3605 від 31.03.2014 р. на суму 5 303,26 грн., № 3750 від 03.04.2014 р. на суму 4 019,81 грн., № 3876 від 07.04.2014 р. на суму 4 271,28 грн., № 3997 від 10.04.2014 р. на суму 2 786,80 грн., № 4118 від 14.04.2014 р. на суму 5 575,89 грн., № 4249 від 17.04.2014 р. на суму 3 252,90 грн., № 4422 від 22.04.2014 р. на суму 3 743,36 грн., № 4547 від 24.04.2014 р. на суму 18 992,50 грн., № 790 від 28.04.2014 р. на суму 19 564,79 грн., № 4904 від 05.05.2014 р. на суму 5 845,11 грн., № 5036 від 08.05.2014 р. на суму 3 177,10 грн., № 5163 від 12.05.2014 р. на суму 5 037,44 грн., № 533 від 15.05.2014 р. на суму 2 781,00 грн., № 5488 від 19.05.2014 р. на суму 4 892,82 грн., № 5632 від 22.05.2014 р. на суму 9 018,80 грн., № 5749 від 26.05.2014 р. а суму 13 043,61 грн., № 6442 від 12.06.2014 р. на суму 4 197,30 грн., № 6565 від 16.06.2014 р. на суму 3 005,30 грн., № 670 від 19.06.2014 р. на суму 7 434,90 грн. та № 6829 від 23.06.2014 р. на суму 2 589,30 грн.

Однак в порушення умов Договору відповідач оплатив вищевказану продукцію лише частково на суму 29 925,05 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Крім того, відповідач передав позивачу за умовами Договору ремісійні видання у відповідності до накладних (повернення) № БД02941 від 19.05.2014 р. на суму 2 753,99 грн., № БД03099 від 26.05.2014 р. на суму 2 301,32 грн., № БД03243 від 26.05.2014 р. на суму 3 192,09 грн.; видаткових накладних (повернення) № Мед-WH1-0370 від 10.06.2014 р. на суму 8 770,92 грн., № Мед-WH1-0383 від 16.06.2014 р. на суму 1 581,85 грн., № Мед-WH1-0397 від 23.06.2014 р. на суму 2 170,78 грн., № Мед-WH1-0452 від 01.07.2014 р. на суму 939,25 грн., № Мед-WH1-0472 від 07.07.2014 р. на суму 6 498,87 грн., № Мед-WH1-0487 від 14.07.2014 р. на суму 1 974,66 грн., № Мед-WH1-0515 від 28.07.2014 р. на суму 333,57 грн., № Мед-WH1-0496 від 21.07.2014 р. на суму 123,96 грн., № Мед-WH1-0526 від 04.08.2014 р. на суму 921,77 грн. та № Мед-WH1-0540 від 14.08.2014 р. на суму 482,90 грн.

19.06.2014 р. позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про сплату боргу за Договором (вих. № 283 від 19.06.2014 р.). Однак дана вимога з боку відповідача була залишена без відповіді та реагування.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 263 175,55 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати друкованої продукції за Дилерським договором на поставку періодичних друкованих видань засобів масової інформації № 27 D від 10.07.2012 р.

Оскільки 14.01.2015 р. судом було прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс» основний борг в розмірі 261 770,88 грн. грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати друкованої продукції за Дилерським договором на поставку періодичних друкованих видань засобів масової інформації № 27 D від 10.07.2012 р.

Враховуючи зазначене, у вирішенні спору має місце нова ціна позову - 261 770,88 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна» виконало належним чином свої зобов'язання за Дилерським договором на поставку періодичних друкованих видань засобів масової інформації № 27 D від 10.07.2012 р. щодо поставки друкованої продукції, тоді як відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс» свої зобов'язання щодо оплати отриманої друкованої продукції в повному обсязі за даним договором не виконало неналежним чином.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 261 780,88 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна» щодо стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс» суми основного боргу за Дилерським договором на поставку періодичних друкованих видань засобів масової інформації № 27 D від 10.07.2012 р. у розмірі 261 770,88 грн., визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Прес Сервіс» (01011, м. Київ, вулиця Копиленка, будинок 2/46, код ЄДРПОУ 33302094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна» (01033, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 101, код ЄДРПОУ 38218641) 261 770 (двісті шістдесят одна тисяча сімсот сімдесят) грн. 88 коп. основного боргу та 5 235 (п'ять тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 42 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 02.02.2015 р.

Суддя Т.М. Ващенко