ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Вінниця 03 лютого 2015 р. Справа № 802/4435/14-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європак" про накладення арешту в с т а н о в и в : В грудні 2014 року Вінницька ОДПІ звернулась в суд з адміністративним позовом до ТОВ «Європак» про накладення арешту на кошти та інші цінності що знаходяться в банківських установах на суму податкового боргу 373788 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача станом на час звернення до суду рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 373788 грн. Дане зобов'язання платником не виконано. Оскільки, встановлено відсутність майна у відповідача, що може бути описане у податкову заставу, податковий орган звернувся на підставі п.20.1 ст. 20 ПК України з зазначеним вище позовом до суду. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином. Подав суду заяву у якій просив здійснити розгляд справи у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі (а.с. 41). Представник відповідача у судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи (а.с. 40). Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за даних обставин можливо та доцільно розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КАС України. Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Судом встановлено, що ТОВ «Європак» зареєстроване 28.03.2000 року Вінницьким міським управлінням юстиції, за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 82, кім. 402, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 30836533 та з 07.04.2000 року перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ, що підтверджується ідентифікаційними даними платника податків (а.с. 7) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в матеріалах справи (а.с. 27-31). Як свідчать матеріали справи, внаслідок порушення податкового законодавства щодо сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, за відповідачем станом на час звернення до суду рахується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 373788 грн. згідно наданого податковим органом розрахунку суми позову (а.с. 6). Податковий борг виник в результаті несплати податкових зобов'язань визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість: - від 16.04.2014 року на суму 128658 грн. (а.с. 10-11); - від 20.05.2014 року на суму 73899 грн. (а.с. 12-13); - від 18.06.2014 року на суму 60248 грн. (а.с. 14-15); - від 17.07.2014 року на суму 33167 грн. (а.с. 16-17); - від 19.11.2014 року на суму 77817 грн. (а.с. 18-19); Відповідно до відомостей облікової картки, яка міститься в матеріалах справи, сума заборгованості ТОВ «Європак» перед бюджетом становить 373788 грн. (а.с. 9). На виконання заходів стягнення податкового боргу податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 28.03.2014 року форми “Ю” № 1-25 на суму 39875 грн.(а.с.20). 08.04.2014 року Вінницькою ОДПІ винесено рішення № 192 про опис майна у податкову заставу ТОВ «Європак», на підставі якого податковим керуючим 11.06.2014 року складено Акт опису майна № 130, яким підтверджено відсутність у товариства майна, що може бути описано у податкову заставу (а.с. 22). Вінницькою ОДПІ направлено запити про наявність реєстрації рухомого та нерухомого майна ТОВ «Європак». Відповідно до наданих відповідей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 23), Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 24), Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта (а.с. 25) Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області (а.с. 28), Головного управління Держземагентства у Вінницькій області (а.с. 26), Управління МВС України у Вінницькій області (а.с. 27) рухоме та нерухоме майно за відповідачем не зареєстровано. Крім того, в матеріалах справи наявний фінансовий звіт ТОВ «Європак» за 1 квартал 2014 року, у якому відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення боргу (а.с. 22). У зв'язку з наявністю податкового боргу та відсутністю добровільної його сплати відповідачем, позивач звернувся з позовом до суду про накладення арешту на кошти платника податку. Згідно з пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно із п. 88.1 ст. 88 ПК метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. У відповідності з п. 89.5 ст. 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі. Відповідно до п. 20.1.17 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Враховуючи те, що на момент розгляду справи по суті судом отримано докази наявності у відповідача податкового боргу, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами. Згідно з п. 10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 30.03.2012 р. № 122, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. № 377/8976 (далі - Інструкція), обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом. Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби. Відповідно до п. 10.2 Інструкції арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків. Згідно з п. 10.3 Інструкції арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунках. Пункт 10.6 Інструкції вказує, що залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання. Суд зазначає, що під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів. Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що Вінницькою ОДПІ було вжито необхідних заходів, спрямованих на розшук майна відповідача для опису в податкову заставу, проте такого майна не виявлено. Наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 373788 грн. підтверджується наявними матеріалами справи, а тому, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо накладання арешту на кошти та цінності ТОВ «Європак», що знаходяться на відкритих рахунках у банках в межах суми податкового боргу в розмірі 373788 грн. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд – п о с т а н о в и в : Адміністративний позов задовольнити. Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Європак» (вул. Хмельницьке шосе, 82, кім. 402, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 30836533), що знаходяться в банківських установах на рахунках платника: р/р 26006001078448 ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» МФО 300670; р/р 26066055300004 Вінниціка філія ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», м. Вінниця, МФО 302689; р/р 26003211054700 АТ «УкрСиббанк» МФО 351005; р/р 26008301019504 ПАТ «ТЕРРА БАНК» МФО 380601, у межах суми податкового боргу в розмірі 373788 грн. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя Дончик Віталій Володимирович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2015 |
Оприлюднено | 10.02.2015 |
Номер документу | 42593280 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні