Рішення

від 03.02.2015 по справі 914/4343/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 р. Справа № 914/4343/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалогістика", м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м. Львів

про стягнення 20 017, 00 грн.

Суддя Н. Мороз

При секретарі М. Потикевич

Представники:

Від позивача: Дорошенко Б.М.

Від відповідача: Іванюк Й. І.

Суть спору:

Позов подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалогістика", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", м. Львів про стягнення 20 017, 00 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.01.2015р.

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 15.01.2015р. з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

В судове засідання 03.02.2015р. представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду подав акт звірки взаєморозрахунків, підписаний та скріплений печатками сторін та витяги про включення позивача та відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, 02.02.2015р. через канцелярію суду подав заяву про часткове визнання позову в розмірі 8 000, 00 грн. та повідомив про погашення заборгованості на суму 12017,00 грн., що підтвердив платіжними дорученнями №11401 та №11539 та виписками з особового рахунку від 15.01.2015р. та 29.01.2015р. Крім того, представником відповідача супровідним листом долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив:

18 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалогістика" (позивач, за договором - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (відповідач, за договором - замовник) було укладено договір-заявку на міжнародне перевезення вантажу №18. Відповідно до умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалогістика" - експедитор зобов'язується здійснити перевезення за вказаним маршрутом та доставити вантаж до пункту призначення, а ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» - замовник зобов'язується провести оплату на умовах визначених договором-заявкою.

Вартість перевезення відповідно договору-заявки перевезення №18 від 18.06.2014р. становить 690 євро. Відповідно до умов договору, оплата проводиться в гривнях по курсу НБУ на день завантаження на протязі 20 робочих днів з дня розвантаження та при наявності оригіналів рахунку, актів виконаних робіт та копії CMR.

На виконання умов договору-заявки №18 від 18.06.2014р., позивачем надано послуги з перевезення на суму 11 140, 00 грн., що підтверджується актом надання послуг № 1406026 від 24.06.2014р., підписаним та скріпленим печатками сторін та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 20.06.2014р. №275578.

20.06.2014р. між сторонами також укладено договір-заявку на міжнародне перевезення вантажу №19 з надання транспортно-експедиційних послуг. Вартість перевезення відповідно до умов договору - заявки №19 від 20.06.2014р. становить 550 євро. Оплата проводиться на протязі 30 робочих днів з дати розвантаження та при наявності оригіналів рахунку, актів виконаних робіт та копії CMR.

Позивачем, на виконання умов договору-заявки №19 від 20.06.2014р., надано послуги з перевезення на суму 8 877, 00 грн., що підтверджується актом надання послуг № 1406029 від 25.06.2014р., підписаним та скріпленим печатками сторін та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 23.06.2014р. №375590.

Виконання зобов'язання позивачем підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами надання послуг №1406026 від 24.06.2014р. та № 1406029 від 25.06.2014р., на загальну суму 20 017, 00 грн.

Відповідно до умов договорів - заявок на міжнародне перевезення вантажу №18 від 18.06.2014р. та №19 від 20.06.2014р., відповідач - ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» зобов'язувався оплатити за надані послуги в гривнях по курсу НБУ на день розвантаження, при наявності оригіналів рахунку, актів виконаних робіт та копії CMR. Згідно умов договору-заявки на міжнародне перевезення вантажу №18 від 18.06.2014р., відповідач зобов'язувався сплатити за надані послуги на протязі 20 робочих днів з дня отримання оригіналів рахунку, актів виконаних робіт, та копії CMR, а згідно умов договору-заявки №19 від 20.06.2014р., відповідач зобов'язувався сплатити за надані послуги на протязі 30 робочих днів з дня отримання вищезазначених документів.

Суд зазначає, що підписавши та скріпивши печатками сторін акти надання послуг, замовник підтвердив відсутність претензій щодо якості наданих послуг та фактично прийняв надані послуги.

У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань в частині оплати наданих транспортно-експедиційних послуг за договорами-заявками №18 та №19, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 20 017,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 08.10.2014р. позивачем на адресу відповідача направлялась претензія з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 20 017, 00 грн.

Станом на 31.10.2014р., між сторонами підписано та завірено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків за період червень 2014р. - жовтень 2014р., з якого вбачається заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" перед позивачем в розмірі 20 017, 00 грн.

Після подачі позову до суду, 15.01.2015р. та 28.01.2015р., відповідачем частково сплачено за надані послуги з перевезення, згідно рахунку №1406029 від 25.06.2014р. на суму 4 017, 00 грн., та згідно рахунків №1406029 від 25.06.2014р., №1406026 від 24.06.2014р. на суму 8000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 15.01.2015р. №11401, від 28.01.2015р. №11539, а також виписками з особового рахунку від 15.01.2014р. та від 29.01.2014р.

Таким чином, внаслідок часткового погашення суми боргу за надані послуги, заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 000, 00 грн. Дана сума заборгованості відповідачем визнається відповідно до заяви про часткове визнання позову вх. №3640/15 від 02.02.2015р. та підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань та враховуючи часткове визнання позову відповідачем, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 11, 526, 625, 629, 909 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 4-3, 32, 33, 38, 43, 49, 78, 80, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», м. Львів, вул. Новаківського, 14 (код ЄДРПОУ 30823262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалогістика", м. Київ, вул. Дружня, буд. 37 (код ЄДРПОУ 37024582) - 8 000, 00 грн. основного боргу, 1 827, 00 грн. - судового збору.

3. В решті позовних вимог - провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 06.02.2015р.

Суддя Мороз Н.В.