Рішення

від 22.12.2014 по справі 910/23553/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23553/14 22.12.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Інституту електродинаміки Національної академії наук України

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Калашнікова І.В. (за довіреністю від 24.09.2014);

від відповідача: Гусєва М.В. (за довіреністю від 25.11.2014).

В судовому засіданні 22 грудня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

28 жовтня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (Позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва позовну заяву № 93/11/5150 від 24.10.2014р. до Інституту електродинаміки Національної академії наук України (Відповідач) про стягнення заборгованості за виконані спільні ремонтні роботи приміщення ТП 9 991,20 грн., 3% річних - 802,31 грн. та інфляційні втрати - 1 548,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав своїх обов'язків за Договором № 22 про взаємну експлуатацію корпусу експериментальних стендів та моделей на Дарницькій ТЕЦ за адресою: вул. Червоногвардійська, 20 А від 03 січня 2006 року щодо сплати витрат на ремонт спільної території.

Відповідач надав до суду відзив б/н б/д на позовну заяву, в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд у його задоволенні відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/23553/14. Розгляд справи призначено на 01.12.2014 року.

В судовому засіданні 01.12.2014 року судом, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу, оголошено перерву до 22.12.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2006 року між «Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго» (надалі - Філіал) та Інститутом електродинаміки НАН України (далі - Інститут) (разом - сторони), укладено Договір № 22 про взаємну експлуатацію корпусу експериментальних стендів та моделей на Дарницькій ТЕЦ за адресою: вул. Червоногвардійська, 20 А (далі - Договір, належним чином завірена копія Договору долучена до матеріалів справи), відповідно до п. 1.1. якого, Філіал і Інститут спільно експлуатують системи енергозабезпечення, тепло-водопостачання, каналізації, охоронної сигналізації, вентиляції, ліфти, спільно утримують корпус та прилеглу територію у стані, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам.

Позивач стверджує , що Відповідач не виконав своїх обов'язків за Договором № 22 про взаємну експлуатацію корпусу експериментальних стендів та моделей на Дарницькій ТЕЦ за адресою: вул. Червоногвардійська, 20 А від 03 січня 2006 року щодо сплати витрат на ремонт спільної території, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість за виконані спільні ремонтні роботи приміщення ТП, що складається з основного боргу в сумі - 9 991,20 грн., 3% річних - 802,31 грн. та інфляційних втрат - 1 548,64 грн.

Відповідач із позовом не погодився і звернувся до суду із відзивом, у якому зазначає, що Договір діяв до 31 грудня 2010 року, у зв'язку із чим посилання Позивача на продовження строку дії Договору згідно із Додатковою угодою № 1 від 03.01.2011 року, яка укладена після закінчення терміну дії основного договору є безпідставним, Позивач також посилається на те, що договір підряду між сторонами та підрядником не укладався. Крім цього, просить застосувати позовну давність, оскільки згідно довідок про вартість робіт та актів приймання виконаних робіт, вказані роботи прийняті у грудні 2009 року та лютому 2010 року, у зв'язку із чим строк позовної давності сплив у лютому 2013 року.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було установлено судом, 03 січня 2006 року між Позивачем і Відповідачем укладено Договір № 22 про взаємну експлуатацію корпусу експериментальних стендів та моделей на Дарницькій ТЕЦ за адресою: вул. Червоногвардійська, 20 А, відповідно до п. 1.1. якого, Філіал і Інститут спільно експлуатують системи енергозабезпечення, тепло-водопостачання, каналізації, охоронної сигналізації, вентиляції, ліфти, спільно утримують корпус та прилеглу територію у стані, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам.

Відповідно до п. 3.7. Договору, витрати на ремонт окремих конструктивних елементів корпусу та інженерних комунікацій сплачується Інститутом пропорційно займаних площ за обопільною згодою обсягів виконаних робіт.

03 січня 2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 03.01.2006 № 22, якою внесено зміни до Договору, п. 6.1. якого виклали у наступній редакції: «Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків - до остаточного виконання сторонами своїх обов'язків. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін письмово не повідомить про припинення дії Договору, цей Договір вважається продовженим на такий же термін» (належним чином завірена копія угоди в справі).

13.01.2010 року Позивач звернувся із листом № 035/03-44 до Відповідача, у якому просить надати згоду на проведення спільного ремонту приміщення ТП, де розміщені трансформатори обох організацій (копія листа в справі).

11.03.2010 року на адресу Позивача надійшов лист № 67/33-74 від 27.01.2010 року, у якому Відповідач дає згоду на ремонт приміщення ТП, розташованого у будівлі по вул. Червоногвардійській 20-А, яка знаходиться у спільному користуванні Інституту електродинаміки НАНУ і «Енергоналадки Київенерго» (документ долучено до матеріалів справи).

Як стверджує Позивач, між сторонами та ТОВ «ММВ» укладено договір підряду на виконання ремонтних робіт.

За договором підряду, підрядником було виконано, а Позивачем прийнято роботи на загальну суму 19 982,40 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт (довідки та акти в справі).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач звернувся до Позивача із листом № 67/34-643 від 07.12.2011 року, у якому вказав, що частина коштів в розмірі 9 991,20 грн., згідно актів виконаних робіт буде погашена в 2012 році (копія листа в справі).

Позивач звернувся до Відповідача із листами № 035/05-262 від 27.01.2012 року та № 026/05/402 від 18.02.2013 року (повторно), у яких просить погасити заборгованість в сумі 9 991,20 грн. за ремонт трансформаторної підстації, яка знаходиться в будівлі спільного користування Позивача та Відповідача за адресою м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20А.

На день розгляду спору заборгованість Відповідача за виконані роботи за договором підряду, в розмірі 9 991,20 грн. погашена не була, зворотнього суду не представлено.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, а також те, що доказів погашення заборгованості за виконані роботи з ремонту ТП, розташованого у будівлі по вул. Червоногвардійській, 20А, станом на день розгляду спору, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Позивача про наявну заборгованість у Відповідача перед Позивачем в розмірі 9 991,20 грн. з розрахунку: 19 982,40 грн. (вартість виконаних робіт) / 2 (кількість сторін, на утриманні яких знаходиться об'єкт, на якому було проведено роботи).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин невиконання з боку Відповідача умов Договору перед Позивачем щодо оплати витрат на ремонт трансформаторної підстанції, яка знаходиться в будівлі спільного користування сторін, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають: збитки від інфляції в розмірі 1 548,64 грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 802,31 грн.

Щодо посилань Відповідача на те, що Договір № 22 про взаємну експлуатацію корпусу експериментальних стендів та моделей на Дарницькій ТЕЦ за адресою: вул. Червоногвардійська, 20 А діяв до 31.12.2010 року, суд повідомляє наступне.

Згідно із п. 6.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків - до остаточного виконання сторонами своїх обов'язків.

Отже, як вбачається з вказаного пункту, Договір діє до сплати Відповідачем заборгованості зі сплати витрат на ремонт трансформаторної підстанції, яка знаходиться в будівлі спільного користування сторін.

З приводу вимог Відповідача щодо застосування позовної давності до позовних вимог Позивача, суд відмічає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, строк позовної давності за позовними вимогами за актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року почав перебіг 25 грудня 2009 року (дата підписання документу Позивачем і підрядником), за позовними вимогами за актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року строк позовної давності почав перебіг 25 лютого 2010 року (дата підписання акту підрядником і Позивачем).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно з п. 4.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від від 29 травня 2013 року N 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

визнання пред'явленої претензії;

зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

письмове прохання відстрочити сплату боргу;

підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач звернувся до Позивача із листом № 67/34-643 від 07.12.2011 року, у якому вказав, що частина коштів в розмірі 9 991,20 грн., згідно актів виконаних робіт буде погашена в 2012 році, що фактично є визнанням боргу і підставою для переривання строку позовної давності в розумінні ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України.

З огляду на це строк позовної давності сплинув би 08.12.2014 року.

28.10.2014 року Позивач звернувся до суду із позовом, що в силу ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України, також є підставою для переривання строку позовної давності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк позовної давності за вимогами Позивача не сплив.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а викладені відповідачем заперечення не спростовують викладених в позові обставин за вищевказаних судом фактів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Інституту електродинаміки Національної Академії наук України (ідентифікаційний код 05417236, адреса: 03680, м. Київ, проспект Перемоги , будинок 56), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (ідентифікаційний код 00131305, адреса: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, р/р № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській області, МФО 322669), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 9 991,20 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня 20 копійок) - боргу за виконані спільні ремонтні роботи приміщення ТП, 802,31 грн. (вісімсот дві гривні 31 копійка) - 3% річних, 1 548,64 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім гривень 64 копійки) - інфляційної складової боргу та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) - судових витрат. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.01.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало