Рішення

від 02.02.2015 по справі 910/28724/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015Справа №910/28724/14

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Нововолинський завод залізобетонних виробів» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» Простягнення 46 862,67 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Петрик М.М. - дов. № б/н від 27.01.2015 року;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Нововолинський завод залізобетонних виробів» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» про стягнення 46 862,67 грн.

Ухвалою суду від 25.12.2014 року було порушено провадження у справі № 910/28724/14 та призначено її розгляд на 16.01.2015 року.

Представник позивача 16.01.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 16.01.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спор, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 02.02.2015 р.

Представник позивача 02.02.2015 р. до подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 02.02.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.02.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем позивачу було виставлено рахунок фактуру № СФ-0001414 від 19.07.2013 р. на суму 136 948,92 грн. за поставку Арматури ф8 А500L=12,07 м вартістю 4 958,30 грн. без ПДВ, Арматура Ф 10 А500 СL=12,07 м, мера, вартістю 14 874,90 грн. без ПДВ, Арматура т/о ф 12 А800 L=6,7 м, мера, вартістю 53 624,70 грн. без ПДВ, Катанка ф 6,5 ст. 1 кп, вартістю 9 816,60 грн. без ПДВ, проволока ВР-1, ф 4 вартістю 30849,60 грн.

23.07.2013 р. позивачем було здійснено попередню оплату у розмірі 68 948,92 грн. за вказаний у даному рахунку товар, що підтверджується платіжним дорученням № 412, а також видано працівникові заводу Шаповал Г.В. довіреність № 034 на отримання зазначеного товару.

Разом з тим, як стверджує позивач, 30.07.2013 р. відповідачем без будь-яких документів фактично було поставлено позивачу арматуру ф 8 А 500 С в кількості 882 кг, що на 118 кг менше ніж зазначено у рахунку-фактурі № СФ-0001414 від 19.07.2013 р., та арматури ф 10 А 500 С в кількості 2 830 кг, що на 170 кг менше ніж зазначено у вищевказаному рахунку-фактурі.

24.07.2013 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Нововолинський завод металургійних виробів» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 2407/01, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується відпустити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених в договорі, продукцію, сортамент, кількість і ціна якої зазначена в специфікації.

В подальшому, на адресу позивача від відповідача надійшли наступні документи: видаткова накладна № РН-0000123 від 30.07.2013 р., податкова накладна № 15 від 23.07.2013 р., а також повторно рахунок-фактуру № СФ-0001414 від 19.07.2013 р.

Однак, в повторно надісланому рахунку-фактурі та у видатковій накладній ціна арматури ф 8 - ф 10 А 500С становила 14 364,35 грн. (без ПДВ) за 1 т., тоді як у попередньо виписаному рахунку-фактурі ціну на даний товар було встановлено в розмірі 4 985,30 грн. (без ПДВ) за 1 т. В наведеній вище податковій накладній у графі вид цивільно-правового договору зазначено договір поставки № 19.07.2013 р.

Позивачем на адресу відповідача було скеровано лист від 05.08.2013 р. № 134 з вимогою виписати видаткову накладну у відповідності з попередньо узгодженою сторонами ціною та фактично поставленою кількістю товару, а також повернути на розрахунковий рахунок заводу надлишок сплачених коштів у сумі 46 862,67 грн.

Даний лист представником відповідача за довіреністю був отриманий 14.08.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 49/8.

На даний момент вимога позивача про повернення коштів відповідачем не виконана.

Оскільки відповідач отримані кошти у сумі 46 862,67 грн. не повернув, тому позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб шляхом надсилання відповідачем позивачу рахунку-фактури № СФ-0001414 від 19.07.2013 р. на суму 136 948,92 грн. за поставку Арматури ф8 А500L=12,07 м вартістю 4 958,30 грн. без ПДВ, Арматура Ф 10 А500 СL=12,07 м, мера, вартістю 14 874,90 грн. без ПДВ, Арматура т/о ф 12 А800 L=6,7 м, мера, вартістю 53 624,70 грн. без ПДВ, Катанка ф 6,5 ст. 1 кп, вартістю 9 816,60 грн. без ПДВ, проволока ВР-1, ф 4 30849,60 грн. та його частковою оплатою позивачем у розмірі 46 862,67 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Умовами п. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити ціну, яка відповідно до норм ч. 2 ст. 189 ГК є істотною умовою такого договору.

За приписами ч. 1, 2 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

З матеріалів справи вбачається, що будь-яких пропозицій щодо зміни погодженої сторонами ціни позивач від відповідача до моменту виконання взаємних зобов'язань не отримував.

Таким чином, відповідачем після виконання договору в частині поставки позивачу арматури ф 8 А 500С в кількості 882 кг та арматури ф 10 А 500С в кількості 2 830 кг було неправомірно змінено ціну фактично поставленого і оплаченого товару.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем було поставлено позивачу товару (арматури) в кількості 3 712 кг по ціні 4 958,30 грн. (без ПДВ) за 1 т на загальну суму 22 086,25 грн. (з ПДВ).

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.01.2015 р. позивачем на адресу відповідача було направлена вимога у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги здійснити поставку товару в повному обсязі відповідно до надісланого на електронну пошту покупця рахунку-фактури від 19.07.2013 р. № СФ- 0001414 з наданням товарно-супровідних документів. У разі відсутності такої можливості, вимагалося повернути на рахунок ТДВ «Нововолинський завод залізобетонних виробів» частини попередньої оплати у розмірі 46 862,67 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до доказів, що містяться у матеріалах справи, позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 68 948,49 гривень. В свою чергу, товари передбачені в рахунку-фактурі № СФ-0001414 від 19.07.2013 р., відповідач поставив частково на суму 22 086,25 грн., решту коштів у розмірі 46 862,67 грн. не повернув.

Оскільки відповідачем не були повернені грошові кошти у розмірі 46 862,67 грн., то за таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми зазначених грошових коштів нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 46 862,67 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» (місцезнаходження : 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, код ЄДРПОУ 37309821) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Нововолинський завод залізобетонних виробів» (місцезнаходження: 45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 47, код ЄДРПОУ 01349414) 46 862 (сорок шість тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 67 коп. суми попередньої оплати та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

05.02.2015 р.

Суддя Спичак О.М.