Постанова

від 03.02.2015 по справі 809/220/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р. Справа № 809/220/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломийський Бетон"

про стягнення заборгованості в сумі 3957,23 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16.01.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломийський Бетон" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3957,23 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата яких здійснена позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України у листопаді-грудні 2014 року на загальну суму 3957,23 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, натомість позивачем 26.01.2015 року подано через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач по справі 26.05.2008 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (а.с.12-14).

Фізичним особам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які відпрацювали відповідний стаж роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Коломийський Бетон" із шкідливими і важкими умовами праці та досягли передбаченого законом віку, призначено та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах по списку № 1 і № 2 відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.п. 1 абз. 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень коментованого вище Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що працівникам, які досягли відповідного віку та отримали право на пільгову пенсію за відпрацьований у відповідача стаж, призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата та доставка якої проведена територіальними органами Пенсійного фону України в повному обсязі у листопаді-грудні 2014 року а саме: ОСОБА_1 по списку № 1 в загальній сумі 51,76 грн. та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по списку № 2 в загальній сумі 3905,47 грн., всього на суму 3957,23 грн. (а.с. 11).

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем та до 25-го числа щомісячно, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилалися відповідачу.

Судом з'ясовано, що позивач надсилав відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" та "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується відмітками уповноваженої особи відповідача про їх отримання на копіях вказаних розрахунків (а.с. 7-8).

Однак відповідачем у передбачені строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком № 1 в сумі 51,76 грн. та за списком № 2 в сумі 3905,47 грн., що підтверджується довідкою розрахунком сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій та виписками з карток особового рахунку за період з 01.11.2014 року по 26.12.2014 року (а.с. 9-11).

Таким чином, за відповідачем на час розгляду справи рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку у листопаді-грудні 2014 року пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 51,76 грн. та за списком № 2 в сумі 3905,47 грн. Всього борг за вказаний період складає 3957,23 грн.

Письмових заперечень проти позову, доказів оплати заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з підстав, передбачених законодавством України, відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України таких доказів не виявлено.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломийський Бетон" (ідентифікаційний код 04792067, що знаходиться за адресою: 78200 Івано-Франківська область, Коломийський район, місто Коломия, вулиця Г.Тютюнника, будинок 11) на користь Управління Пенсійного фонду України м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 37904176, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Валова, будинок 47а) заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 3957 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 23 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 03.02.2015 року.