Постанова

від 04.02.2015 по справі 904/6829/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.02.2015 року                                                                     Справа №  904/6829/14 Дніпропетровський апеляційний  господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач) Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В. При секретарі Однорог О.В. Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» на рішення господарського суду  Дніпропетровської  області від 10  листопада 2014  року у справі № 904/6829/14 за позовом Будівельної корпорації  «Інтербуд» до Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» про стягнення 20   101,38 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2014 року (суддя Мілєва І.В.) позов Будівельної корпорації  «Інтербуд» - задоволено частково. Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"  на користь Будівельної корпорації  «Інтербуд» 20   030,39 грн., з яких: 14 589,74 грн. - пеня, 5   440,65 грн.- 3% річних та судові витрати. В решті позовних вимог – відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, відповідач  - Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду  в частині задоволених позовних вимог  скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові. В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував  обставини справи,  що потягло за собою порушення норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт вважає, що при стягненні пені  суд  безпідставно взяв до уваги  період, який перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано. Крім того,   суд взяв до уваги одні й ті ж  самі дати при розрахунку пені і 3% річних. В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується. Ухвалою Дніпропетровського  апеляційного господарського суду від 22 грудня 2014  року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено  у судовому засіданні на 14 січня  2015 року. 13.01.2015 року представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи. В судовому засіданні 14 січня 2015 року було задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи до 04 лютого 2015 року. В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте сторони не скористались своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2013р. між Будівельною корпорацією “Інтербуд” (підрядник) та Відкритим акціонерним товариством “ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (замовник) було укладено договір підряду № 560130735 (далі-договір), за умовами якого Підрядник приймає на себе виконання робіт по поточному ремонту фундаментів під устаткування, у об'ємі згідно кошторисної документації, що додається, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити виконані роботи за цінами згідно протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 1) і затверджених Договірних цін за одиницю роботи, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1. договору). Пунктом 3.2 Договору передбачено,  що приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в уповноваженими представниками сторін з вказівкою матеріалів, з яких ці роботи були виконані. Розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника вартості виконаних робіт протягом 75-ти календарних днів після надходження підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в, за наявності рахунку і податкової накладної (п.4.1. договору). Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Звертаючись до Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»  із позовними вимогами про стягнення  456     743,31 грн., з яких: 436     641,93 грн. – основний борг, 14     589,74 грн. – пеня, 5     511,64 грн. – 3% річних, які в подальшому були зменшені позивачем на суму основної заборгованості, погашеною відповідачем під час розгляду справи,  Будівельна корпорація «Інтербуд» посилалась на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 560130735 від 04.03.2013р., в частині  своєчасної оплати наданих послуг. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені та 3% річних частково, у сумі 14 589,74 грн. - пеня, 5   440,65 грн.- 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що  відповідач порушив зобов'язання за договором підряду в частині своєчасної оплати наданих послуг, що є підставою для стягнення  передбаченої Договором пені та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, проте у розмірі, перерахованим судом. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи,  на виконання умов договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 436 641,93 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін актами приймання виконаних робіт: акт № 268-291 за листопад 2013 року на суму 205   334,33 грн., який повинен бути сплачений до 15.02.2014 року, акт № 292-296 за грудень 2013 року на суму 52   500,00 грн., який повинен бути сплачений до 18.03.2014 року, акт № 1-6,8-11  за січень 2014 року на суму 60   388,40 грн., який повинен бути сплачений до 18.04.2014 року, акт № 12,14-15,17-23,25-31 за лютий 2014 року на суму 59   801,20 грн., який повинен бути сплачений до 16.05.2014 року, акти № 35-45 за березень 2014 року на суму 58   618,00 грн., який повинен бути сплачений до 16.06.2014 року. Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України). Відповідно до п.5.2. договору за порушення термінів оплати робіт замовник сплачує підрядчику пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми. Оскільки сума боргу  була сплачена  відповідачем лише 6 листопада 2014 року,  то суд першої інстанції обґрунтовано стягнув пеню, передбачену умовами договору,  перерахувавши її  з урахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України та встановивши, що її розмір не є меншим, ніж визначено позивачем і визначив її у розмірі 14 589,74 грн. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом  першої інстанції проведено перерахунок розміру 3 % річних та обґрунтовано визначено її розмір у сумі  5 440,65 грн. При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про  те, що  суд першої інстанції при розрахунку розміру пені  не врахував положення  ч.6 ст. 232 ГК України,  оскільки суд першої інстанції  перерахував  пеню за прострочення виконання зобов'язання за кожним актом виконаних робіт,  у межах строку, передбаченого нормами означеної статті. Відповідач не надав свого контррозрахунку, яким би  міг спростувати  висновки суду першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги  є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують. Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно встановив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для  залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду – без змін. Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України,  суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу    Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» - залишити без задоволення. Рішення  господарського суду  Дніпропетровської  області від 10  листопада 2014  року у справі № 904/6829/14 -  залишити без змін. Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти  днів  з дати її прийняття. Повний текст виготовлено 06.02.2015 року. Головуючий суддя                                                                                                О.В. Березкіна Суддя                                                                                                            М.О.Дармін Суддя                                                                                                                     О.В.Чус