Рішення

від 22.01.2015 по справі 911/4575/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2015 р. Справа № 911/4575/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Домобудівник», м.Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна агроуправлінська компанія», м.Чернігів

про визнання договору купівлі-продажу від 12.08.2013 р. недійсним, визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Біньковська А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Домобудівник» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна агроуправлінська компанія» (далі - відповідач) про визнання договору купівлі-продажу від 12.08.2013 року недійсним, визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння.

Провадження у справі №911/4575/14 порушено відповідно до ухвали суду від 28.10.2014 року та призначено справу до розгляду на 18.11.2014 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 18.11.2014 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали не виконали. Розгляд справи відкладався на 16.12.2014 року.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 16.12.2014 року повторно не з'явились, вимоги ухвали не виконали. Прокурор у судовому засіданні 16.12.2014 року позовні вимоги підтримав. Розгляд справи відкладався на 06.01.215 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 06.01.2015 року не з`явився та 29.12.214 року надіслав до суду відзив, в якому проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

05.01.2015 року до господарського суду від прокуратури Чернігівської області надійшли письмові пояснення у справі. Розгляд справи відкладався до 22.01.2015 року.

В судовому засіданні 22.01.2015 року прокуратурою позовні вимоги підтримано. Відповідач в судове засідання повторно без поважних причин не з'явився, вимог суду не виконав, відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Стаття 29 ГПК України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовом в інтересах держави.

Позовна заява подана з метою захисту інтересів держави та фізичних осіб в особі Приватного акціонерного товариства «БК «Домобудівник», яке є займає значний відсоток в будівництві житла відповідного регіону, протягом тривалого часу виконує будівництво споруд соціально-побутового призначення: школи, дитсадки та інші споруди.

Незаконні та з перевищенням своїх службових повноважень дії керівництва товариства призвели до фінансової неспроможність компанії, внаслідок чого 23.10.2013 ухвалою Господарського суду Чернігівської області порушено провадження про банкрутство ПАТ «БК «Домобудівник».

Зазначена справа набула широкого резонансу в області, оскільки без житла залишилося майже 100 осіб - ошуканих кредиторів, на захист яких виступають органи прокуратури.

Приватне акціонерне товариство «БК» Домобудівник» відповідно до статуту є підприємством, яке здійснює будівництво об'єктів житлового фонду, соціальної інфраструктури області за державні кошти по державним та регіональним програмах. Наразі товариством вчиняється забудова житла у м. Чернігові під державні програми для інвалідів Великої Вітчизняної війни та потерпілих внаслідок ЧАЕС.

Таким чином, не дивлячись на те, що підприємство має приватну форму власності, проте в господарській діяльності використовує переважно державні кошти, тому в даному випадку зачіпаються і порушуються державні інтереси.

Предметом даних позовних вимог є визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 12.08.2013 року, наслідком укладення якого стало залишення без житла сімей Київської області.

Перевіркою встановлено, що відповідно до додаткової угоди №3 до Договору від 04.06.2007 року №279 ТОВ «Бобрик-Град» в рахунок погашення боргу на суму 3 258 218,96 грн. передав ВАТ «Домобудівник» майнові права на частину квартир, а саме: №6, 12, 14, 20, 22, 26, 28, 30, 34, 36, 38 у будинку №17 по вул. Гвардійській у с. Шевченкове Броварського району Київської області загальною площею 650 кв.м.

Відповідно до акту розподілу вартість переданих квартир становить за 1 м.кв. 5 030,44 грн. Загальна вартість - 3 258 218,96 грн.

ВАТ «Домобудівник» видані свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії САЕ № 400226-400231, 400267-400271 від 19.12.2012 року.

Згідно Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Домобудівник» від 15.07.2011 року (протокол №21), товариство змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Домобудівник».

У подальшому ПАТ «БК «Домобудівник», в особі виконуючого обов'язки генерального директора Ковтуна В.В., 12.08.2013 року та 13.08.2013 року уклало з ТОВ «Національна агроуправлінська компанія», в особі директора Мхцієва Ч.М., договори купівлі-продажу квартир №№ 6, 12, 26, 30, 36 14, 20, 22, 28, 34, 36, 38 у будинку №17 по вулиці Гвардійська в с. Шевченкове Броварського району Київської області, загальною вартістю 1 684 020 грн.

Зокрема, на підставі Договору купівлі-продажу від 12.08.2013 року між ПАТ «Домобудівник» та ТОВ «Національна агроуправлінська компанія» було відчужено спірну квартиру №36 у будинку №17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області. Продаж зазначеної квартири вчинено за 143 тис. грн.

Перевіркою встановлено, що відповідно до п. 12.4.4 статуту ПАТ «БК «Домобудівник» у разі тимчасової неможливості виконання генеральним директором своїх повноважень або у разі його відсутності, його повноваження виконує (здійснює) перший заступник генерального директора. При виконанні функцій генерального директора перший заступник має право без довіреності здійснювати юридичні дії від імені товариства в межах компетенції, визначеної статутом.

Згідно довідки ПАТ «БК «Домобудівник» від 12.09.2013 року генеральний директор Роговий А.М. за 2013 рік перебував у відпустках з 25 травня по 6 червня, з 29 червня по 3 липня, з 8 по 30 липня та приступив до виконання своїх обов'язків 31.07.2013 року.

Такими чином, перший заступник генерального директора ПАТ «БК «Домобудівник» Ковтун В.В. під час укладення спірної угоди 12.08.2013 року не виконував обов'язки генерального директора ПАТ «БК «Домобудівник» та діяв всупереч вимогам п.12.4.4 Статуту ПАТ «БК «Домобудівник».

Крім того, кошти за відчужену квартиру на рахунок ПАТ «БК «Домобудівник» не надходили.

Таким чином, Договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 12.08.2013 року укладено від імені товариства особою, яка діяла з перевищенням наданих їй повноважень.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка виступає від імені юридичної особи зобов'язана не перевищувати своїх повноважень.

Прокуратурою області 21.08.2013 року порушено кримінальне провадження відносно Ковтуна Віктора Володимировича та Мхцієва Чермена Махарбековича, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013260020000233 від 21.08.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Новозаводським районним судом м. Чернігова 13.06.2014 року винесено вирок, який набрав законної сили.

Відповідні обставини свідчать, що спірне майно вибуло із власності позивача не з його волі, за відсутності рішення учасників товариства про відчуження майна, внаслідок скоєння злочину посадовими особами, прокурор в інтересах позивача - ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник» звернувся до суду за захистом майнових прав як безпосередньо товариства, так і юридичних та фізичних осіб-кредиторів.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Право власності набувається з підстав, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Положеннями статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо особа створила річ зі своїх матеріалів на підставі договору, то вона є власником цієї речі, і суд може визнати цю особу власником новоствореної речі. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На підставі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового і немайнового права або інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Саме в такий спосіб прокуратура вважає за можливе повернути у власність ПАТ «БК «Домобудівник» незаконно відчужений об'єкт. Позиція прокуратури щодо обраного способу захисту узгоджується із постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Відповідно до п.5 зазначеної постанови вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно з ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як визначено ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Таким чином, оскільки спірний правочин не було схвалено уповноваженим органом позивача, грошові кошти за відчужене майно не надходили, позивач в особі уповноваженого органу не виявляв волі щодо відчуження спірного майна і злочинність спірної угоди встановлена в ході проведення кримінального розслідування і винесення вироку суду, відповідний правочин не створює цивільних прав та обов'язків для позивача.

Як визначено ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Крім того, спірний Договір щодо відчуження відповідачу спірної квартири №36 у буд. №17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області, не відповідає волевиявленню учасників договору (зокрема позивача в особі уповноваженого органу) та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки особи, які його уклали не мали намір здійснювати оплату.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно із частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Прокуратурою надано пояснення на викладені у відзиві заперечення відповідача, зокрема, хоча вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.06.2014 року, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 20.08.2014 року задоволено цивільний позов ПАТ «БК «Домобудівник» до Ковтуна В.В. та Мхцієва Ч.М. про повернення майна, яке було предметом кримінального правопорушення (квартир №6, 12, 14, 20, 22, 26, 28, 30, 34, 36, 38 у будинку №17 по вул. Гвардійській у с. Шевченкове Броварського району Київської області), виконання такого рішення є неможливим, оскільки право власності на спірну квартиру №36 зареєстровано за відповідачем - ТОВ «Національна агроуправлінська компанія».

Таким чином, твердження відповідача про наявність підстав для припинення провадження у справі у відповідній частині позовних вимог є безпідставним, оскільки Новозаводським районним судом м. Чернігова розглядався цивільний позов за участю інших сторін.Враховуючи, що наявним в матеріалах справи доказами, зокрема, вироком суду встановлено відсутність в особи, яка відчужила майно позивача відповідних повноважень, майно вважається таким, що вибуло з володіння власника не з його волі, а шляхом шахрайських дій особи, яка безпідставно перебрала на себе повноваження органу управління позивача.

Оскільки, відповідач заперечує право власності позивача, з метою відновлення порушеного права позивача, вимога про визнання за ним права власності на спірне майно підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Сплата судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаєть на відповідача як за три вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 12.08.2013 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Домобудівник» (14000, м. Чернігів, вул. Щорса, 59-а, код 01272976) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна агроуправлінська компанія» (14000, м. Чернігів, вул.Інструментальна, 4, код 37198860) квартири №36 у буд. №17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області площею 55 м.кв.

3. Визнати за Приватним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Домобудівник» (14000, м. Чернігів, вул. Щорса, 59-а, код 01272976) право власності на квартиру №36 у буд. №17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області площею 55 м.кв.

4. Витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна агроуправлінська компанія» (14000, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4, код 37198860) нерухоме майно - квартиру №36 у буд. №17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області площею 55 м.кв. на користь Приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Домобудівник» (14000, м. Чернігів, вул. Щорса, 59-а, код 01272976).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна агроуправлінська компанія» (14000, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4, код 37198860) в доход Державного бюджету України 3654 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 05.05.2015 р.